Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького І.Б.,

Суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Колесника П.І.,

Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" на постанову Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року в справі №101/19-05/17 за позовом Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Фонду державного майна України до Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення державного майна,

У березні 2005 року Дніпровський транспортний прокурор м. Києва звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово доповнювався та уточнювався, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Фонду державного майна України до Державного міжнародного аеропорту (далі – ДМА) "Бориспіль", закритого акціонерного товариства (далі – ЗАТ) "Авіакомпанія "Аеросвіт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення державного майна. В обґрунтування вимог прокурор зазначав, що 20 грудня 2004 року між ДМА "Бориспіль" та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу майна. Зазначений договір було укладено з порушенням п.п 2.1, 2.5, 7.6 Статуту ДМА "Бориспіль" та вимог чинного законодавства України, а саме: ч.2 ст. 75, ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 628 Цивільного кодексу України, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12листопада1999р. № 2080 (2080-99-п) , п.п 3.3 Інструкції про порядок списання та відчуження шляхом продажу основних засобів підприємств, що знаходяться в сфері управління Міністерства транспорту України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 24грудня2002р. № 919. Крім того, спірне майно було відчужено ДМА "Бориспіль" без дозволу Міністерства транспорту та зв'язку України (державний орган уповноважений управляти майном ДМА "Бориспіль") та Фонду державного майна України, без проведення конкурсу або аукціону, та за заниженою експертною оцінкою, яка нижче за балансову вартість. Також прокурор зазначав, що оспорюваний договір укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Посилаючись на зазначене, Дніпровський транспортний прокурор м. Києва просив про задоволення позову.

Рішенням господарського суду Київської області від 23 серпня 2005 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №17-128 від 20 грудня 2004 року, укладений між ДМА "Бориспіль" та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"; повернуто ДМА "Бориспіль" державне майно: оглядову яму, вентиляційну шахту підперонного колектору, частину периметрової огорожі, тверде покриття (привокзальна площа), згідно з додатком №1 до зазначеного договору, антенне поле КДП, трансформаторну підстанцію-1006, акумулюючу ємність з обвідними каналами та водопровідним колектором, загальною вартістю 2 675 169 грн. Стягнуто з ДМА "Бориспіль" на користь ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 2 675 169 грн. отриманих за договором купівлі-продажу.

Рішення суду мотивовано тим, що відчуження державного майна - основних фондів ДМА "Бориспіль" було проведено без попередньої згоди Міністерства транспорту та зв'язку України та з порушенням господарської компетенції.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив із того, що оспорюваний договір було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова мотивована підставами, викладеними у рішенні суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 червня 2006 року за касаційною скаргою ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року. ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", обґрунтовуючи касаційну скаргу невідповідністю оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, нормам матеріального права, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, порушувало питання про скасування постанови Вищого господарського суду України та залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 74, ч.2 ст. 75 ГК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання і відчужувати майнові об'єкти, які належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту ДМА "Бориспіль", зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів Київської області 23 березня 1993 року за №73, ДМА "Бориспіль" є державним комерційним підприємством, засновником якого є Міністерство транспорту України.

20 грудня 2004 року між ДМА "Бориспіль" та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є майнові об'єкти, які належать до основних фондів ДМА "Бориспіль".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилався на те, що відчуження основних фондів ДМА "Бориспіль" відбулося з порушенням вимог закону, оскільки, зокрема, не було отримано попередньої відповідної згоди органу, до сфери управління якого входить ДМА "Бориспіль".

Заперечуючи проти позову, ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" зазначало, що відповідну згоду на відчуження основних фондів ДМА "Бориспіль" було надано Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації листом від 20 грудня 2004 року №1.18.-1676.

Відповідно до положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11 травня 2000 року №678/2000 (678/2000) , в редакції, що діяла на момент затвердження Статуту ДМА "Бориспіль", органом управління у сфері авіаційного транспорту та управління повітряного руху визначено Міністерство транспорту України. Указом Президента України від 15 липня 2004 року "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації" (803/2004) з метою вдосконалення державного регулювання у сфері використання повітряного простору і обслуговування повітряного руху, створення умов для здійснення заходів, передбачених Повітряним кодексом України (3167-12) щодо забезпечення безпеки польотів повітряних суден, авіаційної безпеки, якості робіт та послуг у цій галузі постановлено утворити Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації. Установлено, що Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації є спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням безпеки авіації. Указом Президента України від 16 серпня 2004 року №912/2004 "Про внесення змін до деяких указів Президента України" (912/2004) затверджено Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, яким визначено, що Державіаслужба є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації та у сфері використання повітряного простору України. Відповідно до п.4 зазначеного положення Державіаслужба, між іншим, здійснює централізоване державне управління цивільною авіацією та здійснює управління об'єктами державної власності і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державіаслужби, приймає рішення, подає та погоджує пропозиції щодо передачі об'єктів, що належать до сфери управління Державіаслужби.

Відповідно до п.2 зазначеного Указу з Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11 травня 2000 року №678/2000 (678/2000) , виключено пункти, що покладали на Міністерство транспорту України повноваження органу управління в галузі авіаційного транспорту. Указом Президента України від 16 липня 2004 року "Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України" (811/2004) з метою вдосконалення структури управління у сфері транспорту і зв'язку постановлено реорганізувати Міністерство транспорту України і Державний комітет зв'язку та інформатизації України у Міністерство транспорту та зв'язку України; установлено, що Міністерство транспорту та зв'язку України є правонаступником прав і обов'язків Міністерства транспорту України і Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

Відповідно до Указів Президента України від 15 липня 2004 року (803/2004) та 16 липня 2004 року (811/2004) Кабінету Міністрів України доручено, між іншим, визначити перелік підприємств, установ та організацій державного сектора економіки, які передаються в управління Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та, відповідно, визначити перелік об'єктів державної власності, що передаються в управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Положенням "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482 (1482-98-п) , передбачено, що передача об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу, яка оформлюється актом приймання-передачі. При цьому право на управління об'єктом передачі виникає з дня підписання акта приймання-передачі.

Судом установлено, що розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу ДМА "Бориспіль" до сфери управління Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації прийнято 24 грудня 2004 року.

Ураховуючи встановлений законом особливий порядок відчуження майнових об'єктів державного комерційного підприємства та вищенаведені положення нормативно-правових актів, а також з огляду на те, що на час укладення спірного договору – 20 грудня 2004 року: повноваження Міністерства транспорту України з питань управління в галузі авіації було виключено зі сфери управління даного відомства; повноваження централізованого державного управління цивільною авіацією було покладено на Державіаслужбу; розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу ДМА "Бориспіль" до сфери управління Державіаслужби було прийнято 24 грудня 2004 року, тобто після укладення оспорюваного договору, судовими інстанціями при вирішенні даного спору належним чином не з'ясовано орган виконавчої влади до повноважень якого входило надання згоди на відчуження майнових об'єктів, що належать до основних фондів ДМА "Бориспіль", а також чи було дотримано вимоги закону щодо продажу таких об'єктів на конкурентних засадах.

Зазначені порушення судами норм процесуального права залишилися поза увагою Вищого господарського суду України. Разом із тим, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції, погодившись з висновками останнього, у постанові не зазначив мотиви, за якими не погодився з висновками суду апеляційної інстанції та не спростував їх.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 9 березня 2006 року, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2005 рокута рішення господарського суду Київської області від 23 серпня 2005 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.