ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
21.12.2001                                     Справа N 5/3-217
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді  Кузьменка М.В.
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши    касаційну   скаргу   товариства   з    обмеженою
відповідальністю фірми правової допомоги “Верітас”
на                 ухвалу арбітражного суду Запорізької області
                   від    18.05.2001    року    та    постанову
                   Дніпропетровського              апеляційного
                   господарського суду від 02.10.2001 року
у справі           № 5/3-217
за позовом         товариства   з   обмеженою  відповідальністю
                   фірми правової допомоги “Верітас”
до                 Мелітопольської   міської   ради    народних
                   депутатів
 
Про   спонукання підписати договір купівлі-продажу вбудованого
приміщення
 
   Про  час і місце судового засідання сторони були повідомлені,
проте їх представники в судове засідання не з”явилися.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма правової  допомоги
“Верітас” звернулась до арбітражного суду Запорізької області  з
позовом  до Мелітопольської міської ради народних депутатів  про
спонукання   підписати   договір   купівлі-продажу   вбудованого
приміщення,  яке  знаходиться за адресою:  м.  Мелітополь,  вул.
Кірова, 38.
 
Ухвалою  суду від 18.05.2001 року, залишеною без змін постановою
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
2.10.2001 року, позов залишено без розгляду.
 
Приймаючи  зазначене рішення, суд виходив з того, що  відповідно
до   статті   6  Арбітражного  процесуального  кодексу   України
претензія має бути підписана керівником чи заступником керівника
підприємства,  організації.  Не припускається  підпис  претензії
іншими   службовими   особами  (керівниками   відділів,   цехів,
структурних підрозділів). Претензія від 6.12.2000 року підписана
директором Мелітопольської філії ТОВ ФПЗ “Верітас” Сівовим  В.В.
без  належних на те повноважень. Згідно з положенням про філіал,
затвердженим зборами учасників від 18 червня1998 року, філіал не
є юридичною особою.
 
У  касаційній  скарзі позивач просить прийняті  у  даній  справі
судові  акти  скасувати з огляду на порушення  судом  першої  та
апеляційної інстанцій норм процесуального і матеріального права,
справу направити на розгляд суду першої інстанції.
 
Скаржник  стверджує,  що  відповідно до статті  28  Арбітражного
процесуального   кодексу  України  справи   юридичних   осіб   в
арбітражному   суді  ведуть  їх  органи,  що   діють   у   межах
повноважень,   наданих   їм   законодавством   та    установчими
документами, через свого представника. Повноваження сторони  від
імені   юридичної   особи  може  здійснювати   її   відособлений
підрозділ,  якщо таке право йому надане установчими  або  іншими
документами. В установчих документах ТОВ ФПЗ “Верітас”, які були
додані  до  позовної заяви, передбачено право філіалу діяти  від
імені  юридичної  особи  і право директора  філіалу  підписувати
угоди  та  інші  документи від імені ТОВ  ФПЗ  “Верітас”  за  її
дорученням.  Для  цих  цілей директору Мелітопольського  філіалу
була  видана належним чином оформлена довіреність №  1767/00  на
право представлення інтересів фірми в арбітражних судах та судах
загальної юрисдикції з усіма правами позивача та відповідача.
 
Колегія суддів, враховуючи фактичні обставини справи, перевірила
правильність застосування арбітражним судом Запорізької  області
та   Дніпропетровським  апеляційним  господарським  судом   норм
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,  і
з  урахуванням  меж  перегляду справи  в  касаційній  інстанції,
знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити.
 
Чинне  законодавство України встановлює вичерпний перелік  осіб,
що  мають  право на підписання претензії. Частиною  5  статті  6
Арбітражного  процесуального кодексу України, чинною  на  момент
виникнення   спірних  правовідносин,  передбачалось   підписання
претензії  керівником  чи  заступником  керівника  підприємства,
організації.  Ця  норма  не містила будь-яких  застережень  щодо
об’єму   повноважень   осіб,  які  мали  право   на   підписання
зазначеного документу.
 
Відповідно  до  статті  28 Арбітражного  процесуального  кодексу
України  справи юридичних осіб в господарському суді  ведуть  їх
органи,  що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством
та установчими документами, через свого представника.
 
У  випадках, коли відособленим підрозділам, створеним юридичними
особами,  статутом,  положенням  або  дорученням  надане   право
здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі,
такі  відособлені  підрозділи мають право  від  імені  юридичної
особи  здійснювати  всі процесуальні дії, в тому  числі  вживати
заходи доарбітражного врегулювання спору. Отже, за змістом  цієї
статті представниками сторін в арбітражному процесі можуть  бути
інші,   крім   їх   керівників   або   заступників   керівників,
уповноважені особи.
 
Не  відповідає  чинному законодавству посилання суду  першої  та
апеляційної  інстанцій  на статтю 6 Арбітражного  процесуального
кодексу  України,  яка,  на їх думку, надає  можливість  підпису
претензії    виключно   керівнику   чи   заступнику    керівника
підприємства, організації.
 
Для  з’ясування повноважень особи, яка підписала претензію,  суд
був  зобов’язаний  згідно  з  вимогами  статті  38  Арбітражного
процесуального   кодексу   України  витребувати   та   дослідити
документи  і матеріали, необхідні для вирішення спору,  зокрема,
установчі  документи ТОВ ФПЗ “Верітас”, Положення про філію  ТОВ
ФПЗ  “Верітас” в м. Мелітополі, а також довіреність,  видану  на
ім’я  директора Мелітопольського філіалу. Як вбачається з  ухвал
арбітражного  суду  Запорізької області від 20.03.та  19.04.2001
року, суд ці документи не витребував.
 
В разі залишення позову без розгляду суд зобов’язаний встановити
причини,   що   обумовили  не  подання  позивачем   витребуваних
арбітражним судом матеріалів. Проте, арбітражний суд області  та
Дніпропетровський  апеляційний господарський  суд,  в  порушення
вимог   пункту   5   частини  першої  статті   81   Арбітражного
процесуального  кодексу України не з’ясували обставин,  за  яких
позивач не надав необхідні матеріали.
 
За  таких  обставин суд касаційної інстанції дійшов до  висновку
про   неправильне  застосування  арбітражним  судом  Запорізької
області  та  Дніпропетровським апеляційним  господарським  судом
норм  процесуального права, що є підставою для скасування ухвали
від  18.05.2001 року і постанови Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 2.10.2001 року у справі № 5/3-217.
 
Скасування касаційною інстанцією ухвали про залишення позову без
розгляду  у  справі є підставою для передачі справи  на  розгляд
qsds першої інстанції.
 
Враховуючи  наведене,  керуючись статтями 111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                         П О С Т А Н О В И В:                   
 
1.    Касаційну  скаргу товариства з обмеженою  відповідальністю
фірми правової допомоги “Верітас” задовольнити.
 
2.   Ухвалу арбітражного суду Запорізької області від 18.05.2001
року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 2.10.2001 року у справі № 5/3-217 скасувати.
 
3.     Справу  направити  на  розгляд  до  господарського   суду
Запорізької області.
 
Головуючий, суддя                  М. Кузьменко
 
Суддя                              І. Васищак
 
Суддя                              В. Палій