ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2001 Справа N 5184-9/505
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Новікової Т.О. - головуючого
Дроботової Т.Б.
Добролюбової Т.В.
за участю представників:
Від позивача Поправко О.В. директор
Від відповідача Безпалий А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Надія-інвест”
на ухвалу від 10.08.2001 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 5184-9/505 арбітражного суду Сумської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Надія-інвест”
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агрофірма “Агрос”
2. Товариства з обмеженою відповідальністю
“ІТМ”
Про стягнення 280900 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
агрофірма “Агрос”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Надія-інвест”
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних
паперів № 431-Т від 20.04.2000.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Сумської області від 5.03.2001 /суддя
М.С.Лущик/ в задоволенні позовних вимог про стягнення 280900
грн. відмовлено.
Договір № 431Т від 20.04.2000р. купівлі-продажу цінних паперів
(за зустрічним позовом) визнано недійсним.
Заступник голови арбітражного суду Сумської області Гагін М.В.
за заявою ТОВ “Надія-Інвест” здійснив перевірку рішення від
5.03.2001рішення в порядку нагляду і постановою від 7.06.2000р.
залишив його без змін з тих самих підстав.
9.07.2001 ТОВ “Надія-інвест” подало заяву до Вищого
господарського суду України про перевірку в порядку нагляду
постанови арбітражного суду Сумської області від 7.06.2001 у
даній справі, яка була повернута ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 10.08.2001 на підставі
пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала мотивована доводами про те,
що держмито сплачено менш встановленого розміру.
23.08.2001 ТОВ “Надія-інвест” подало апеляційну скаргу,
доплативши за вимогами суду суму держмита і заявивши клопотання
про відновлення пропущеного и процесуального строку на її
подання. В обгрунтування клопотання заявник посилався на те, що
держмито було сплачено ним 50% від суми держмита, сплаченого ТОВ
“Агрофірма “Агрос” при поданні зустрічного позову про визнання
договору недійсним, а також на те, що ухвала була отримана ним
17.08.2001, тобто після закінчення /7.08.2001/ процесуального
строку на подання апеляційної скарги.
Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2001
/судді Філатов Ю.М. – головуючий, Горбачова Л.П. , Кравець Т.В./
відмовив ТОВ “Надія-інвест” у відновленні пропущеного строку на
подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що заявником не
доведено пропуск строку з поважних причин.
ТОВ “Надія-інвест” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 10.08.2001, просить її скасувати як
таку, що не відповідає нормам процесуального права, оскільки суд
необгрунтовано не взяв до уваги наведені заявником причини
пропуску строку, зокрема, зволікання з боку суду у розгляді
справи, у наданні рішень, ухвал та різного тлумачення розміру
державного мита, що повинно сплачуватись.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, а ухвала Харківського апеляційного господарського
суду – скасуванню з таких підстав.
На момент прийняття постанови арбітражного суду Сумської області
7.06.2001 у даній справі була чинною редакція розділу ХІІ
Арбітражного процесуального кодексу України, відповідно до якого
перевірка законності та обгрунтованості рішень, ухвал, постанов
арбітражного суду здійснювалась в порядку нагляду на підставі
заяви сторони, поданої в межах двомісячного строку з дня
прийняття відповідного судового акта /у даному випадку така
заява мала бути подана не пізніше 07.08.2001/. У цей період
відбулися зміни у процесуальному законодавстві, зокрема,
прийнято Закон України від 21.06.2001 № 2539-ІІІ “Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, який
набрав чинності з дня опублікування 5.07.2001р. в газеті “Голос
України” № 116 /стаття 1 Прикінцевих та перехідних положень
цього Закону/. Даним Законом запроваджено апеляційне та
касаційне оскарження рішень господарського суду в порядку та на
підставах, передбачених розділами ХІІ та ХІІ1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, 5.07.2001 через арбітражний
суд Сумської області була подана до Вищого арбітражного суду
України заява про перевірку в порядку нагляду постанови
арбітражного суду Сумської області від 7.06.2001 в частині
визнання договору купівлі-продажу № 431-Т від 20.04.2000
недійсним.
Ця заява господарським судом Сумської області 18.07.2001 була
надіслана до Харківського апеляційного господарського суду для
розгляду її в апеляційному порядку.
Вказана заява ухвалою від 10.08.2001 Харківського апеляційного
господарського суду була повернута без розгляду, з посиланням на
те що держмито сплачено менш встановленого розміру.
Зважаючи на викладені вище положення Прикінцевих та перехідних
положень Закону України від 21.06.2001 № 2539-ІІІ “Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, першорядне
значення має з'ясування питання щодо обгрунтованості повернення
без розгляду заяви про перевірку рішення в порядку нагляду.
Заяви про перевірку в порядку нагляду як рішення від 5.03.2001
так і постанови від 7.06.2001 подавались ТОВ “Надія-інвест” в
частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 431-Т від
20.04.2000 за зустрічним позовом.
У зв'язку з чим держмито було сплачено у розмірі, визначеному
п. 2 “г” ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне
мито” ( 7-93 ) (7-93)
, а саме 50% ставки, що підлягає сплаті у разі
подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, тобто 42
грн. 50 коп.
З наведених обставин у Харківського апеляційного господарського
суду не було достатніх підстав для повернення заяви на підставі
п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в
ухвалі від 10.08.2001 взагалі відсутні будь-які мотиви, на
підставі яких суд прийшов до висновку сплати державного мита
менш встановленого розміру.
Доплативши за вимогою суду держмито, ТОВ “Надія-інвест” повторно
23.08.2001 /через 5 днів/ подав апеляційну скаргу, з одночасним
клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання
апеляційної скарги, посилаючись на те, що ухвала від 10.08.2001
про повернення заяви від 5.07.2001 була отримана ним 17.08.2001
тобто вже після закінчення процесуального строку на подання
апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що підстави, з яких повернуто заяву ТОВ
“Надія-інвест” є помилковими.
З огляду на викладене, висновок Харківського апеляційного
господарського суду щодо відсутності поважних причин пропуску
процесуального строку на оскарження постанови в апеляційному
порядку не відповідає фактичним обставинам, які призвели до
пропуску цього строку.
Ухвали від 10.08.2001 про повернення апеляційної скарги не
відповідають нормам процесуального права і підлягають
скасуванню, а клопотання ТОВ “Надія-інвест” про відновлення
пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги
– задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, пунктом 2
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Відновити ТОВ “Надія-інвест” пропущений процесуальний строк на
подання апеляційної скарги на постанову арбітражного суду
Сумської області від 07.06.2001 у справі 5184-9/505.
Касаційну скаргу ТОВ “Надія-інвест” задовольнити.
2.Ухвали Харківського апеляційного господарського суду від
10.08.2001 у справі № 5184-9/505 скасувати.
3.Матеріали апеляційної скарги передати до Харківського
апеляційного господарського суду для розгляду.
Головуючий Т. Новікова
Судді Т. Дроботова
Т.Добролюбова