Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Головатюка Л.Д.,

Державного підприємства "Укрконверс" - Дроваль О.М.,

арбітражного керуючого - ОСОБА_1,

Міністерства оборони України - Аверкова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України від 21 червня 2006 року у справі за заявою державного підприємства ( далі -ДП) "Укрконверс" про визнання банкрутом,

Заявник ДП "Укрконверс" звернувся у господарський суд міста Києва із заявою про визнання його банкрутом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14 червня 2005 року порушено провадження у справі про банкрутство.

В процесі розгляду справи ухвалою господарського суду міста Києва від 20 грудня 2005 року за заявою боржника - державного підприємства "Укрконверс" про визнання банкрутом задоволено заяву розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 16 грудня 2005 року, укладену між боржником в особі керуючого санацією та генерального директора ОСОБА_2 і кредиторами державного підприємства "Укрконверс" в особі голови комітету кредиторів Фельтіна О.М.. на наступних умовах: товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нафта-Трейд" погашає в повному обсязі заборгованість ДП "Укрконверс" перед визнаними господарським судом кредиторами в сумі 2 989 787,46 грн., перераховує для поповнення обігових коштів боржника 2 248 446,54 грн., що дозволить стабілізувати його поточний фінансовий стан, забезпечить фонд оплати праці, дозволить сплатити обов'язкові платежі до бюджету, які виникнуть при реалізації положень мирової угоди, а боржник в обмін передає у власність ТОВ "Нафта-Трейд" частину майна ДП "Укрконверс" вартістю 5 238 234,00 грн. Також ухвалено вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, з якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди. Припинені повноваження керуючого санацією ОСОБА_2 та розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 Провадження у справі припинено.

Суд дійшов висновку, що мирову угоду укладено відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) : орган, уповноважений управляти майном боржника, надав згоду на укладення мирової угоди, комітетом кредиторів ДП "Укрконверс", який діє від імені всіх визнаних у справі кредиторів, прийнято рішення про укладення мирової угоди та головою кредиторів підписано мирову угоду із боржником; мирова угода містить всі необхідні положення та умови; відсутні заперечення кредиторів боржника щодо укладення мирової угоди; до мирової угоди додані підтверджуючі документи. За таких обставин мирова угода відповідає вимогам закону та підстав для її скасування немає.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 червня 2006 року ухвалу господарського суду м. Києва від 20 грудня 2005 року залишено без змін.

У касаційному поданні поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав порушення і неправильного застосування судом норм матеріального права та невідповідністю оскарженої постанови положенням Конституції України (254к/96-ВР) .

Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 31 серпня 2006 року порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21 червня 2006 року у справі №43/464.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 20 грудня 2005 року, якою затверджено мирову угоду від 16 грудня 2005 року між боржником ДП "Укрконверс" в особі керуючого санацією, генерального директора ОСОБА_2 та кредиторами, Вищий господарський суд України зробив висновок про те, що сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови даної угоди відповідають нормам чинного законодавства.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Як вбачається із змісту мирової угоди від 16 грудня 2005 року ТОВ "Нафта-Трейд" з дня затвердження мирової угоди господарським судом міста Києва набуває право власності на майно боржника вартістю 5 238 234 грн., стає правонаступником останнього в межах, обумовлених даною угодою.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інвестор за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації

Таким чином, у мировій угоді вирішено питання, які повинні розглядатися за планом санації.

Відповідно до статті 35 вказаного Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін. При цьому законом не передбачено перехід права власності на майно боржника третій особі, що мало місце у даній справі.

Згідно абзацу першому частини 2 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.

Господарський суд міста Києва не з'ясував обставини справи щодо майна ДП "Укрконверс", яке відчужувалось за мировою угодою, а саме, не було з'ясовано до сфери управління якого органу державної влади входить підприємство.

За таких обставин неможна дійти висновку, що господарський суд міста Києва повідомив власника майна боржника, який в силу статті 1 вказаного Закону є учасником провадження у справі про банкрутство, про дату розгляду мирової угоди та заслухав його думку щодо умов укладеної мирової угоди. А тому не можна вважати, що господарський суд надав оцінку усім умовам мирової угоди.

У зв'язку з наведеним постанову Вищого господарського суду України від 21 червня 2006 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 20 грудня 2005 року слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. - 111-17 - - 111-20 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційне подання Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 21червня 2006 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 20 грудня 2005 року у справі № 43/464 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.