Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2004 (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
за участю представника ВАТ "К",
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у
м. Сімферополі,
встановила:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 7
травня 2003 року позов ВАТ "К" до ДПІ у м. Сімферополі задоволено.
Визнано недійсними рішення-повідомлення відповідача від 17 вересня
2002 року № 0122012301/0 про донарахування позивачу податкових
зобов'язань з податку на вдану вартість у сумі 260 931 грн. та
штрафних санкцій у сумі 65 232 грн. 75 коп. і розпорядження
відповідача від 17 вересня 2002 року № 72/23-4 про внесення змін у
визначену платником суму податку на додану вартість.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
5 серпня 2003 року вищевказане рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2003 року
№ 2 касаційну скаргу повернуто ДПІ у м. Сімферополі у зв'язку
недотриманням вимог, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суд послався на те, що у скарзі не викладено суті порушень норм
матеріального чи процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 18 грудня 2003 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 15 жовтня 2003 року № 2 за
касаційною скаргою ДПІ м. Сімферополі, де поставлено питання про
скасування цієї ухвали і про передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. Посилання зроблені на зрушення норм
процесуального права та невідповідність оскарженої ухвали
положенням Конституції України.
Заслухавши доповідача, представника ВАТ "К", який виступав проти
задоволення касаційної скарги, та перевіривши матеріали справи,
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
В оскарженій ухвалі Вищий господарський суд України послався на
те, що касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції не
містить викладення суті порушень або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права.
Погодитись з таким висновком не можна.
ДПІ у м. Сімферополі у касаційній скарзі на постанову суду
апеляційної інстанції посилалася, зокрема, на неправильне
застосування положень Законів України "Про цінні папери та фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
(а.с. 96-97).
Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність
поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не
зазначення скаржником суті порушень або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом
касаційної скарги. Наведені ДПІ у м. Сімферополі доводи за своєю
суттю відповідають вимогам п. 4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У зв'язку з наведеним оскаржена ухвала касаційної інстанції не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа -передачі на розгляд до Вищого господарського суду України.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2003 року
№ 2 скасувати та передати справу на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.