Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2004 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
суддів,
розглянувши касаційну скаргу Криворізького комбінату "К" на ухвалу
Вищого господарського суду України від 1.09.2003 року у справі за
позовом Українсько-німецького спільного підприємства Компанії
"ІПЛ" до Міністерства промислової політики, України та
Криворізького комбінату "К" про стягнення 33303090, 98 грн.,
встановила:
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2003 року
позов задоволено частково. Стягнуто з Криворізького комбінату "К"
на користь СП "ІПЛ" суму збитків у розмірі 33159093, 50 грн. В
іншій частині позову та у позові до Міністерства промислової
політики України відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 1.09.2003 року
касаційну скаргу Криворізького комбінату "К" на рішення
господарського суду м. Києва від 18.06.2003 року повернуто без
розгляду посилаючись на те, що в касаційній скарзі не зазначено
суті порушення норм матеріального та процесуального права.
13.11.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
Криворізького комбінату "К" порушено касаційне провадження з
перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 1.09.2003
року. Скарга мотивується виявленням різного застосування Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону в
аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи без розгляду касаційну скаргу Криворізького комбінату
"К" на рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2003 року,
Вищий господарський суд України зазначив, що у касаційній скарзі
не вказано суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Проте, такий висновок суперечить фактичним обставинам справи.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник
посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, зокрема порушення
вимог ст. 7 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст. 14
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та Постанови Кабінету
Міністрів України "Про порядок передачі об'єктів права державної і
комунальної власності".
Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність
поданої позивачем касаційної скарги вимогам процесуального
законодавства, не зазначення касатором суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права, спростовуються змістом касаційної скарги. Наведені
Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом "К" доводи
засвоєю суттю відповідають вимогам п.4 ст. 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, висновок Вищого господарського суду України
щодо невідповідності касаційної скарги вимогам розділу XII-1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відповідає положенням процесуального
законодавства.
Тому, касаційна скарга підлягає задоволенню. Оскаржувану ухвалу
слід скасувати, а справу передати до Вищого господарського суду
України для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Криворізького державного гірничо-металургійного
комбінату "К" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 1.09.2003 року
скасувати. Справу направити на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.