СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2006 Справа N 6/168
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: головуючого - Барбари В.П., суддів: Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І. та Черногуза Ф.Ф.,
за участю представників дочірньої компанії "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" - Б. і Д., Здолбунівського
ВАТ "Волинь-Цемент" - К. та ВАТ "Рівнегаз" - Л., розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на постанову Вищого
господарського суду України від 17 січня 2006 року N 6/168 у
справі за позовом Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" до дочірньої
компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (третя особа на
стороні відповідача - ВАТ "Рівнегаз") про стягнення 6196100 грн.
08 коп., В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2005 року Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент" (далі -
позивач) подало позов до господарського суду м. Києва до дочірньої
компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (далі - відповідач)
за участю третьої особи на стороні відповідача - ВАТ "Рівнегаз"
про стягнення 6196100 грн. 08 коп. Позовні вимоги мотивовані тим,
що відповідач незаконно відмовив у приєднанні збудованого
газопроводу до своїх мереж, у зв'язку з чим Здолбунівське
ВАТ "Волинь-Цемент" змушене було користуватися окрім мереж
відповідача розподільчими мережами ВАТ "Рівнегаз". За твердженням
позивача, збитки складали суму, яка дорівнює ціні позову.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14 липня 2005 року
у задоволенні позову відмовлено, оскільки відсутній
причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача з непідключення
збудованого позивачем резервного газопроводу та виникненням у
позивача матеріальної шкоди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
2 листопада 2005 року, залишеною без змін постановою Вищого
господарського суду України від 17 січня 2006 року N 6/168,
рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено.
Стягнуто з дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України
на користь Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" 6196100 грн.
08 коп. вартості збитків. При цьому, посилання зроблено на такі
обставини. Позивачу було видано Технічні умови N 67/02 на
підключення газопроводу згідно з правилами підключення до
магістрального трубопроводу та відповідно до пункту 3.6.4. Умов та
Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з
транспортування природного газу магістральними трубопроводами,
затверджених постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України 13 вересня 1999 року N 1195
( z0668-99 ) (z0668-99)
. Отже, відповідач був зобов'язаний здійснити
підключення збудованого позивачем газопроводу високого тиску до
ГРС-1 м. Здолбунів. Унаслідок порушення відповідачем вимог
законодавства позивач зазнав збитків у зв'язку з тим, що змушений
був користуватися послугами з транспортування газу ВАТ "Рівнегаз"
(від ГРС-1 м. Здолбунів до підприємства), що призвело до
додаткових витрат у вигляді сплати більш високого тарифу за
транспортування газу, ніж той, що він мав сплачувати при
підключенні збудованого газопроводу до ГРС (52 грн. 50 коп. та
29 грн. 10 коп. відповідно).
Ухвалою Верховного Суду України від 9 березня 2006 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 17 січня 2006 року N 6/168
за касаційною скаргою дочірньої компанії "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України", де поставлено питання про скасування цієї
постанови, постанови Київського апеляційного господарського суду
від 2 листопада 2005 року та залишення без змін рішення
господарського суду м. Києва від 14 липня 2005 року. Посилання
зроблені на порушення і неправильне застосування норм
матеріального права та невідповідність оскарженої постанови
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Висновки, зроблені в постанові касаційної інстанції,
суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на даних, що містяться
в матеріалах справи.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2002 року
дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було
видано Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" технічні умови N 67/02
на будівництво та підключення окремого локального газопроводу
високого тиску діаметром 273 мм і довжиною 2,2 км (ГРС Здолбунів),
відповідно до яких позивач виконав проектно-кошторисну
документацію та розпочав будівництво.
5 грудня 2002 року було складено акт про приймання
закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання.
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити
приєднання новозбудованого газопроводу до своїх розподільчих
мереж.
Відповідач у такому приєднанні відмовив, внаслідок чого
позивач скористався послугами ВАТ "Рівнегаз".
Відповідно до Порядку доступу до газотранспортної системи,
затвердженого наказом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" N 79 ( v0079376-01 ) (v0079376-01)
від 26 березня 2001 року (далі -
Порядок N 79):
- "пряма труба" - це трубопровід, через який споживач отримує
природний газ безпосередньо з ГТС або від газовидобувних
підприємств;
- споживач природного газу (споживач) - це юридична особа чи
її відокремлений підрозділ або фізична особа, що використовує
природний газ для власних потреб на підставі договору;
- замовник - це постачальник, споживач або замовник
транспортних послуг з транспортування природного газу до
споживача, транзиту природного газу через територію України або
зберігання його в ПСГ;
- газотранспортне підприємство - це підприємство, що здійснює
транспортування та зберігання природного газу з використанням
об'єктів газотранспортної системи і у якого ці об'єкти перебувають
на правах власності чи на інших законних підставах.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку N 79 ( v0079376-01 ) (v0079376-01)
кожний
замовник повинен укласти з газотранспортним підприємством
(у даному випадку - з відповідачем) стандартну угоду на
транспортування природного газу. Дана угода має відповідати
вимогам положень Порядку N 79 та укладатися за типовою формою.
Зокрема, в ній зазначаються: предмет угоди, величина замовленої
пропускної потужності, максимальна кількість газу, яку замовник
планує транспортувати (споживати) кожного місяця, його якість,
умови оплати, термін дії, умови взаємної відповідальності сторін,
дата введення в дію, умови розірвання договору тощо. Сторони при
укладанні угоди мають право передбачати в ній будь-які інші умови,
які не суперечать вимогам чинного законодавства України та
вказаного Порядку.
Замовники укладають угоди на транспортування природного газу
не пізніше ніж за 20 днів до початку місяця, з якого
розпочинаються поставки.
Відповідно до пункту 2.2.1 Порядку N 79 ( v0079376-01 ) (v0079376-01)
газотранспортне підприємство здійснює транспортування газу
відповідно до угод із замовниками транспортних послуг та фізичне
балансування газу в ГТС.
Крім того, статтею 12 Закону України "Про трубопровідний
транспорт" ( 192/96-ВР ) (192/96-ВР)
встановлено, що підприємства, установи та
організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання,
збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у
тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води
та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням
економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних
трубопроводів.
Транспортування природного газу виключно на основі договорів
передбачено також пунктом 3.3.1 Умов та правил здійснення
підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з транспортування
природного газу магістральним трубопроводом, затверджених
постановою НКРЕ України N 1195 ( z0668-99 ) (z0668-99)
від 13 вересня
1999 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
4 жовтня 1999 року за N 668/3961 (далі - Ліцензійні умови).
Відповідно до пункту 3.3.1 Ліцензійних умов ліцензіат здійснює
транспортування природного газу магістральними трубопроводами на
договірній основі.
Таким чином, зазначеними нормативними актами встановлена
необхідна передумова для транспортування природного газу
магістральними трубопроводами - наявність договору, укладеного між
позивачем і відповідачем з усіма істотними умовами, передбаченими
чинним законодавством України.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач не навів суду доказів існування угоди між сторонами щодо
надання через "пряму трубу" послуг з транспортування природного
газу магістральним трубопроводом по розрахунковому середньому
тарифу.
Технічними умовами N 67/02 на газопостачання технологічних
потреб Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" у м. Рівному, виданими
Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" філією "Управління
магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" дочірньої компанії
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", передбачено, що
газопостачання останнього через окремий локальний газопровід від
існуючої ГРС "Здолбунів" можливе за умови її реконструкції.
Підпунктом 7.1.7 Правил технічної експлуатації
газорозподільних станцій магістральних газопроводів, затверджених
наказом ДК "Укртрансгаз" N 220 від 9 жовтня 2001 року (далі -
Правила N 220) встановлено, що ремонтні роботи, пов'язані з
відключенням газорозподільної станції, повинні виконуватись у
період найменш інтенсивного відбирання газу.
Крім того, згідно з підпунктом 6.2.19 Правил технічної
експлуатації магістральних трубопроводів, затверджених наказом
ДК "Укртрансгаз" N 209 від 20 вересня 2000 року (далі - Правила
N 209) усі ремонтні роботи, пов'язані з необхідністю відключення
ГРС, повинні плануватись на період найменшого споживання газу за
погодженням з споживачами (в даному випадку - з ВАТ "Рівнегаз").
Таким чином, вказаними вище Правилами N 220 та N 209
передбачено, що зупинка ГРС для проведення ремонтно-профілактичних
робіт повинна бути здійснена у період найменш інтенсивного відбору
газу один раз на рік відповідно до заздалегідь затвердженого
графіку, погодженого зі споживачами.
Державною технічною комісією було складено акт від 6 жовтня
2003 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом
резервного газопроводу високого тиску до газорозподільної станції
м. Здолбунів Рівненської області, який збудовано Здолбунівським
ВАТ "Волинь-Цемент". Даний акт було затверджено розпорядженням
голови Здолбунівської районної державної адміністрації N 510 від
7 жовтня 2003 року.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів, який затверджений постановою Кабінету
Міністрів України N 1243 ( 1243-2004-п ) (1243-2004-п)
від 22 вересня 2004 року,
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає
у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до
експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції,
реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як
житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних
мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових
комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти) їх
інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в
установленому порядку проектної документації, нормативних вимог,
вихідних даних на проектування.
Згідно з пунктом 3.23 Правил безпеки систем газопостачання
України, які затверджено наказом Державного комітету України з
нагляду за охороною праці N 254 ( z0318-98 ) (z0318-98)
від 1 жовтня
1997 року, перед пуском газу на об'єкти, прийняті комісією, але не
введені в експлуатацію протягом 6 місяців з дня його останнього
випробування, повинні бути проведені повторні випробування на
герметичність газопроводів, перевірена робота установок
електрохімічного захисту, стан димовідвідних та вентиляційних
систем, комплектність і справність газового обладнання, арматури,
засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та
протиаварійного захисту.
Документів, що підтверджують проведення повторного
випробування газопроводу відповідно до вищезазначених норм
законодавства Здолбунівським ВАТ "Волинь-Цемент", суду надано не
було.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що
рішенням господарського суду м. Києва від 17 березня 2004 року по
справі N 6/142 зобов'язано дочірню компанію "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" здійснити підключення до розподільних мереж
резервного газопроводу ГРС м. Здолбунів Рівненської області,
збудованого Здолбунівським ВАТ "Волинь-Цемент" і прийнятого в
експлуатацію згідно з актом державної технічної комісії від
6 жовтня 2003 року. Апеляційною та касаційною інстанціями
зазначене рішення залишено без змін.
У той же час, відповідно до ухвали господарського суду
м. Києва від 2 листопада 2005 року по справі N 6/142, яка
роз'яснює порядок виконання вищенаведеного рішення суду першої
інстанції, дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
повинна здійснити підключення газорозподільних мереж резервного
газопроводу до ГРС м. Здолбунів Рівненської області, який
збудовано Здолбунівським ВАТ "Волинь-Цемент" і прийнято в
експлуатацію згідно з актом державної технічної комісії про
прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від
6 жовтня 2003 року при дотриманні технічних норм, правил та актів,
що визначають умови безпечної експлуатації газопроводів, у тому
числі підпунктом 21 пункту 5 "Положення про Комітет по нагляду за
охороною праці України", затвердженого Указом Президента України
від 9 березня 1998 року N 182/98 ( 182/98 ) (182/98)
, підпунктом 8.1.3
пункту 8 "Правил безпечної експлуатації магістральних
газопроводів", затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від
2 березня 2004 року N 69, повинно відбуватися до прийнятої
належним чином реконструйованої ГРС Здолбунів в експлуатацію
Державною приймальною комісією у встановленому порядку (доказом
приймання повинен бути Акт Державної приймальної комісії про
прийняття в експлуатацію реконструйованої ГРС).
Таким чином, висновок суду першої інстанції є правильним, що
відсутній причинно-наслідковий зв'язок між непідключенням позивача
до газопроводу відповідача та додатковими витратами, які понесло у
зв'язку з цим Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент".
За цих обставин оскаржена постанова Вищого господарського
суду України та постанова Київського апеляційного господарського
суду від 2 листопада 2005 року підлягають скасуванню, а рішення
господарського суду м. Києва від 14 липня 2005 року - залишенню в
силі.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 17 січня
2006 року N 6/168 та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 2 листопада 2005 року скасувати, а рішення
господарського суду м. Києва від 14 липня 2005 року залишити в
силі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.