Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" на постанову Вищого господарського суду України від 04.07.2006 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" та Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про припинення правовідносин по стягненню грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 12.06.2001 року №16/170,

У липні 2005 року ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (далі – ВАТ) звернулось до ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" (далі – Інститут) та ВДВС Алчевського міського управління юстиції Луганської області (далі – ВДВС) про припинення правовідносин по стягненню грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 12.06.2001 року №16/170.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що 23.01.2004 року господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат". У встановлений законом строк ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" не звернулось до суду із заявою про визнання його грошових вимог, а тому заборгованість позивача перед Інститутом вважається погашеною згідно ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон 2343).

Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Другий відповідач відзив на позов не надав, і в судове засідання не з'явився.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.02.2006 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду України від 17.04.2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2006 року позов задоволено. Припинено правовідносини між ВАТ та Інститутом по стягненню грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 12.06.2001 року №16/170. Суди виходили з того, що наявність судового рішення про стягнення грошових коштів не звільняє кредитора від обов'язку заявити грошові вимоги до боржника у порядку, встановленому ст. 14 Закону.

07.09.2006 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2006 року. Скарга мотивується неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та невідповідністю постанови Конституції України (254к/96-ВР) .

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України грунтував свою постанову тим, що вимоги відповідача 1 до позивача виникли до порушення господарським судом справи про банкрутство ВАТ і відповідно до ст. 14 Закону відповідач повинен був у місячний строк з дня опублікування оголошення про банкрутство подати до суду письмову заяву з вимогами до боржника. Наявність судового рішення та наказу господарського суду не звільняє кредитора від обов'язку звернення до суду з заявою про визнання його вимог до боржника.

Проте з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Рішенням арбітражного суду Луганської області від 12.06.2001 року, що набрало законної сили, у справі № 16/170 з ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" стягнуто на користь ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" заборгованість в розмірі 35619 грн. На його виконання видано наказ № 16/170.

Постановою ВДВС Алчевського міського управління юстиції від 30.07.2001 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 16/170 Арбітражного суду Луганської області.

23.01.2004 року ухвалою господарського суду Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Касаційний суд не звернув увагу, що у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п. 8 ст. 34 Закону № 606-XIV, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Ст.ст. 34, 37, 40, 40-1 Закону № 606-XIVне передбачено повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст. 14 Закону № 2343. Помилковим є посилання суду і на ст. 598 ЦК України, яка передбачає підстави припинення виконання зобов'язань, а не підстави припинення чи закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.8 ст. 37 Закону № 606-XIVвиконавче провадження закінчується передачею Державною виконавчою службою виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника – юридичної особи, або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Неправильно застосувавши норми матеріального права господарські суди прийшли до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог у справі та припинення правовідносин щодо стягнення заборгованості за наказом.

За таких обставин всі рішення у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-17 – 111-19 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

касаційну скаргу ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 04.07.2006 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року та рішення господарського суду Луганської області від 03.02.2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.