Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького I.Б.

суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.I., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф. та Щотки С.О.,

за участю представників ТОВ фірма "Iріта" - Сергєєвої I.В. і Трулевич О.М. та колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" - Пятигорця О.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ фірма "Iріта" на постанову Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року № 31/284(8/309) у справі за позовом колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії і ТОВ фірма "Iріта" (третя особа - ДПI у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсними актів та протоколів проведення прилюдних торгів,

в с т а н о в и л а:

У липні 2005 року колективне (народне) виробниче підприємство "Дніпропетровський комбайновий завод" подало до господарського суду Дніпропетровської області позов до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії і ТОВ фірма "Iріта" (третя особа - ДПI у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), з урахуванням його доповнення, про визнання недійсними акта про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року по реалізації частини будівлі корпусу № 12 (виробниче приміщення), літ. Т-1 генплану; акта про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року по реалізації частини будівлі корпусу № 12 (адміністративно-побутове приміщення), літ. Т-1 генплану; протоколів № 5 та № 6 проведення прилюдних торгів від 27 лютого 2004 року; свідоцтв від 26 березня 2004 року № 5-975 і 26 березня 2004 року № 5-976 про придбання ТОВ фірма "Iріта" нерухомого майна на прилюдних торгах. Позовні вимоги мотивовані тим, що прилюдні торги з примусової реалізації майна позивача проведені з порушенням чинного законодавства. Зокрема, судом визнавався недійсним акт опису та арешту майна, яке реалізовувалось на торгах. Усе майно позивача знаходилось під податковою заставою та не було отримано письмової згоди податкових органів на його відчуження (т. 1, а.с. 3-8).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2005 року у справі здійснено заміну відповідача - відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції - на Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Визнано недійсними: акт про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року по реалізації частини будівлі корпусу № 12 (виробниче приміщення), літ. Т-1 генплану; акт про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року по реалізації частини будівлі корпусу № 12 (адміністративно-побутове приміщення), літ. Т-1 генплану; протоколи № 5 та № 6 проведення прилюдних торгів від 27 лютого 2004 року; свідоцтво від 26 березня 2004 року № 5-975 про придбання ТОВ фірма "Iріта" нерухомого майна на прилюдних торгах; свідоцтво від 26 березня 2004 року № 5-976 про придбання ТОВ фірма "Iріта" нерухомого майна на прилюдних торгах. Витребувано у ТОВ фірма "Iріта" на користь позивача частину будівлі корпусу 12 - адміністративно-побутове приміщення (склад лаків та фарб), літ. Т-1 генплану площею 114, 4 кв.м; частину будівлі корпусу № 12 - промислове приміщення (склад лаків та фарб), літ. Т-1 генплану площею 644, 8 кв.м, що розташовані у Дніпропетровську по вул. Ударників, 27. Стягнуто з позивача на користь ТОВ фірма "Iріта" 72 900 грн., сплачених останнім в якості вартості придбаного на торгах майна, що належить позивачу (т. 2, а.с. 37-40).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 2, а.с. 87-89).

Постановою Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року № 31/284(8/309) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року залишено без змін (т. 2, а.с. 186-189).

Це рішення та постанови мотивовані тим, що був відсутнім дозвіл податкового органу на продаж на аукціоні майна, яке знаходилось у податковій заставі. Крім того, ухвалою господарського суду було визнано недійсним акт від 19 вересня 2003 року серії АА № 910015 опису та арешту майна позивача.

Ухвалою Верховного Суду України від 23 серпня 2006 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року № 31/284(8/309) за касаційною скаргою ТОВ фірма "Iріта", де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2005 року та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції України (254к/96-ВР) (т. 3, а.с. 29).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Касаційна інстанція, залишаючи попередні судові рішення без зміни, послалась на такі обставини.

Майно позивача на час проведення його примусової реалізації знаходилось у податковій заставі.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) відчуження майна та майнових прав, що знаходяться в податковій заставі, може здійснюватись лише за письмовою згодою органів державної податкової служби, однак такого дозволу державна виконавча служба від Державної податкової інспекції не отримувала. У зв'язку з цим передача майна для реалізації на публічних торгах та його продаж є незаконними. Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2004 року у справі № 3/80 визнано недійсним складений відділом державної виконавчої служби акт серії АА № 910015 від 19 вересня 2003 року опису та арешту майна колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" - частини будівлі складу лаків та фарби.

Висновки, зроблені касаційною інстанцією суперечать вимогам закону та даним, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до протоколів проведення прилюдних торгів від 27 лютого 2004 року № 5 та № 6 та двох актів про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року, затверджених начальником ВДВС Красногвардійського РУЮ м. Дніпропетровська, ТОВ фірма "Iріта" стало переможцем торгів щодо продажу частини будівлі корпусу № 12 - адміністративно-побутове приміщення (склад лаків та фарби), літ. Т-1 генплану площею 114, 4 кв.м. (протокол № 5) та частини будівлі корпусу № 12 - промислове приміщення (склад лаків та фарби) літ. Т-1 генплану, площею 644, 9 кв.м., що розташовані у м. Дніпропетровську по вул. Ударників, 27.

Зазначені прилюдні торги з примусової реалізації майна позивача організовані Відділом державної виконавчої служби Красногвардійського РУЮ м. Дніпропетровська, у ході зведеного виконавчого провадження на виконання рішень господарських судів та виконавчих написів про стягнення з боржника КВП "Дніпропетровсьий комбайновий завод" боргу на користь стягувачів.

Зазначене вище майно придбано позивачем: частина будівлі корпусу № 12 - адміністративно-побутове приміщення (склад лаків та фарби), літ. Т-1 генплану площею 114, 4 кв.м. - за 21 6000 грн., а частина будівлі корпусу № 12 - промислове приміщення (склад лаків та фарби), літ. Т-1 генплану, площею 644, 8 кв.м. - за 51 300 грн.

Згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, вартість придбаного на торгах майна сплачена ТОВ фірма "Iріта" (пл. дор. № 386 від 1 березня 2004 року, № 337 від 24 лютого 2004 року; № 1202 від 27 лютого 2004 року).

26 березня 2004 року державним нотаріусом на підставі зазначених вище актів про проведення прилюдних торгів від 1 березня 2004 року видано ТОВ фірма "Iріта" свідоцтва про право власності на придбане майно, зареєстровані в реєстрі за № 5-975 та № 5-976.

У відповідності з п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна.

Таким чином, дана заборона на відчуження майна без згоди податкового органу стосується тільки платника податку.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень. Права то обов'язки державного виконавця визначені у Законах України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) і "Про виконавче провадження" (606-14) . Вказані закони не містять положень про те, що державні вико навці повинні звертатись до податкових органів за отриманням згоди на реалізацію майна, що знаходиться у податковій заставі.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ДПI у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не заперечувало проти відчуження та переоформлення права власності на об'єкти, реалізовані на торгах, про що свідчить лист від 22 березня 2004 року № 4397/10/24-016 (т. 2, а.с. 25).

Згідно з протоколами № 5 і № 6 прилюдні торги проведено 27 лютого 2004 року (т. 1, а.с. 30-31).

У той же час, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 3/80, якою визнано недійсним складений відділом державної виконавчої служби акт серії АА № 910015 від 19 вересня 2003 року опису та арешту майна колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" - частини будівлі складу лаків та фарби, було винесено 19 квітня 2004 року, тобто вже після проведення прилюдних торгів (т. 1 а.с. 26-27).

Судами усіх інстанцій зазначені вище вимоги закону не були взяті до уваги, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-21 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ТОВ фірма "Iріта" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 19 червня 2006 року № 31/284(8/309), постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2005 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Заборона на відчуження майна без згоди податкового органу стосується тільки платника податку, а не дій державного виконавця на виконання рішень господарських судів та виконавчих написів.