ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2001 Справа N 13/45
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Центр-Капітал”
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 29.10.2001 року
у справі № 13/45
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Центр-Капітал”
до державного підприємства “Авіаційний
науково-технічний комплекс ім. Антонова”
третя особа без самостійних вимог компанія “Ейр Фойл Лтд”
Про витребування повітряного судна з чужого незаконного
володіння
за участю представників сторін:
від позивача Кузнецов А.В. (дов. від 25.06.01), Шаповал
В.В. (дов. від 19.03.01), Зубко В.І. (дов.
від 2.02.01), Курін О.С.(дов. від
25.10.01),
від відповідача Чорнобай О.В. дов. від 4.10.01), Чорний
С.В. (дов. від 23.06.01),
від третьої особи представник в судове засідання не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр-Капітал”
(Російська Федерація) звернулося до господарського суду м. Києва
з позовом до державного підприємства “Авіаційний
науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова” (Україна), третя
особа без самостійних вимог – компанія “Ейр Фойл Лтд” (Англія),
про витребування з чужого незаконного володіння повітряного
судна АН-124-100 “Руслан”, реєстраційний № RА 82070, серійний
№ 9773051359127.
Рішенням від 3.08.2001 року (судова колегія у складі:
головуючий, суддя В. Андрієнко, судді В. Хілінська, Л. Ропій)
позов задоволено - відповідача зобов'язано повернути літак його
власнику - товариству з обмеженою відповідальністю
“Центр-Капітал”.
Як встановлено судом першої інстанції, право власності на спірне
майно позивач набув на підставі цивільної угоди від 20.10.2000
року № А-ЦК/ВС-125/00 купівлі-продажу повітряного судна.
Зазначений літак був зареєстрований власником у Державному
реєстрі цивільних повітряних суден Російської Федерації, про що
свідчить Свідоцтво про реєстрацію повітряного судна від
27.10.2000 року № 4650.
Приймаючи рішення, суд виходив з того, що відповідно до статті
11 Угоди від 20.03.1992 року держав-учасниць Співдружності
Незалежних Держав “Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із
здійсненням господарської діяльності” право власності на
транспортні засоби, що підлягають внесенню в державні реєстри,
визначається за законодавством держави, де транспортний засіб
внесено до реєстру.
Суд також враховував, що право власності позивача на майно
встановлено рішенням від 27.02.2001 року арбітражного суду
м. Москви.
Доводи відповідача щодо законності володіння спірним майном не
були взяті судом до уваги через відсутність у сторони доказів
про набуття права власності на зазначене майно новим власником -
компанією “Ейр Фойл Лтд”.
Постановою від 29.10.2001 року Київського апеляційного
господарського суду (головуючий, суддя С. Острович, судді М.
Новіков, В.Шаргало) рішення скасовано і прийняте нове рішення,
яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення першої інстанції, апеляційний суд виходив з
того, що позивач не надав суду доказів про визнання недійсними
результатів аукціону з продажу повітряного судна і відсутність
цих доказів свідчить про правомірність придбання спірного літака
компанією “Ейр Фойл Лтд” за законами Королівства Нідерландів та
нормами міжнародного права.
Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що
відповідач отримав повітряне судно на законних підставах,
nqj3k|jh договір від 5.01.2001 року на виконання ремонтних робіт
є чинним.
Відкрите акціонерне товариство “Центр-Капітал” вважає, що
зазначена постанова підлягає касаційному перегляду через
порушення апеляційною інстанцією норм матеріального та
процесуального права.
Позивач стверджує, що Київський апеляційний господарський суд,
оцінюючи докази у справі, неправильно застосував норми
міжнародних угод та неправильно визначив законодавство, за яким
має встановлюватись право власності на повітряне судно; напроти,
визнаючи законність володіння літаком відповідачем, суд
помилково застосував норми ст.ст. 48, 49 Закону України “Про
власність” ( 697-12 ) (697-12)
; в процесі апеляційного перегляду справи
суд порушив вимоги ст.ст. 19, 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 25, 53, 58, 79, 82, 85, 91, 99, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів перевірила правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції, знаходить за
необхідне касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Центр-Капітал” задовольнити частково з таких
підстав.
Позивач – юридична особа за законодавством Російської Федерації
здійснює судовий захист права власності шляхом подання позову до
резидента України, у якого спірне майно тимчасово знаходиться у
володінні. Водночас, як вбачається з матеріалів справи,
англійська компанія “Ейр Фойл Лтд”, яка придбала літак на
аукціоні, вважає, що право власності на зазначене майно належить
їй.
За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, у
вирішенні спору суди мали керуватися статтею 9 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статтею 572 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статтею 4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суд першої інстанції керувався положеннями Угоди про порядок
вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської
діяльності, законодавством України та Російської Федерації.
Разом з тим, за межами судового розгляду залишилися питання, що
мають суттєве значення для вирішення спору, а саме спосіб,
характер та момент вибуття майна від товариства з обмеженою
відповідальністю “Центр-Капітал”, а також характер набуття
спірного майна третьою особою.
Апеляційний суд оцінив правомірність набуття прав власності на
повітряне судно компанією “Ейр Фойл Лтд” як добросовісного
набувача і законного власника за законодавством Королівства
Нідерландів. При цьому суд не дослідив: законність набуття
позивачем права власності на спірне майно; спосіб та характер
вибуття майна від товариства з обмеженою відповідальністю
“Центр-Капітал”; момент з якого майно вибуло від позивача;
характер набуття спірного майна третьою особою та відповідачем;
me зазначив, якими саме законами Королівства Нідерландів і
нормами міжнародного права керувався суд при визначенні
правомірності придбання повітряного судна компанією “Ейр Фойл
Лтд”.
Відхиляючи доводи позивача щодо преюдиціальності рішення
арбітражного суду м. Москви від 23.03.2001 року за
№ А40-5412/01-53-82, яким право власності на спірне повітряне
судно визнано за позивачем, суд апеляційної інстанції не навів
мотивів, за яких зазначені доводи не були враховані.
Матеріальним об’єктом віндикаційної вимоги є літак АН-124-100
“Руслан”, реєстраційний № RА 82070, серійний № 9773051359127.
Відповідно до законодавства, що регулює режим повітряних
перевезень, зокрема, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію,
Конвенції про міжнародне визнання прав на повітряні судна,
Повітряного кодексу України, Воздушного кодекса Российской
Федерации повітряні судна класифікуються і в залежності від їх
типу здійснюється реєстрація, за якою встановлюється
національність повітряного судна. Судами першої та апеляційної
інстанцій не було дано оцінки факту реєстрації спірного
повітряного судна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав повітряне
судно від третьої особи за договором від 5.01.2001 року
№ 210270.
Аналіз умов договору свідчить, що він був укладений учасниками з
метою проведення, зокрема, ремонтних робіт на літаку. Судами
першої та апеляційної інстанції не досліджувалося питання про
суттєвість переробки та зміни майна, стосовно якого заявлено
позов. Оскільки об’єктом віндикаційної вимоги може бути виключно
індивідуально визначене майно, встановлення цього факту має
суттєве значення для вирішення спору.
Крім того, в порушення вимог статті 38 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд не
дав оцінки доказам, що були надані позивачем, про відсутність у
компанії “Ейр Фойл Лтд” повноважень на укладення договору від
5.01.2001 року за № 210270.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, Київський
апеляційний господарський суд в порушення вимог пункту 8 частини
другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не навів доводів, за якими апеляційна інстанція не
погодилась з висновками суду першої інстанції.
За таких обставин судова колегія не може визнати переконливими
висновки суду першої та апеляційної інстанцій щодо володіння
відповідачем спірним майном і вважає за необхідне скасувати
судові акти у даній справі та передати справу на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно
встановити законність набуття позивачем права власності на
спірне майно; спосіб та характер вибуття майна від товариства з
обмеженою відповідальністю “Центр-Капітал”; момент вибуття від
позивача спірного майна; спосіб та характер набуття спірного
l`im` третьою особою та відповідачем; момент набуття
відповідачем та третьою особою спірного майна; факт реєстрації
спірного повітряного судна; наявність спірного майна у
відповідача.
Відповідно до статті 111-12 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
вказівки, що містяться у постанові касаційної
інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час
нового розгляду.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Центр-Капітал” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 3.08.2001 року та
постанову від 29.10.2001 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 13/45 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій