СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
04.04.2006                                          Справа N 37/5
 
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у  складі:  головуючого  Барбари  В.П.,  суддів:  Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.І.,  Новікової Т.О., Потильчака О.І.,  Черногуза Ф.Ф.,
за участю представників:  Генеральної прокуратури України - [...],
ВАТ   "Укрнафта"   -   [...]   та   державного   авіатранспортного
підприємства "Україна" - [...],  розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційне  подання  Генерального  прокурора  України  на
ухвалу Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року
N  37/5  у  справі  за  позовом  ВАТ  "Укрнафта"   до   державного
авіатранспортного підприємства     "Україна"     
 
про   стягнення 20918636 грн. 84 коп., 
 
                           В С Т А Н О В И Л А:
 
     Рішенням господарського  суду  міста  Києва  від  11  березня
2003 року  позов  ВАТ  "Укрнафта"  до державного авіатранспортного
підприємства  "Україна"  задоволено.  Стягнуто  з  відповідача  на
користь   позивача   20737886   грн.   36  коп.  заборгованості  з
урахуванням індексу інфляції та 180750 грн. 48 коп. - 3% річних.
 
     Ухвалою Вищого господарського суду  України  від  20  вересня
2005   року  N  37/5  касаційне  подання  заступника  Генерального
прокурора України повернуто без розгляду у зв'язку з недотриманням
вимог,   передбачених   пунктом  1  частини  першої  статті  111-3
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Суд
вказав,   що   скарга  підписана  особою,  яка  не  має  права  її
підписувати,  зазначивши,  що  сторони  у  справі  є  самостійними
господарюючими суб'єктами.
 
     Ухвалою Верховного  Суду  України  від  23  березня 2006 року
порушено провадження з  перегляду  в  касаційному  порядку  ухвали
Вищого господарського суду України від 20 вересня 2005 року N 37/5
за  касаційним  поданням  Генерального   прокурора   України,   де
поставлено  питання  про скасування цієї ухвали та передачу справи
на розгляд до Вищого господарського суду України.
 
     Заслухавши доповідача,  представників  сторін  і  Генеральної
прокуратури України та перевіривши матеріали справи, Судова палата
у  господарських  справах  Верховного  Суду  України  вважає,   що
касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     В оскарженій  ухвалі Вищий господарський суд України послався
на  відсутність  у  касаційному  поданні  заступника  Генерального
прокурора  України  визначення,  у  чому  саме  відбулося  чи може
відбутися порушення інтересів держави.  Крім того,  прокурором  не
зазначено  органу,  уповноваженого державою здійснювати відповідні
функції у спірних правовідносинах.
 
     Такі висновки  суперечить  фактичним  обставинам  справи   та
нормам процесуального права.
 
     Згідно з    частиною    першою   статті   29   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         прокурор може  вступити
у  справу  на  будь-якій стадії розгляду справи для представництва
інтересів громадянина або держави,  подати  апеляційне,  касаційне
подання,  а  також  подання про перегляд рішення за нововиявленими
обставинами.
 
     У відповідності   зі   статтею   37   Закону   України   "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
         право внесення апеляційного,  касаційного
та окремого подання на вироки,  рішення,  ухвали і постанови судів
надається прокурору і заступнику в межах їх компетенції, незалежно
від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.
 
     Статтею 36-1 Закону України "Про  прокуратуру"  ( 1789-12  ) (1789-12)
        
передбачено,   що   прокурор   самостійно  визначає  підстави  для
представництва у судах,  форму його здійснення і може  здійснювати
представництво   у   будь-якій   стадії   судочинства  у  порядку,
передбаченому процесуальним кодексом.
 
     У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року
N  3-рп/99  ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
         визначено,  що інтереси держави можуть
збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів,
державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських
товариств із  часткою  державної  власності  у  статутному  фонді.
Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності,  але
й в діяльності приватних підприємств, товариств.
 
     Матеріали справи  свідчать,  що  предметом  даного  спору   є
стягнення  з  державного  авіатранспортного підприємства "Україна"
сум за договором доручення.
 
     У касаційному  поданні  заступника   Генерального   прокурора
України  зазначалось,  що враховуючи,  що державне авіатранспортне
підприємство  "Україна"  засноване  на   державній   власності   і
фінансується із бюджету,  то безпідставне стягнення з нього коштів
порушує економічні інтереси держави.
 
     Таким чином,  у поданні вказано,  у  чому  полягає  порушення
інтересів держави,  та обґрунтовано необхідність їх захисту.  Крім
того,  зазначено державний орган (Державне  управління  справами),
який   виступав   гарантом   належного  виконання  зобов'язань  за
договором і права якого порушені у  зв'язку  з  тим,  що  його  не
залучено до участі у справі.
 
     У зв'язку  з  цим  оскаржена  ухвала  касаційної інстанції не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа  -  передачі  на  розгляд  до  Вищого  господарського  суду
України.
 
     Враховуючи викладене і керуючись  статтями  111-17  -  111-21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата   у   господарських   справах   Верховного   Суду   України
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційне подання      Генерального     прокурора     України
задовольнити.
 
     Ухвалу Вищого господарського  суду  України  від  20  вересня
2005 року  37/5  скасувати та передати справу на розгляд до Вищого
господарського суду України.
 
     Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.