Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького І.Б.,

Суддів: Барбари В.П.,Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,

Колесника П.І., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф.,

Щотки С.О. -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" на постанову Вищого господарського суду України від 20 вересня 2006 року в справі №40/278-04 за позовом відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток", 3-ті особи: закрите акціонерне товариство "Фінансова компанія "М-Брок", товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Богодухівський комбікормовий завод", про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення 1 040 000 грн.,

У червні 2004 року відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Мегабанк" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Фірма "Восток" про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення 1 040 000 грн. В обґрунтування вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 30 грудня 2003 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 4 жовтня 2005 року позов задоволено. Достроково розірвано кредитний договір від 30 грудня 2003 року, укладений між ВАТ "Мегабанк" та ТОВ "Фірма "Восток"; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 000 000 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов кредитного договору та 40000 грн. – суми кредиту. Рішення мотивоване посиланнями на положення ст. 651 ЦК України та неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору та неналежним виконанням ТОВ "СП "Богодухівський комбікормовий завод" (заставодавцем та майновим поручителем ТОВ "Фірма "Восток") договору застави майна №130/2003-з від 30 грудня 2003 року та договору застави майна № 130/2003-з-1 від 30 грудня 2003 року щодо надання для перевірки предмету застави, страхування предмету застави на його повну вартість за свій рахунок та повідомлення позивача про наявність податкової застави, що виникла 15 січня 2004 року. Рішення в частині стягнення збитків на користь позивача мотивоване посиланнями на наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем п. 3.2.5 кредитного договору, а саме: ненадання фінансових документів позивачеві, та сплатою останнім на користь ЗАТ "Фінансова компанія "М-Брок" штрафу в сумі 1 000 000 грн. за ненадання новому кредитору фінансових документів всупереч умов п. 2.1.1 договору про уступку права вимоги за кредитним договором, укладеним між позивачем та ЗАТ "Фінансова компанія "М-Брок".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 вересня 2006 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 12 жовтня 2006 року за касаційною скаргою ТОВ "Фірма "Восток" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 20 вересня 2006 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права та різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, і, відповідно, рішення суду першої інстанції, в частині стягнення з ТОВ "Фірма "Восток" на користь ВАТ "Мегабанк" збитків у розмірі 1 000 000 грн., заподіяних позивачу неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, Вищий господарський суд України погодився з їхніми висновками щодо наявності вини відповідача у заподіянні таких збитків.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, між іншим, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Отже, відповідно до вищаневедених норм чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Судом установлено, що предметом договору про відступлення права вимоги, укладеного 13 грудня 2004 року між ВАТ "Мегабанк" та ЗАТ "Фінансова компанія "М-Брок", є передані первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 30 грудня 2003 року в обсязі, що виникнуть по кредитному договору після підписання цього договору. Разом із тим, зазначеною угодою передбачено, що право вимоги первісного кредитора за кредитним договором, що існує на момент підписання цього договору, а саме: 40 000 грн. поточної заборгованості, не передається.

Ураховуючи те, що за зазначеним договором до нового кредитора перейшли права вимоги за кредитним договором в обсязі, що виникнуть на майбутнє, судовим інстанціям при вирішенні спору слід було з'ясувати відповідність договору про відступлення права вимоги вищенаведеним нормам чинного законодавства, характер спірних правовідносин з огляду на те, що відповідач ТОВ "Фірма "Восток" не був стороною цього договору, а також дійсні права та обов'язки сторін.

За таких обставин постановлені в справі судові рішення в частині стягнення з ТОВ "Фірма "Восток" на користь ВАТ "Мегабанк" збитків у розмірі 1 000 000 грн. не можна вважати законними і обґрунтованими, а тому в цій частині вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті зазначені судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 20 вересня 2006 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2005 року та рішення господарського суду Харківської області від 4 жовтня 2005 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" на користь відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" збитків у розмірі 1 000 000 грн. скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті зазначені судові рішення залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.