Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Барбари В.П.,

Суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Новікової Т.О.,

Потильчака О.І.,Черногуза Ф.Ф., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та касаційне подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Кобзар" до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3-тя особа – Київська міська рада, про спонукання до укладення договору оренди,

У квітні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Культурний центр "Кобзар" звернулося до суду з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Управління) про спонукання до укладення договору оренди. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 22 грудня 2004 року на загальних зборах членів трудового колективу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" прийнято рішення про створення господарського товариства з метою оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка". У лютому 2005 року товариство звернулося до відповідача з письмовою пропозицією про укладення договору оренди, яка була залишена без відповіді. Посилаючись на зазначене, позивач просив про задоволення позовних вимог з підстав, передбачених ст.ст. 5, 6, 8, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду м. Києва від 29 квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 липня 2005 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління у 10-ти денний термін з дня набрання рішенням законної сили укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" з ТОВ "Культурний центр "Кобзар" на умовах поданого товариством проекту договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 20 квітня 2006 року за касаційною скаргою Управління та касаційним поданням Генерального прокурора України порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року. Касаційна скарга та касаційне подання обґрунтовуються невідповідністю оскаржуваної постанови Конституції України (254к/96-ВР) , нормам матеріального та процесуального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, касаційного подання і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Культурний центр "Кобзар" судові інстанції виходили з того, що створене членами трудового колективу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" товариство мало переважне право на укладення договору оренди майна цілісного майнового комплексу цього комунального підприємства, із наявності у відповідача законних повноважень та підстав для укладення такого договору, а також із порушення прав позивача на укладення договору оренди на умовах поданого проекту договору.

Проте з такими висновками судових інстанцій погодитися не можна.

При вирішенні спору судовими інстанціями встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13 січня 1992 року №26 "Про формування комунального майна та районів" цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" належить до комунальної власності м. Києва.

22 грудня 2004 року на загальних зборах членів трудового колективу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" з метою оренди цілісного майнового комплексу вказаного комунального підприємства прийнято рішення щодо створення ТОВ "Культурний центр "Кобзар", яке 26 січня 2005року було зареєстровано Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема, міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (п.1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 5 ст. 60 зазначеного Закону передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Положенням про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради №584/744 (ra0584023-03) від 10 липня 2003 року, визначено повноваження Управління, зокрема, на здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Разом із тим, Управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, організацій комунальної власності територіальної громади м. Києва (їхніх структурних підрозділів) на виконання відповідних рішень Київської міської ради (пп. 14 п.7 Положення).

Ураховуючи наведене, Управління здійснює свої повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади м. Києва тільки за наявності відповідного рішення Київської міської ради і не наділено повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду.

Проте, судовими інстанціями належним чином не досліджувалось питання наявності або відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду позивачу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т. Шевченка".

Крім того, при вирішенні спору судовими інстанціями не було враховано положень ч. 2 ст. 14 ЦК України відповідно до яких, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому суду необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і в залежності від цього вирішити справу відповідно до закону.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та касаційне подання Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 21 лютого 2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 липня 2005 року та рішення господарського суду м. Києва від 29 квітня 2005 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.