240/8074/22 Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України щодо відмови перерахувати особі пенсію як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, зобов`язання УПФУ перерахувати особі пенсію як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи - 22.04.2024 Прийняття

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII (796-12) );

- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області здійснити з 29.10.2021 нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що позивач зареєстрована та проживає в м. Коростень, Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

3. Позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

4. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) в спірний період позивач має статус непрацюючого пенсіонера.

5. З 01.01.2015 виплата непрацюючим пенсіонерам, проживаючим на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не здійснювалась на підставі Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено статтю 39 із Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

6. Водночас 17.07.2018 Конституційним Судом України прийнято рішення №6-р/2018, яким підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ (76-19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним). Отже, починаючи з 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

7. З метою реалізації права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернулася із відповідною заявою до відповідача.

8. Листом відповідач повідомив позивача про те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 04.02.2016 №987-VIII (987-19) , який вступив в дію з 01.01.2016, включено статтю 39 до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , якою передбачено, що громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Вказані зміни, внесені Законом України від 04.02.2016 №987-VIII (987-19) , неконституційними не визнавались. Відповідач повідомив позивача, що відновлена рішенням Конституційного Суду України частина друга статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачає та не надає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

9. Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернулась до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність його дій з мотивів, наведених у листі про відмову.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у задоволенні позову відмовлено.

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи не має, а тому права на отримання компенсації у вигляді підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вона не має.

14. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 29.10.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 29.10.2021 нарахування та виплатити підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

15. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено дію редакції статті 39 Закону №796, яка була чинною до 01.01.2015, а відтак і відновлено право непрацюючих пенсіонерів, які проживають на території радіоактивного забруднення, на отримання підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ.

16. Суд взяв до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) , згідно яких 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) . За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІІ (1774-19) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, на підставі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, встановлюється із застосуванням, як розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

Отже, ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, з 29.10.2021.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у частині зобов`язання відповідача обчислити підвищення до пенсії з розрахунку двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного календарного року, шляхом зобов`язання ГУ ПФ України у Житомирській області здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, розмір якого встановлено законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

18. Як на підставу касаційного оскарження позивачка покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 240/4937/18, щодо визначення розміру підвищення до пенсії, та не мав застосовувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18.

19. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

21. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

22. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

23. Спірне питання розглядалося Верховним Судом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 дійшла такого висновку:

" норма пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIIІ (1774-19) (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

6.37. Таким чином, Особа-1 має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року.

24. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку у справі, що розглядається.

25. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

26. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.