Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого:

Шицького I.Б.,

суддів:

Барбари В.П., Гуля В.С., Колесника П.I.,

Новікової Т.О., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу Міністерства аграрної політики України на постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Сади Бельбеку" до регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Севастополі; треті особи - державне підприємство "Садовод" і Міністерство аграрної політики України про спонукання до укладення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод",

У жовтні 2005 року закрите акціонерне товариство "Сади Бельбеку" подало до господарського суду м. Севастополя позов до регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Севастополі; треті особи - державне підприємство "Садовод" і Міністерство аграрної політики України про спонукання до укладення договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод". Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необгрунтовано відмовлено створеному трудовим колективом господарському товариству в укладенні договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод", оскільки відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) позивач має переважне право на укладення такого договору.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 19 січня 2006 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки майно державного підприємства "Садовод" (далі - Підприємство) не підлягає приватизації і не може бути об'єктом оренди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року вищевказане рішення суду скасовано. Позов задоволено. Зобов'язано регіональне відділення Фонду державного майна України у м. Севастополі укласти з позивачем типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод".

Постановою Вищого господарського суду України від 14 червня 2006 року № 20-2/380 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року залишено без змін.

Ці постанови мотивовані тим, що цілісний майновий комплекс державного підприємства "Садовод" є об'єктом оренди, оскільки Підприємство випускає не алкогольну продукцію, а сировину для виготовлення вин, що не входить до переліку підакцизних товарів.

Ухвалою Верховного Суду України від 10 серпня 2006 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 14 червня 2006 року № 20-2/380 за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики України, де поставлено питання про скасування цієї постанови і постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року та залишення в силі рішення господарського суду м. Севастополя від 19 січня 2006 року. Посилання зроблені на неправильне застосування норм матеріального права та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції Вищий господарський Суд України грунтував свою постанову ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації" (847-14) , згідно яких державне підприємство "Садовод" включено в Перелік об'єктів права державної власності і не підлягає приватизації. В той же час Підприємство не випускає підакцизну продукцію, тому підстав для відмови в укладені договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод" з Товариством не було.

З такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Законом України "Про особливості приватизації майна в промисловому комплексі" (290/96-ВР) № 290/96-ВР передбачена приватизація майна державних сільськогосподарських підприємств, що виготовляють вино та інші алкогольні напої шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства зі збереженням у власності держави майна структурних підрозділів з виробництва готових алкогольних напоїв.

Тобто державне сільськогосподарське підприємство може бути приватизовано шляхом його корпоратизації.

Господарськими судами встановлено, що 28.05.2005 року установчими зборами трудового колективу державного підприємства "Садовод" утворено закрите акціонерне товариство "Сади Бельбеку" (далі ЗАТ).

Касаційний суд не врахував, що передача новоутвореному ЗАТ в оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства "Садовод" можлива тільки за відсутності обмежень встановлених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації" від 07.07.1999 року № 847-XIV (847-14) (далі Закон № 847-XIV (847-14) ).

Статтею 1 Закону № 847-XIV (847-14) в редакції з 27.01. по 15.10.2005 року затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації визначених у додатку № 1 і перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком № 2.

Відповідно до Додатку № 1 державне підприємство "Садовод" включено у перелік об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

Законом України "Про оренду державного і комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII (2269-12) у редакції від 27.07.2004 року (далі Закон № 2269) визначено об'єкти оренди і об'єкти які не можуть бути предметом оренди.

Згідно частини 2 ст. 4 цього Закону не можуть бути об'єктами оренди:

- об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , а також об'єкти, включені до переліку об'єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , які випускають підакцизну продукцію.

Відповідно до Закону України "Про митний тариф України" (2371-14) товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (далі - Закон № 2371 (2371-14) ).

Касаційний суд не звернув увагу, що державне підприємство "Садовод" є сільськогосподарським товаровиробником, відповідно до ст. 2 Статуту у редакції від 03.03.2001 року та довідки державного органу статистики від 08.02.2006 року за № 22-369-5255 здійснює діяльність, яка по Класифікатору зовнішньоекономічної діяльності зареєстрована під кодом 15.93.0 "Виробництво вина".

На підставі Технічних умов ДСТУ 202.001.96, ТУ 000332744-550-2002 і ТУ 10.040541.89 продукція Підприємства згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності відноситься до товарної групи 2204 "Вина виноградні натуральні, сусло виноградне" позиції 220429 "Iнші вина".

Тобто, Законом № 2371 (2371-14) продукцію Підприємства віднесено до алкогольних напоїв, яким є вино.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої" від 07.05.1996 року № 178 (178/96-ВР) у редакції Закону України від 07.12.2000 року № 2137 (2137-14) продукція Підприємства є підакцизним товаром.

Отже, висновок суду першої інстанції в тому, що цілісний майновий комплекс державного підприємства "Садовод" не підлягає приватизації і не може бути об'єктом оренди є обгрунтованим і законним.

Касаційний суд неправильно застосував Закон № 2337 та № 2371 і прийшов до помилкового висновку щодо можливості передачі в оренду спірного об'єкту.

За таких обставин незаконна постанова суду касаційної інстанції підлягає скасуванню, а законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111-17 - 111-19 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

касаційну скаргу Міністерства аграрної політики України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2006 року скасувати. Рішення господарського суду АР Крим від 19.01.2006 залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.