ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
12.04.2005 Справа N 26/126
Розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Європейський страховий
альянс" на постанову Вищого господарського суду України від
3 лютого 2005 р. у справі за позовом ЗАТ "Європейський страховий
альянс" до ВАТ "Київелектромонтаж"
про стягнення 31399,30 грн.,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2004 р. ЗАТ "Європейський страховий альянс"
звернулось до суду з позовом про стягнення з ВАТ
"Київелектромонтаж" 31399,30 грн. в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивачем на
виконання положень Полісу добровільного страхування транспортного
засобу серія 106 N 001173 від 13.08.2002 р. виплачено
страхувальнику - Полеварі М.С. суму страхового відшкодування за
завдану йому внаслідок ДТП, скоєного з вини водія ВАТ
"Київелектромонтаж" - Мельника І.І., шкоду.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Рішенням господарського суду м.Києва від 29.06.2004 р. у
позові відмовлено з огляду на те, що, згідно постанови Дарницького
районного суду м.Києва від 28.11.2003 р. у справі N 3-26617,
винним у скоєнні ДТП було визнано Полевару М.С. Постановою
Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2004 р.
зазначене рішення скасоване, позов задоволено частково: стягнено з
ВАТ "Київелектромонтаж" 27507,59 грн. страхового відшкодування,
судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що, дослідивши матеріали справи,
адміністративні матеріали суд прийшов до висновку про наявність
вини обох водіїв-учасників ДТП, при цьому ступінь вини
Полевари М.С. - 30%, а Мельника І.І.-70%. Виходячи з цього,
страхова компанія має право на відшкодування шкоди у розмірі 70%
суми заподіяних збитків - 27507,59 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від
03.02.2005 р. зазначені судові рішення скасовані, провадження у
справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки, визначення ступеня вини фізичних осіб не відноситься до
компетенції господарських судів.
24 березня 2005 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Європейський страховий
альянс", у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого
господарського суду України від 03.02.2005 р. та залишення без
змін постанови Київського апеляційного господарського суду від
06.12.2004 р. В обґрунтування скарги зроблено посилання на
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, невідповідність оскаржуваної постанови
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, різне застосування
Вищим господарським судом України одного і того ж положення закону
в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення та припиняючи
провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України виходив з того, що
цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Разом з тим, з таким висновком погодитися не можна, оскільки
він не відповідає вимогам чинного законодавства.
Сторонами у справі є не фізичні особи, а суб'єкти
господарської діяльності, спір яких підвідомчий господарським
судам відповідно до ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, постанова суду касаційної інстанції є незаконною
і підлягає скасуванню.
Постанова апеляційного суду ґрунтується на законі. Суд
апеляційної інстанції, повторно розглядаючи справу, повно і
всебічно дослідив обставини справи, які мають значення для
правильного вирішення спору. Висновки цього суду про обставини
справи ґрунтуються на доказах, наведених в його постанові. Судове
різання відповідає вимогам матеріального права, ухвалене у
відповідності з вимогами процесуального закону, а отже підлягає
залишенню без змін.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу ЗАТ "Європейський страховий альянс"
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
03.02.2005 р. скасувати, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 06.12.2004 р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.