СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
17.01.2006                            Справа N 39/62-12/140
 
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:  головуючого -  Шицького  І.Б.,  суддів:  Барбари  В.П.,
Гуля В.С.,   Карпечкіна   П.Ф.,   Лилака   Д.Д.,  Новікової  Т.О.,
Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому
засіданні  касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківського району м.  Києва, на ухвалу
Вищого  господарського  суду  України  від 4 листопада 2005 року у
справі за позовом товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Мрія
Фінанс"   до  Комунального  підприємства  по  утриманню  житлового
господарства  Шевченківського  району  м.  Києва,   треті   особи:
Державне   комунальне   підприємство  "Київжитлотеплокомуненерго",
акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"  
 
про   стягнення суми, 
 
                       В С Т А Н О В И Л А:
 
     Ухвалою Вищого  господарського  суду  України від 4 листопада
2005 року касаційну скаргу  відповідача  на  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 26 травня 2005 року повернуто
без розгляду на підставі  пункту  5  статті  111-3  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Ухвалою від  22  грудня  2005 року Верховним Судом України за
касаційною  скаргою   Комунального   підприємства   по   утриманню
житлового  господарства  Шевченківського району м.  Києва порушено
провадження  з  перегляду  у  касаційному  порядку  ухвали  Вищого
господарського суду України від 4 листопада 2005 року з мотивів її
невідповідності   нормам   процесуального   права    та    різного
застосування  Вищим  господарським судом України положень одного й
того ж закону в аналогічних справах.
 
     Державне комунальне підприємство  "Київжитлотеплокомуненерго"
та   акціонерна   енергопостачальна   компанія   "Київенерго"   не
використали наданого законом права на участь свого представника  у
судовому засіданні.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача,  дослідивши доводи касаційної  скарги  та
перевіривши матеріали справи,  Судова палата вважає,  що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Згідно з  частиною  четвертою   статті   111   Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         до касаційної скарги
додаються докази сплати державного мита.
 
     Недотримання вимог вказаної статті є підставою, відповідно до
статті 111-3 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        , для залишення касаційної
скарги без розгляду та поверненню скаржнику.
 
     Ухвалою від 25  серпня  2005  року  Вищий  господарський  суд
України  повернув  касаційну  скаргу  відповідача  без розгляду на
підставі  пункту  4  статті  111-3  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Частиною третьою  зазначеної  статті  встановлено,  що  після
усунення обставин,  зазначених у пунктах 1,  2,  3,  4 і 6 частини
першої  цієї  статті,  сторона  у справі має право повторно подати
касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному
порядку.
 
     Відповідно до   частини   першої   статті  53  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          за  заявою  сторони,
прокурора  чи  з  своєї  ініціативи господарський суд може визнати
причину  пропуску  встановлено   законом   процесуального   строку
поважною і відновити пропущений строк.
 
     Повертаючи вдруге  касаційну скаргу,  Вищий господарський суд
виходив з того,  що скаржником пропущено  процесуальний  строк  на
касаційне   оскарження,   але   клопотання  про  його  відновлення
Комунальним  підприємством  по  утриманню  житлового  господарства
Шевченківського   району  м.  Києва  не  надано,  оскільки  подане
скаржником клопотання за  N  802  від  19  вересня  2005  року  не
відповідає  положенням  статті  53  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Проте суд касаційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів
мотивів щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на
оскарження судового рішення та з яких  підстав  подане  скаржником
клопотання не може бути прийнято до уваги.
 
     Отже, відмова  у прийнятті повторно поданої касаційної скарги
здійснена судом без урахуванням всіх обставин справи.
 
     Повернувши незаконно касаційну  скаргу,  Вищий  господарський
суд України,    всупереч    статті    19    Конституції    України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  обмежив суб'єкта оскарження  у  здійсненні  прав,
передбачених  пунктом  8  частини  третьої  статті 129 Конституції
України і фактично  ухилився  від  здійснення  визначених  законом
повноважень.
 
     За таких обставин,  ухвала Вищого господарського суду України
від 4 листопада 2005 року підлягає  скасуванню.  Касаційну  скаргу
відповідача  слід  передати  до Вищого господарського суду України
для розгляду по суті.
 
     Керуючись статтями    111-17    -    111-20    Господарського
процесуального кодексу   України   ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата,
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Ухвалу Вищого господарського суду  України  від  4  листопада
2005  року  у справі N 39/62-12/140 скасувати,  а касаційну скаргу
Комунального  підприємства  по  утриманню  житлового  господарства
Шевченківського району м.  Києва передати до Вищого господарського
суду України для розгляду по суті.
 
     Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.