СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.06.2006                                  Справа N 1/798-6/230
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:   головуючого:   Барбари   В.П.,   суддів:   Гуля  В.С.,
Карпечкіна П.Ф.,  Лилака Д.Д.,  Новікової Т.О.,  Потильчака  О.І.,
Черногуза   Ф.Ф.,   розглянувши   касаційну  скаргу  Товариства  з
обмеженою   відповідальністю   "АЙПІЄ-Л"   на   постанову   Вищого
господарського суду  України  від  5  квітня  2006  року  у справі
N 1/798-6/230 за позовом Товариства з  обмеженою  відповідальністю
"Компанія   "АМТ"   до  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"АЙПІЄ-Л" 
 
про   відшкодування збитків у  сумі  958212  грн. 94 коп.,
 
                        В С Т А Н О В И Л А:
 
     У серпні   2005   року  ТОВ  "Компанія  "АМТ"  звернулось  до
господарського суду з позовом до ТОВ "АЙПІЄ-Л"  про  відшкодування
збитків у  сумі  958212  грн.  94 коп.,  заподіяних відповідачем в
результаті знищення дев'ятьох нежитлових  приміщень,  що  належали
позивачу на  праві власності та знаходились за адресою:  [...],  в
районі промислового ринку "Південний".  Розмір заподіяних  збитків
ТОВ "Компанія "АМТ" підтверджує звітом про оцінку майна.
 
     Рішенням господарського   суду   Львівської    області    від
15 вересня  2005  року,  залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 22  листопада  2005  року  та
постановою Вищого   господарського   суду  України  від  5  квітня
2006 року позов задоволено повністю.
 
     Судові рішення у  справі  обґрунтовані  наявністю  причинного
зв'язку   між   протиправною  поведінкою  відповідача  та  шкодою,
заподіяною  позивачу  в  результаті   проведеної   ТОВ   "АЙПІЄ-Л"
протиправної реконструкції ринку.
 
     У касаційній  скарзі  Товариства з обмеженою відповідальністю
"АЙПІЄ-Л"  поставлено  питання  про  скасування  постанови  Вищого
господарського   суду   України   від   5   квітня  2006  року.  В
обґрунтування   скарги   зроблено   посилання    на    неправильне
застосування  Вищим господарським судом України норм матеріального
і процесуального права, а також виявлення різного застосування
 
     Вищим господарським судом України одного й того  ж  положення
закону в аналогічних справах.
 
     Ухвалою Верховного  Суду  України  від  1  червня  2006  року
порушено  касаційне  провадження  з  перегляду  постанови   Вищого
господарського суду України від 5 квітня 2006 року.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Вищий господарський суд України, погоджуючись з рішенням суду
першої інстанції, констатував, що руйнування ТОВ "АЙПІЄ-Л" нежилих
приміщень за адресою [...], які належали позивачу, підтверджується
комісійними актами від 9 липня 2004 року, від 30 серпня 2004 року,
від 2  жовтня  2004  року,  від  2  квітня  2005  року  та  листом
відповідача N 235 від 4 червня 2004 року.
 
     Проте з такими висновками не можна погодитись.
 
     Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Господарськими судами встановлено, що відповідач листом N 235
від 4 червня  2004  року  повідомив  ТОВ  "Компанія  "АМТ",  що  з
15 червня 2004 року будуть відключені від електро- та енергомережі
всі споруди та приміщення,  в тому числі  приміщення  відповідача,
які  знаходяться на центральній алеї у зв'язку з проведенням робіт
по  покращенню  та  реконструкції  приміщень  на  території  ринку
"Південний" за адресою [...].
 
     Одночасно господарським   судом   встановлено,   що  9  липня
2004 року комісією у складі директора ТОВ "Компанія  "АМТ"  Б.  та
працівниками [...]   виявлено,   що   частина   належних  позивачу
приміщень зруйнована,  про що  складено  відповідний  акт.  Згодом
вказаними  особами  зафіксовано  зруйнування  всіх  інших належних
позивачу  нежитлових  приміщень,  розміщених  на  території  ринку
"Південний", про   що  складено  відповідні  акти  від  30  серпня
2004 року, від 2 жовтня 2004 року та 2 квітня 2005 року.
 
     Проте господарські  суди  не  звернули  увагу  на  те,  що  у
вказаних  актах не зазначена особа,  винна в самовільному знесенні
власності  позивача,  а   самі   акти   складені   без   залучення
представників  відповідача,  адміністрації  ринку  "Південний"  на
території якого розташовувались зруйновані приміщення.
 
     Частиною 1 статті 38  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено,  якщо подані сторонами докази є
недостатніми,  господарський  суд  зобов'язаний  витребувати   від
підприємств  та  організацій  незалежно  від  їх  участі  у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
 
     Господарські суди,  з   якими   погодився   касаційний   суд,
обґрунтували причинний зв'язок між протиправними діями відповідача
та заподіяною  шкодою  ТОВ  "Компанія  "АМТ"  тим,  що  приміщення
позивача   були   включені   ТОВ   "АЙПІЄ-Л"   до   єдиного  плану
реконструкції приміщень на території ринку "Південний", відповідно
до якого відповідач і здійснив знищення вказаних приміщень.
 
     Але в   матеріалах   справи   зазначений   документ, на  який
посилались суди,  відсутній. При розгляді справи господарські суди
також не перевірили чи укладався позивачем договір відповідального
зберігання торгового місця на території ринку "Південний",  а якщо
укладався,  то  з  ким.  Встановивши,  що належні позивачу дев'ять
нежитлових  приміщень  знаходились  на   перекритій   відповідачем
головній пішохідній доріжці (центральній алеї), суди не з'ясували,
хто є орендарем даної центральної алеї.
 
     Відповідно до пункту  1  постанови  Пленуму  Верховного  Суду
України "Про  судове  рішення"  від  29  грудня  1976 року за N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         обґрунтованим визнається  рішення  суду,  в  якому
повно  відображені обставини,  що мають значення для даної справи,
висновки суду про  встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є
вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
 
     За таких  обставин,  постанова  Вищого  господарського   суду
України від 5 квітня 2006 року, постанова Львівського апеляційного
господарського  суду  від  22  листопада  2005  року  та   рішення
господарського  суду  Львівської  області від 15 вересня 2005 року
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
 
     Керуючись ст.    111-17,    ст.     111-20     Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата у
господарських справах П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу  Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"АЙПІЄ-Л" задовольнити.
 
     Постанову Вищого  господарського  суду  України  від 5 квітня
2006 року,  постанову Львівського апеляційного господарського суду
від   22  листопада  2005  року  та  рішення  господарського  суду
Львівської області від 15 вересня 2005 року у справі N 1/798-6/230
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
першої інстанції.
 
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.