ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2001 Справа N 8/3-ПС
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Південно будівельна компанія”
на ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 19.09.2001 року
у справі № 8/3-ПС
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Фірма “Кіт і К” ЛТД”
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Південно будівельна компанія”
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю
“Таліон”
Про визнання договору недійсним
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте їх представники в судове засідання не
з’явилися.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Кіт і К” ЛТД”
звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю “Південно будівельна
компанія”, третя особа без самостійних вимог - товариство з
обмеженою відповідальністю “Таліон”, про визнання договору
недійсним.
За заявою позивача суд ухвалою від 3.09.2001 року вжив заходів
до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати
будь-які дії по відчуженню акцій закритого акціонерного
товариства “Завод будівельних розчинів”Колон”, а відкритому
акціонерному товариству “Таліон” реєструвати будь-які зміни в
реєстрі акцій закритого акціонерного товариства “Завод
будівельних розчинів “Колон”.
Не погоджуючись із забезпеченням позову, товариство з обмеженою
відповідальністю “Південно будівельна компанія” звернулося з
апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського
суду на ухвалу від 3.09.2001 року господарського суду
Херсонської області.
Суд апеляційної інстанції (колегія суддів у складі головуючий
суддя П. Мацюра, судді Г. Разюк, В. Тофан) на підставі пункту 3
частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та пункту 2 статті 8 Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито”
( 7-93 ) (7-93)
не прийняв до розгляду і повернув апеляційну скаргу
скаржникові, про що прийняв ухвалу від 19.09.2001 року.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
“Південно будівельна компанія” вважає, що зазначена ухвала
підлягає касаційному перегляду, оскільки Декрет Кабінету
Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито”
( 7-93 ) (7-93)
не передбачає сплати державного мита за подання
апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про
забезпечення позову.
Скаржник просить Вищий господарський суд України скасувати
ухвалу від 19.09.2001 року і передати її на новий розгляд
Одеському апеляційному господарському суду.
Колегія суддів перевірила правильність застосування Одеським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, знаходить за необхідне касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Південно будівельна
компанія” задовольнити з таких підстав.
За змістом статті 45 та частини першої статті 46 Господарського
opnveqs`k|mncn кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовні заяви і заяви
про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду
оплачуються державним митом в розмірі, встановленому
законодавством України, крім випадків встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої, частин другої та третьої
статті 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга (подання) не приймається до
розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до
скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного
мита у встановленому порядку і розмірі. Про повернення
апеляційної скарги (подання) виноситься ухвала, на яку може бути
подана касаційна скарга.
Державне мито сплачується чи стягується в доход Державного
бюджету України в порядку і розмірі, встановлених Декретом
Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
. На підставі цього Декрету наказом від
22.04.1993 року № 15 Головної державної податкової інспекції
України видано Інструкцію про порядок обчислення та справляння
державного мита.
Згідно з підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету із заяв про
перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про
їх перегляд за нововиявленими обставинами сплачується державне
мито в розмірі 50 процентів ставки, що підлягає сплаті при
поданні заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів
майнового характеру – ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної
суми.
Аналіз законодавства, що регулює відносини з сплати державного
мита свідчить, що оплаті підлягали заяви про перевірку в порядку
нагляду ухвал про припинення провадження у справі, про залишення
позову без розгляду, ухвала, якою вирішується питання про
розподіл арбітражних витрат.
Таким чином, діючим законодавством не передбачена сплата
державного мита за подання стороною апеляційної скарги на ухвалу
місцевого суду про вжиття заходів до забезпечення позову.
Частиною першою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,
відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що
не передбачено законодавством.
За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного господарського
суду від 19.09.2001 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Південно будівельна компанія” задовольнити.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
19.09.2001 року у справі № 8/3-ПС скасувати.
3. Справу передати на розгляд до Одеського апеляційного
господарського суду.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій