ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого Барбари В.П.
суддів: Карпечкіна П.Ф., Колесника П.I., Новікової Т.О.,
Потильчака О.I. та Черногуза Ф.Ф.,
за участю представників приватного підприємства "ФАМ
Балкерс" - Дегтярьова Ю.В., державного підприємства
"Дельта-лоцман" - Беляневича В.Е., Голодницького О.Г. та Хоменка
О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "ФАМ Балкерс" на постанову Вищого
господарського суду України від 26 квітня 2006 року № 24/280 у
справі за позовом державного підприємства "Дельта-лоцман" до
приватного підприємства "ФАМ Балкерс" про стягнення 4 772, 62
доларів США, що еквівалентно 24 101 грн. 74 коп. дебіторської
заборгованості з податку на додану вартість з урахуванням штрафних
санкцій,
в с т а н о в и л а:
У липні 2005 року державне підприємство "Дельта-лоцман"
подало до господарського суду Донецької області позов до
приватного підприємства "ФАМ Балкерс" про стягнення 4 772, 62
доларів США, що еквівалентно 24 101 грн. 74 коп. дебіторської
заборгованості з податку на додану вартість з урахуванням штрафних
санкцій. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не
сплачена сума нарахованого податку на додану вартість за надання
послуг з лоцманського проведення і регулювання руху суден згідно
договору від 6 травня 2004 року № 156/05.04-П (т. 1, а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду Донецької області від 21 жовтня
2005 року у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 68-69).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10
січня 2006 року вищевказане рішення суду залишено без змін (т. 3,
а.с. 69-72).
Це рішення та постанова мотивовані тим, що нарахування
позивачем податку на додану вартість за надані відповідачу послуги
з лоцманського проведення і регулювання руху суден суперечить
вимогам Законів України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
.
Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня
2006 року № 24/280 рішення господарського суду Донецької області
від 21 жовтня 2005 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 10 січня 2006 року скасовано, а справу
передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання
зроблені на те, що судами не були належним чином перевірені доводи
позивача і не враховані вимоги Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(т. 3, а.с. 155-159).
У касаційній скарзі приватного підприємства "ФАМ Балкерс"
поставлено питання про скасування цієї постанови та припинення
провадження у справі. Посилання зроблені на неправильне
застосування норм матеріального права і виявлення різного
застосування Вищим господарським судом України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах. Зокрема, зазначено, що
надані позивачем послуги слід вважати такими, що були
безпосередньо пов'язані з транзитним перевезенням. Згідно з п.
5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено звільнення від сплати податку на додану
вартість операцій з поставки послуг, що надаються іноземним судам
та оплачуються відповідно до законодавства України портовими
зборами (т. 4, а.с. 6-7).
Ухвалою Верховного Суду України від 29 червня 2006 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 26 квітня 2006 року №
24/280 (т. 4, а.с. 20).
Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Направляючи справу на новий розгляд, суд послався на те, що
не перевірено доводи державного підприємства "Дельта-лоцман" щодо
того, що його послуги не відносяться до послуг, пов'язаних з
транзитом вантажів, а тому не підлягають звільненню від
нарахування податку на додану вартість. Крім цього, відповідно до
п. 7.4.2 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якщо платник податку придбаває послуги, які
призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом
оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку,
сплачені у зв'язку з таким придбаванням (виготовленням), не
включаються до складу податкового кредиту такого платника, а
відносяться до складу валових витрат.
Доводи, наведені в постанові касаційної інстанції, не
відповідають вимогам закону та даним, що містяться в матеріалах
справи.
Так, із матеріалів справи вбачається, що між державним
підприємством "Дельта-лоцман" та приватним підприємством "ФАМ
Балкерс" укладено договір від 6 травня 2004 року №156/05.04-П по
виконанню лінійних і портових лоцманських проведень суден, наданню
послуг по регулюванню руху суден і проходження їх по зоні
відповідальності Регіональної служби регулювання рухом суден
згідно з обов'язковими постановами Маріупольського морського
торгового порту та проведенню розрахунків за надані послуги.
Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що замовником і
платником послуг є відповідач.
У розділі 4 "Порядок розрахунків" сторони передбачили, що
порядок стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до
затверджених положень про збори та тарифи. Витрати за
перерахування коштів відносяться на рахунок агента - відповідача у
справі. Оплата проводиться агентом відповідно до рахунків, що
виставляються позивачем, які підтверджені лоцманськими квитанціями
та квитанціями Регіональної служби регулювання рухом суден.
Відповідно до умов договору на агента покладена фінансова та
майнова відповідальність перед державним підприємством
"Дельта-Лоцман" за несвоєчасне перерахування коштів.
На виконання умов зазначеного договору в період з березня по
травень 2005 року позивач надав суднам "ALEXANDR" (прапор судна
Ліван), "ТЕRА" (Панама), "Ярцево" (Російська Федерація), "SVYATOI
SERAFIM" (Грузія), "КRIS" (Камбоджа), " К NIKOLAS" (Сент-Вінсент і
Гренадіни), які знаходились під агентуванням відповідача, послуги
з лоцманського проведення та регулювання руху суден.
Рахунки державного підприємства "Дельта-Лоцман" на оплату
вартості наданих послуг відповідачем оплачені частково. Сума 4
636, 20 дол. США залишилась не оплаченою. Крім того, позивачем
нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 136,
42 дол. США (688 грн. 93 коп.).
У відповідності з умовами договору державне підприємство
"Дельта-Лоцман" надало відповідачеві послуги з лоцманського
проведення вищевказаних суден та регулюванню їх руху.
Факт надання послуг підтверджено наявними в матеріалах справи
документами, а саме лоцманськими квитанціями.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що порядок
стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до затверджених
положень про збори і тарифи.
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
встановлені види цільових портових зборів та
зазначено, що інші види зборів можуть встановлюватися
законодавчими актами України.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства
України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
із суден, що користуються послугами
державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір,
порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством
транспорту України за погодженням з Міністерством економіки
України.
Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного
мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
із суден, що користуються
послугами служби регулювання руху суден, справляється збір,
порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством
транспорту України за погодженням з Міністерством економіки
України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996
року № 214 ( z0374-96 ) (z0374-96)
(із змінами) затверджені Збори і плати за
послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України
та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами
служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу
буксирів при швартових операціях, плата за користування
плавзасобами, плата за агентські послуги.
Згідно з умовами договору від 6 травня 2004 року №
156/05.04-П приватне підприємство "ФАМ Балкерс" взяло на себе
зобов'язання морського агента, права і обов'язки якого
врегульовані умовами договору та статтею 117 Кодексу торговельного
мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
.
Нарахування позивачем зборів та плат за спірні послуги з
лоцманського проведення суден та регулювання руху суден здійснено
у відповідності до затверджених ставок, зборів та плат, з
нарахуванням на вартість цих послуг податку на додану вартість за
ставкою 20%.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
лоцманські квитанції, коносаменти на перевезення вантажу морським
транспортом, доручення на відвантаження транзитних вантажів з
відмітками митниць свідчать, що зазначені послуги було здійснено
при перевезенні транзитного вантажу.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про транзит
вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
транзитні послуги (роботи) - це
безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька
діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів
(контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення,
агентських угод тощо.
Згідно частини 6 статті 1 Закону України "Про транзит
вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
учасники транзиту - це вантажовласники та
суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції,
експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у
встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги
(роботи).
Таким чином, оскільки позивач відноситься до інших учасників
транзиту, а надані відповідачем послуги сприяли переміщенню
зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за
межами території України, то надані послуги з лоцманського
проведення та регулювань руху суден є такими, що були
безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем.
Згідно частини 3 п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з поставки послуг
платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням)
пасажирів та вантажів транзитом через територію України,
оподатковуються у порядку, передбаченому п. 5.15 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що звільняються від
оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню
(переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і
порти України.
Суд першої та апеляційної інстанцій зробили правильний
висновок, що спірні послуги з лоцманського проведення та
регулювання руху суден є такими, що безпосередньо пов'язані з
транзитом вантажів та пов'язаними з перевезенням (переміщенням)
таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку
на додану вартість за ставкою 20%.
Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість
за надані фактично відповідачу послуги лоцманського проведення та
регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про транзит
вантажів".
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17-111-21 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу приватного підприємства "ФАМ Балкерс"
задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 26 квітня
2006 року № 24/280 скасувати, а рішення господарського суду
Донецької області від 21 жовтня 2005 року та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 10 січня 2006 року залишити в
силі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.П. Барбара
Судді: П.Ф. Карпечкін
П.I. Колесник
Т.О. Новікова
О.I. Потильчак
Ф.Ф. Черногуз