СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
17.01.2006 Справа N 39/62-12/140
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: головуючого - Шицького І.Б., суддів: Барбари В.П.,
Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д., Новікової Т.О.,
Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківського району м. Києва, на ухвалу
Вищого господарського суду України від 4 листопада 2005 року у
справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія
Фінанс" до Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківського району м. Києва, треті особи:
Державне комунальне підприємство "Київжитлотеплокомуненерго",
акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
про стягнення суми,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 4 листопада
2005 року касаційну скаргу відповідача на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 26 травня 2005 року повернуто
без розгляду на підставі пункту 5 статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від 22 грудня 2005 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківського району м. Києва порушено
провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 4 листопада 2005 року з мотивів її
невідповідності нормам процесуального права та різного
застосування Вищим господарським судом України положень одного й
того ж закону в аналогічних справах.
Державне комунальне підприємство "Київжитлотеплокомуненерго"
та акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" не
використали наданого законом права на участь свого представника у
судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та
перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до касаційної скарги
додаються докази сплати державного мита.
Недотримання вимог вказаної статті є підставою, відповідно до
статті 111-3 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, для залишення касаційної
скарги без розгляду та поверненню скаржнику.
Ухвалою від 25 серпня 2005 року Вищий господарський суд
України повернув касаційну скаргу відповідача без розгляду на
підставі пункту 4 статті 111-3 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що після
усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини
першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати
касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному
порядку.
Відповідно до частини першої статті 53 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони,
прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати
причину пропуску встановлено законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений строк.
Повертаючи вдруге касаційну скаргу, Вищий господарський суд
виходив з того, що скаржником пропущено процесуальний строк на
касаційне оскарження, але клопотання про його відновлення
Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства
Шевченківського району м. Києва не надано, оскільки подане
скаржником клопотання за N 802 від 19 вересня 2005 року не
відповідає положенням статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте суд касаційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів
мотивів щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на
оскарження судового рішення та з яких підстав подане скаржником
клопотання не може бути прийнято до уваги.
Отже, відмова у прийнятті повторно поданої касаційної скарги
здійснена судом без урахуванням всіх обставин справи.
Повернувши незаконно касаційну скаргу, Вищий господарський
суд України, всупереч статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав,
передбачених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції
України і фактично ухилився від здійснення визначених законом
повноважень.
За таких обставин, ухвала Вищого господарського суду України
від 4 листопада 2005 року підлягає скасуванню. Касаційну скаргу
відповідача слід передати до Вищого господарського суду України
для розгляду по суті.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 4 листопада
2005 року у справі N 39/62-12/140 скасувати, а касаційну скаргу
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Шевченківського району м. Києва передати до Вищого господарського
суду України для розгляду по суті.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.