ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.12.2001                                    Справа N 1/2/956
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                            Новікової Т.О. - головуючого
                            Дроботової Т.Б.
                            Божок В.С.
за участю представників:    
позивача                    Антонов О.М. дов. від 29.08.01
розглянувши у відкритому    Українсько-Угорського спільного
судовому засіданні          підприємства “Будапешт”
касаційну скаргу
на постанову                від18.01.2001
арбітражного суду           Запорізької  області
у справі                    № 1/2/956
за позовом                  Українсько-Угорського спільного
                            підприємства “Будапешт”
до                          Державної податкової інспекції у
                            м. Мелітополі
 
Про   визнання недійсним рішення ДПІ у м. Мелітополя
№ 506/23-416/9749 від 28.08.2000
 
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.12.2001.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
позивачем заявлена до суду вимога про визнання недійсним рішення
ДПІ  у  м.  Мелітополі  №  506/23-416/9749  від  28.08.2000  про
застосування та стягнення фінансових санкцій в сумі 9717,36 грн.
за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі статті
1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за
порушення  норм  з  регулювання обігу  готівки  (із  змінами  та
доповненнями).
 
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є акт
документальної  перевірки  дотримання  вимог  законодавства  про
оподаткування  СП “Будапешт” за період з.07.1998 р.  по  червень
2000 р. (акт № 059/Д/23-146 від 18.08.2000).
 
Під  час  перевірки встановлено порушення п. 3 “Порядку  ведення
касових операцій в національній валюті в Україні”, затвердженого
постановою Правління НБУ від 02.02.95 № 21 (в редакції постанови
Правління НБУ від 13.10.97 № 334, зі змінами та доповненнями) та
пункту 50 Інструкції від 20.06.95 № 4 “Про організацію роботи  з
готівкою   обігу   установами   банків   України”   затвердженої
постановою  Правління  НБУ  від  20.06.95  №  149,  в   редакції
постанови  Правління  НБУ  від 13.10.97  №  335  із  змінами  та
доповненнями,   у  зв’язку  з  чим  було  виявлено   перевищення
встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у  сумі
4858,68 грн.
 
Арбітражний  суд Запорізької області рішенням від  10.11.2000  в
позові відмовив, посилаючись на правомірність та обгрунтованість
прийнятого рішення, оскільки позивачем не були надані докази, що
сума  перевищення встановленого ліміту залишку готівки у розмірі
4858,68  грн.  надійшла до каси на кінець  робочого  дня,  після
закінчення роботи вечірньої каси банку.
 
Голова  арбітражного  суду Запорізької  області  І.О.Федоров  за
заявою позивача здійснив перевірку рішення від 10.11.2000  р.  в
порядку  нагляду та постановою від 18.01.2001 залишив  його  без
змін з тих самих підстав.
 
СП  “Будапешт”  подало  до  Вищого господарського  суду  України
касаційну  скаргу на постанову наглядової інстанції арбітражного
суду  Запорізької області, в якій просить рішення від 10.11.2000
та  постанову  від  18.01.2001  скасувати,  мотивуючи  касаційну
скаргу  доводами про неправильне застосування арбітражним  судом
норм матеріального права.
 
У  касаційній  скарзі вказується, що приймаючи  рішення  суд  не
прийняв до уваги наступне:
-  у дні, коли був перевищений ліміт готівки в касі: 03.05.2000,
14.05.2000,   21.05.2000,  28.05.2000,  04.06.2000,  11.06.2000,
гроші  фактично не надійшли в касу підприємства,  що,  на  думку
позивача, підтверджено рішенням Мелітопольського міського суду.
 
- у відповідності з правилами ведення касових операцій і штатним
розкладом  касиру  заборонено передавати  виконання  обов’язків,
покладених  на нього, іншим особам. Дана особа була  вихідною  у
вказані  дні,  а тому не могла здати готівку або прийняти  її  в
касу по прибутковим ордерам.
 
-   торгові   точки,   з  яких  надходила  виручка,   не   мають
розрахункового  рахунку  в банку і є відділами  підприємства,  а
ліміт готівки в касі затверджується в цілому для підприємства.
 
-  суд  не прийняв до уваги, що перевищення ліміту готівки могло
утворитись   в  касі  підприємства  тільки  станом   на   кожний
конкретний день.
 
-  аптечні  пункти  № № 5, 6, 13 працювали у вказані  дні  після
закриття  вечірньої каси банку, але суми виручки  були  включені
відповідачем в загальну суму перевищення ліміту.
 
-  у  відповідності  з  видатковими  касовими  ордерами  виручка
здавалась   04.05.2000,   15.05.2000,  22.05.2000,   29.05.2000,
05.06.2000, 12.06.2000, в банк, що обслуговує позивача.
 
-  Указ  Президента № 436 від 12.06.95 застосований відповідачем
необгрунтовано.
 
Заслухавши доповідь судді Т. Дроботової та пояснення присутнього
у  судовому засіданні представника позивача, перевіривши  наявні
матеріали  на  предмет  правильності юридичної  оцінки  обставин
справи  та  повноти  їх  встановлення  в  рішенні  та  постанові
арбітражного суду Запорізької області, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Згідно  п.  3  “Порядку ведення касових операцій в  національній
валюті  в  Україні” затвердженого постановою Правління  НБУ  від
02.02.95  № 21 (в редакції постанови Правління НБУ від  13.10.97
№ 334) із змінами і доповненнями:
-всю  готівку понад встановлених лімітів залишку готівки в  касі
підприємства   зобов’язані  здавати   у   порядку   та   строки,
встановлені  установою банку для зарахування на  їх  рахунки.  У
випадку, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства  взагалі
не  встановлено, вся наявна готівка у його касі  на  кінець  дня
повинна  бути  здана  в банк (незалежно від причини  відсутності
ліміта каси).
 
В   окремих   випадках,   пов’язаних  з  надходженням   в   касу
підприємства в кінці робочого дня після завершення інкасації або
закінчення  роботи  вечірньої  каси  значних  сум  готівки   від
здійснення   господарської   діяльності,   у   результаті   чого
перевищується  встановлений  ліміт каси,  такі  підприємства  не
пізніше наступного робочого дня (банку і клієнта) повинні  здати
всю готівку (в частині, яка перевищує ліміт каси) в обслуговуючу
установу  банку.  При таких умовах вказані кошти  не  вважаються
надлімітними в день їх оприбуткування в касу підприємства.
 
Згідно п. 50 Інструкції від 20.06.95 № 4 “Про організацію роботи
з  готівкою  Правління  НБУ  від  20.06.95  №  149  (в  редакції
постанови  Правління  НБУ  від 13.10.97  №  335)  із  змінами  і
доповненнями:
готівкова  виручка  або надходження (далі  -  виручка)  здається
підприємствами в установленому банком порядку:
-у денні і вечірні каси установ банку;
-інкасаторам  НБУ.  У  разі, якщо установі банку  відповідно  до
п. 179 Інструкції НБУ № 1 “З організації емісійно-касової роботи
в  установах банків України”, затвердженої постановою  Правління
НБУ  від 07.07.94 № 129, дозволена служба інкасації комерційного
банку, інкасаторам цього банку:
-підприємствам  зв’язку  для переказів на  рахунки  в  установах
банків.
 
Строки  і  порядок  здавання  виручки встановлюються  установами
банків  кожному  підприємству за погодженням з його  керівником,
виходячи   з  необхідності  прискорення  обіговості   грошей   і
своєчасного надходження їх до кас банків:
-для  підприємств, що розташовані в місцевості,  де  є  установи
банків і виручка здається в банк (а при відсутності у місцевості
установ  банків  –  на підприємства зв’язку) –  щоденно  в  день
надходження  грошей до їх кас (крім випадків, коли підприємствам
встановлені інші строки здавання виручки).
 
З   метою  забезпечення  максимального  і  своєчасного  здавання
виручки   та   дотримання  лімітів  залишку  готівки   в   касах
підприємств, установи банків мають забезпечувати роботу вечірніх
кас у робочі, вихідні та святкові дні.
 
У  деяких  випадках,  коли підприємства  торгівлі,  громадського
харчування,  побутового  обслуговування, видовищні,  транспортні
підприємства та готелі всіх форм власності працюють у вихідні  і
святкові дні за умови відсутності вечірньої каси і інкасації, то
у   разі,  якщо  отримана  ними  за  ці  дні  виручка  перевищує
встановлений  ліміт каси і здана до банку не пізніше  наступного
робочого   дня  банку  і  клієнтів,  ця  готівка  не  вважається
понадлімітною.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи та  встановлено  судом,  СП
“Будапешт”   на   2000  рік  Мелітопольським   відділенням   ЗРУ
“Приватбанк” встановлено ліміти залишку готівки у касі (лист  МВ
ЗРУ “Приватбанк” від 11.08.2000 № 1388) у слідуючих розмірах:
-з 01.01.2000 по 29.03.2000 у розмірі 30000 грн.;
-з 29.03.2000 по даний час у розмірі 3534 грн.
 
Згідно заявки-розрахунку для встановлення ліміту залишку готівки
в  касі, порядку і строків здавання касової виручки (надходжень)
на   2000  рік,  затвердженої  Мелітопольським  відділенням  ЗРУ
“Приватбанк”  від  28.03.2000  № 378  для  центральної  каси  СП
“Будапешт”  встановлено порядок здавання виручки (надходжень)  –
самоносом та строки здавання виручки – щоденно в касу  банку  та
для  аптечних пунктів, які знаходяться на балансі СП  “Будапешт”
встановлено порядок здавання виручки (надходжень) – самоносом та
строки здавання виручки - щоденно в касу СП “Будапешт”.
 
Згідно  листа  Мелітопольського відділення ЗРУ “Приватбанк”  від
14.08.2000  № 1390 режим роботи вечірньої каси банку встановлено
з 16-00 до 19-30 години щоденно.
 
В  порушення п. 3 “Порядку” та п. 50 “Інструкції” СП  “Будапешт”
не здало до вечірньої каси банку виручку від реалізації медичних
препаратів аптечними кіосками та виручку бара СП “Будапешт”,  що
призвело  до  перевищення встановленого  банком  ліміту  залишку
готівки у касі, у сумі 4858,68 грн. у т.ч. :
 
03.05.2000     - 845,73 грн.
03.05.2001
14.05.2000     - 525,73 грн.
14.05.2001
21.05.2000     - 224,73 грн.
21.05.2001
28.05.2000     - 249,73 грн.
28.05.2001
04.06.2000     - 1808,38 грн.
04.06.2001
11.06.2000     - 1204,38 грн.
11.06.2001
При  порушенні суб’єктами підприємницької діяльності  всіх  форм
власності  норм  з регулювання обігу готівки, що  встановлюються
Національним  банком України, застосовуються фінансові  санкції,
встановлені Указом Президента України “Про застосування штрафних
санкцій  за  порушення  норм з регулювання  обігу  готівки”  від
12.06.95 № 436/95 (із змінами та доповненнями).
 
Зважаючи на викладене, арбітражним судом дана правильна юридична
оцінка  обставин  справи,  внаслідок  чого  правомірно  зроблено
висновок  про  обгрунтованість прийнятого ДПІ  у  м.  Мелітополі
рішення № 506/23-416/9749 від 28.08.2000.
 
Касаційна   інстанція  вважає,  що  наведені  касатором   доводи
стосовного  специфіки  його  роботи є непереконливими,  оскільки
частина  перша  пункту  2  Порядку ведення  касових  операцій  у
національній   валюті   в   Україні,  затвердженого   постановою
Правління  НБУ від 02.02.95 № 25 (в редакції постанови Правління
НБУ  від  13.10.97  № 334 з подальшими змінами  і  доповненнями)
надає  підприємству (клієнту) право протягом року звертатись  до
обслуговуючого   банку   з  заявкою-розрахунком   про   перегляд
встановленого  ліміту  залишку готівки в  касі.  Проте,  позивач
наданим йому правом не скористався.
 
Щодо посилання заявника на пункт 22 частини 1 ст. 92 Конституції
України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          колегія суддів  вважає  за  необхідне
зазначити  таке.  Відповідно  до  рішення  Конституційного  Суду
України   від  30.05.2001  №  7-рп/2001  у  справі  №  1-22/2001
зазначено,  що “положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції  України
( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          треба  розуміти так, що ним  безпосередньо  не
встановлюються   види   юридичної   відповідальності.   За   цим
положенням   виключно   законами  України  визначаються   засади
цивільно-правової  відповідальності,  а  також  діяння,   що   є
злочинами,       адміністративними      або      дисциплінарними
правопорушеннями  як  підстави  кримінальної,  адміністративної,
дисциплінарної   відповідальності  за  такі  діяння.   Зазначені
питання   не  можуть  бути  предметом  регулювання  підзаконними
нормативно-правовими актами”.
 
Однак,   у   численних  законодавчих  актах,  які   встановлюють
відповідальність   підприємств,  установ   та   організацій   за
порушення  законодавства  в публічних сферах,  у  тому  числі  за
правопорушення  у  сфері  валютних, податкових,  банківських  та
інших правовідносин, не дано прямої вказівки про вид чи характер
правопорушень,  а  йдеться  про “фінансові  санкції”,  “штрафи”,
“заходи впливу”, “заходи впливу та санкції” тощо.
 
Тому  твердження  заявника,  що  Указ  Президента  України  “Про
застосування  штрафних санкцій за порушення норм  з  регулювання
обігу готівки” прямо встановлює адміністративну відповідальність
юридичних  осіб  за  порушення  банківського  законодавства,   є
непереконливими.
 
На  підставі  викладеного та керуючись статтею 8 прикінцевих  та
перехідних  положень  Закону України від 21.  “Про  застосування
штрафних   санкцій   за  порушення  норм  з  регулювання   обігу
готівки”06.2001  №  539-ІІІ “Про внесення змін  до  Арбітражного
процесуального кодексу України” статтями 111-5, пунктом 1 статті
111-9,  статтею  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  від 10.11.2000 та постанову від 18.01.2001 арбітражного
суду Запорізької області у справі № 1/2/956 залишити без змін, а
касаційну скаргу СП “Будапешт” без задоволення.
 
Головуючий                                   Т. Новікова
 
Судді                                        Т. Дроботова
 
                                             В. Божок