Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

за участю представників:

позивача – Баумана Ю.Т.

відповідача – Порохні Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) на постанову Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року у справі за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЕОК РИСК Україна" (далі – ТОВ) про стягнення 8 500 грн. штрафу,

Комісія подала позов у господарський суд Дніпропетровської області до ТОВ про стягнення в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі 8 500 грн., який застосовано позивачем до відповідача постановою за невиконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 липня 2005 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року постанову суду апеляційної інстанції у справі скасовано, справу передано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суддів. При цьому суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не встановив до юрисдикції яких судів (господарських чи адміністративних) віднесено даний спір і розглянув спір керуючись нормами ГПК (1798-12) .

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстави порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2006 року порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року у справі № 10/153.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. - 111-18 ГПК України, Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України має право залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки Вищого господарського суду України.

Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-17 – 111-20 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 4 липня 2006 року у справі № 10/153 – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.