Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
(представники сторін у судове засідання не з'явились),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ЗАТ
"ХС",
встановила:
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 9 червня 2003 року
позов прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах
держави в особі державного підприємства "КГС" Севастопольської ТЕЦ
до ЗАТ "ХС" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача
1 778 грн. 98 коп. заборгованості.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
31 липня 2003 року вищевказане рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2003
року № 20 касаційну скаргу повернуто ЗАТ "ХС" у зв'язку з
недотриманням вимог, передбачених п. п.1, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 111-3
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 грудня 2003 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 30 вересня 2003 року № 20 за
касаційною скаргою ЗАТ "ХС", де поставлено питання про скасування
цієї ухвали і про передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. Посилання зроблені на порушення норм
процесуального права та невідповідність оскарженої ухвали
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Висновки Вищого господарського суду України про відсутність
доказів, які підтверджують право в.о. голови правління А-ї З.М.
підписувати касаційну скаргу; відсутність доказів направлення
копії касаційної скарги іншій стороні у справі; пропуск строку
подачі касаційної скарги та незазначення в ній суті порушень або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права суперечать фактичним обставинам справи та нормам
процесуального права.
Так, у матеріалах справи міститься контракт, який регулює трудові
відносини в.о. голови правління А-ї З.М. із ЗАТ "ХС". Згідно з п.
2.1 цього контракту в.о. голови правління здійснює оперативне
керівництво товариством, організовує його виробничо-господарську,
соціально-побутову та іншу діяльність (а.с. 46-47).
Наведені дані свідчать, що в.о. голови правління А-а З.М. мала
право підписувати касаційну скаргу, оскільки здійснює оперативне
керівництво ЗАТ "ХС".
Скаржником подані докази надіслання копії касаційної скарги -
касові чеки, видані поштовим відділенням (т. 4, а.с. 90-91).
Згідно з ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
такі касові чеки є
доказом. У випадку сумніву їх вірогідності, чи дійшовши висновку
про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був витребувати
додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення
скарги.
Постанову Севастопольським апеляційним господарським судом
прийнято 31 липня 2003 року. У межах місячного строку - 21 серпня
2003 року ЗАТ "ХС" подало через суд апеляційної інстанції
касаційну скаргу, про що свідчить штемпель суду про реєстрацію
скарги (а.с. 92-93).
ЗАТ "ХС" у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної
інстанції вказувало, зокрема, на порушення ст. 4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
та положень постанови Кабінету Міністрів України 22 червня 1999
року.
Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність
поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не
зазначення скаржником суті порушень або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом
касаційної скарги. Наведені ЗАТ "ХС" доводи за своєю суттю
відповідають вимогам п. 4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин висновок Вищого господарського суду України про
невідповідність поданої касаційної скарги вимогам розділу XII-1
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суперечить положенням процесуального
законодавства.
У зв'язку з наведеним оскаржена ухвала касаційної інстанції не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа - передачі на розгляд до Вищого господарського суду України
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу ЗАТ "ХС" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 30 вересня 2003 року
№ 20 скасувати та передати справу на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.