ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2001 Справа N 377/4-479
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства “Вінницяоблагротехсервіс”
на постанову арбітражного суду Вінницької
області від 23.04.2001 року
у справі № 377/4-479
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Вінницяоблагротехсервіс”
до виконавчого комітету Вінницької міської
ради
Про стягнення 51 001 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача Іжаковська Л.П. (дов. від 17.12.01 № 178),
від відповідача представник в судове засідання не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Вінницяоблагротехсервіс”
звернулося до арбітражного суду Вінницької області з позовом до
виконавчого комітету Вінницької міської ради про стягнення 51
001 грн. або повернення в натурі трикімнатної квартири.
Ухвалою від 14.11.2000 року (суддя В. Білоус) позов залишено без
розгляду на підставі статті 161 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 33, 34, 36, пункту 5 частини
першої статті 81 Арбітражного процесуального кодексу України у
зв’язку з тим, що позивач не подав витребувані арбітражним судом
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Постановою арбітражного суду області від 23.04.2001 року
зазначена ухвала залишена без змін.
Відкрите акціонерне товариство “Вінницяоблагротехсервіс” вважає,
що судові акти у даній справі підлягають касаційному перегляду з
передачею справи на новий розгляд. Скаржник стверджує, що суд
допустив порушення норм процесуального права щодо обов’язку
сторін доказування обставин спору і подання доказів: позивач, на
його думку, подав суду необхідні для вирішення спору документи,
але суд безпідставно витребував у позивача нові докази, які мав
подати відповідач.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради відповіді на
касаційну скаргу не надав.
Колегія суддів перевірила застосування арбітражним судом
Вінницької області норм матеріального та процесуального права
при прийнятті оспорюваних ухвали та постанови і, з урахуванням
фактичних обставин та меж перегляду справи в касаційній
інстанції, знаходить за необхідне їх скасувати з таких підстав.
Ухвалою від 25.09.2000 року суд призначив справу до розгляду на
14.11.2000 року, водночас зобов’язавши сторони подати додаткові
докази та визнавши явку сторін в судове засідання обов’язковою.
На виконання вимог суду, викладених в ухвалі про порушення
провадження у справі, позивач листом від 9.11.2000 року № 146
повідомив суд про дані, які витребувалися судом та додатково
надав деякі документи. Напроти, відповідач не виконав вимог
суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі і
його представник в судове засідання не з’явився.
З тексту оспорюваної ухвали випливає, що суд залишив позов без
розгляду через відсутність даних про терміни зведення житлового
будинку та даних, на підставі яких позивач вимагає виконання
зобов’язання.
За змістом статті 32 чинного на час вирішення спору Арбітражного
процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які
фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом
порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких
ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такі дані
bqr`mnbk~~r|q, зокрема, письмовими доказами та поясненнями
представників сторін. В необхідних випадках на вимогу судді
пояснення представників сторін мають бути викладені письмово.
Отже, в даному випадку суд не дослідив у сукупності та не дав
належної оцінки наявним в матеріалах справи іншим доказам, в
тому числі усним чи письмовим поясненням представника сторони.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд зобов’язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх
участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення
спору. Суд також може уповноважити на одержання доказів
заінтересовану сторону і знайомитися з доказами безпосередньо в
місці їх знаходження. Правило статті 38 Арбітражного
процесуального кодексу України носить імперативний характер і у
разі невиконання сторонами вимог суду, у тому числі нез’явлення
в засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів
та у разі виникнення необхідності витребувати нові докази тощо,
суд в силу вимог статті 77 цього кодексу має відкласти розгляд
справи.
За обставин, що склалися в судовому засіданні, суд з урахуванням
приписів статті 3 Закону України “Про арбітражний суд” та вимог
статті 77 Арбітражного процесуального кодексу України був
зобов’язаний відкласти розгляд справи для виконання як позивачем
так і відповідачем вимог суду.
Також в разі застосування пункту 5 частини першої статті 81
Арбітражного процесуального кодексу України закон зобов’язує суд
встановлювати причини, що обумовили не подання позивачем
витребуваних судом матеріалів. Як випливає з тексту ухвали,
арбітражний суд області в порушення вимог цієї статті не
з’ясував обставин, за яких позивач не надав деякі матеріали.
Постанова від 23.04.2001 року вмотивована ненаданням позивачем
витребуваних судом доказів. Разом з тим, стаття 106 Арбітражного
процесуального кодексу України зобов’язує суд перевіряти в
порядку нагляду ухвалу в повному обсязі незалежно від доводів,
викладених у заяві про перевірку, користуючись правами, наданими
арбітражному суду при розгляді господарського спору. Отже,
наглядова інстанція не була позбавлена права усунути порушення
суду першої інстанції і прийняти рішення по суті.
Не використання арбітражним судом області наданих законом прав
та не виконання встановлених законом процедур є підставою для
скасування судових актів у даній справі.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11-111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Вінницяоблагротехсервіс” задовольнити.
2. Ухвалу від 14.11.2000 року та постанову від 23.04.2001 року
у справі № 377/4-479 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Вінницької області
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій