Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2004 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "DDD" на
постанову Вищого господарського суду України від ХХ.07.2003 року у
справі за позовом прокурора Ч-ського району м. Н-ська в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції Ч-ського району м.
Н-ська до Відділу Державної виконавчої служби у Ч-ському районі м.
Н-ська, приватного підприємства "DDD" та Н-ської філії Державного
спеціалізованого підприємства "YYY"; треті особи - закрите
акціонерне товариство "ZZZ" та закрите акціонерне товариство банк
"SSS" в особі філії "RRR" про визнання недійсним протоколу
проведення аукціону,
встановила:
У грудні 2002 року прокурор Ч-ського району м. Н-ська звернувся в
інтересах держави в особі ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська до
господарського суду Н-ської області з позовом до ВДВС у Ч-ському
районі м. Н-ська, ПП "DDD" та Н-ської філії Державного
спеціалізованого підприємства "YYY" про визнання недійсним
протоколу № Х9 проведення аукціону з реалізації заставленого
майна.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що ВДВС у Ч-ському районі м.
Н-ська продало з аукціону майно ЗАТ "ZZZ", яке знаходиться у
податковій заставі без згоди ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська, чим
порушила вимоги ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно якої відчуження майна, що
перебуває у податковій заставі здійснюється за погодженням органів
ДПС.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на відповідність
протоколу вимогам діючого законодавства та безпідставність
позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Н-ської області від ХХ.03.2003 року з
метою забезпечення позову накладено арешт на майно відповідача ПП
"DDD", придбане ним на аукціоні ХХ.11.2002 року.
Ухвалою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.03.2003
року апеляційну скаргу ПП "DDD" на ухвалу господарського суду
Н-ської області від ХХ.03.2003 року, посилаючись на відсутність
доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу 2 - ПП
"DDD", третій особі - ЗАТ "ZZZ" та за пропуском строку.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.07.2003 року
залишено без змін ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.03.2003 року.
ХХ.12.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ПП
"DDD" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від ХХ.07.2003 року. Скарга
мотивується неправильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи без змін ухвалу апеляційного суду Вищий господарський
суд України виходив з того, що відсутність доказів направлення
копій апеляційної скарги третій особі є підставою повернення
апеляційної скарги без розгляду та за пропуском строку.
Проте з такими висновками не можна погодитись.
Відповідно до ст. 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами у судовому
процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та
організації, зазначені у ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно до ст. 95 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особа, яка подає
касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї
скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Таким чином положення господарського процесуального кодексу
України не містять прямої вказівки щодо необхідності надіслання
копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору.
Апеляційний суд помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі за
підставу повернення апеляційної скарги не надіслання копії
апеляційної скарги ПП "DDD", оскільки господарським процесуальним
кодексом не передбачено направлення копії апеляційної скарги
особі, яка подала цю скаргу.
Апеляційний суд безпідставно відмовив ПП "DDD" у поновленні строку
на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки з
матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні ХХ.03.2003
року була оголошена лише вступна та резолютивна частина ухвали, а
згідно зі ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у разі, якщо у судовому
засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину -
апеляційна скарга подається на протязі десяти днів з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин незаконні ухвала суду апеляційної інстанції та
постанова суду касаційної інстанції підлягають скасуванню з
направленням справи на розгляд до Запорізького апеляційного
господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу ПП "DDD" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp11/034-1 ) (sp11/034-1)
від ХХ.07.2003 року та ухвалу Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.03.2003 скасувати.
Справу направити на розгляд до Н-ського апеляційного
господарського суду.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.