СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2006 Справа N 46/478-05
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: головуючого Барбари В.П., суддів: Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф.,
Щотки С.О., за участі представника Генеральної прокуратури України
- Баклан Н.Ю., розглянувши касаційну скаргу управління
комунального майна та приватизації Харківської міської ради на
постанову Вищого господарського суду України від 8 серпня
2006 року у справі N 46/478-05 за позовом першого заступника
прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі управління
комунального майна та приватизації Харківської міської ради до
товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" про дострокове
розірвання договору оренди, стягнення 13128 грн. 05 коп. та
виселення; за зустрічним позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Алекс" до управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради
про зобов'язання виконати умови мирової угоди
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2005 року перший заступник прокурора міста
Харкова звернувся із позовом в інтересах держави в особі
управління комунального майна та приватизації Харківської міської
ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" про
дострокове розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по
орендній платі у розмірі 13128 грн. 05 коп. та виселення. Позовні
вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору оренди N 306 від
19 травня 1997 року представництво Фонду державного майна України
в місті Харкові передало в користування товариству з обмеженою
відповідальністю "Алекс" нежитлове приміщення, площею 415,4 кв.м.,
розташоване за адресою: місто Харків, Садовий проїзд, 9.
Посилаючись на те, що орендар несвоєчасно та в неповному розмірі
вносить орендну плату, позивач просив суд про задоволення позовних
вимог.
Заперечуючи проти позову, у грудні 2005 року відповідач
пред'явив зустрічний позов до управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради про зобов'язання виконати
умови мирової угоди, посилаючись на те, що постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 11 червня 2004 року у справі
N 13789/4-10 було затверджено мирову угоду, укладену цього ж дня
між товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" та
управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської
ради, відповідно до умов якої товариство зобов'язувалося у строк
до 15 липня 2004 року перерахувати на рахунок управління суму
заборгованості по орендній платі у розмірі 23414 грн. 33 коп. та
5275 грн. 74 коп. пені, а останнє у свою чергу зобов'язувалося
укласти з товариством договір купівлі-продажу спірного нежитлового
приміщення. Оскільки управління комунального майна та приватизації
Харківської міської ради ухиляється від виконання зобов'язань,
взятих на себе за вказаною угодою, товариство з обмеженою
відповідальністю "Алекс" просило суд про задоволення зустрічного
позову.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
14 лютого 2006 року, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 3 травня 2006 року,
провадження у справі в частині вимог по первісному позову про
дострокове розірвання договору оренди та виселення припинено, у
задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково: зобов'язано управління
комунального майна та приватизації Харківської міської ради на
виконання мирової угоди від 11 червня 2004 року, затвердженої
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
11 червня 2004 року у справі N 13789/4-10, укласти з товариством з
обмеженою відповідальністю "Алекс" договір купівлі-продажу
спірного нежитлового приміщення. Провадження в іншій частині
зустрічного позову припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 8 серпня
2006 року зазначені судові рішення залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 28 вересня
2006 року за касаційною скаргою управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради порушено провадження з
перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого
господарського суду України. В обґрунтування скарги зроблено
посилання на порушення судом касаційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних
підстав.
Припиняючи провадження по первісному позову в частині
розірвання договору оренди N 306 від 19 травня 1997 року,
Господарський суд Харківської області, з висновком якого
погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, послався на
те, що спірний договір оренди було розірвано рішенням арбітражного
суду Харківської області від 2 квітня 2001 року у справі
N 2693/4-15, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення
позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по
орендній платі. Частково задовольняючи зустрічний позов,
господарський суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що
відповідно до умов мирової угоди, затвердженої постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 11 червня
2004 року у справі N 13789/4-10, управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради зобов'язувалося укласти з
товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою:
місто Харків, Садовий проїзд, 9.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Місцевим господарським судом було встановлено, що після
розірвання договору оренди відповідач за первісним позовом
продовжував користуватися спірним нежитловим приміщенням, при
цьому не сплачуючи орендної плати. Однак зі змісту мирової угоди
не вбачається, що вказане приміщення передавалося товариству з
обмеженою відповідальністю "Алекс" у безоплатне користування. Крім
того, пунктом 2.4 вказаної угоди передбачено, що управління
комунального майна та приватизації Харківської міської ради
зобов'язалося не здійснювати ніяких заходів щодо виселення
товариства з цього приміщення за умови виконання останнім пункту
2.1 мирової угоди та своєчасної сплати орендної плати.
Хоча зазначені обставини мають істотне значення для
правильного вирішення справи, суд на них уваги не звернув.
Відповідно до частини 3 статті 78 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
мирова угода може
стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова Харківського
апеляційного господарського суду від 11 червня 2004 року була
ухвалена у справі, предметом спору якої було виселення товариства
з обмеженою відповідальністю "Алекс" із нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: місто Харків, Садовий проїзд, 9. З
урахуванням вищевказаних вимог Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд,
затверджуючи мирову угоду між товариством з обмеженою
відповідальністю "Алекс" та управлінням комунального майна та
приватизації Харківської міської ради, був не вправі у зазначеній
справі вирішувати питання, пов'язане з укладенням договору
купівлі-продажу спірного приміщення. У зв'язку з цим у тексті
вказаного судового рішення відсутнє посилання на те, що однією з
умов мирової угоди є передача спірного нежитлового приміщення
товариству з обмеженою відповідальністю "Алекс". Зазначені
обставини також залишилися поза увагою суду.
Крім того, суди не звернули уваги на те, що на момент
затвердження мирової угоди вже існувало рішення Господарського
суду Харківської області від 11 липня 2003 року, постановлене у
справі N 33/242-02, яким управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради було зобов'язано укласти з
товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого в місті
Харкові, Садовий проїзд, 9. Законність цього рішення підтверджена
постановою Вищого господарського суду України від 16 грудня
2003 року.
При наявності таких недоліків, постановлені в справі судові
рішення не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, із
направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної
оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки
сторін, і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми
матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини та
ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 8 серпня
2006 року, скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.