ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2001 Справа N 2/45a
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: -
головуючого судді, суддів; розглянув касаційну скаргу державної
податкової інспекції у м. Донецьку на рішення господарського суду
Донецької області від 06.08.2001 р. та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 09.10.2001 р. у справі № Х1
за позовом корпорації "ХХХ" до державної податкової інспекції у м.
Донецьку про визнання недійсним рішення за участю представника
відповідача - присутній.
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 06.08.2001 р.
(суддя А.А.А.) позов задоволено та визнано недійсним рішення
державної податкової інспекції у м. Донецьку від 01.02.2001 р. №
14\08-41-2\24068988\1919\10 про застосування та стягнення
фінансових санкцій до корпорації "ХХХ".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
09.10.2001 р. апеляційна скарга державної податкової інспекції у
м. Донецьку залишена без задоволення, а рішення суду від
06.08.2001 р. - без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові
рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального закону та відмовити позивачу у
задоволенні позовних вимог.
Відзив від позивача на касаційну скаргу до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника відповідача,
суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу позивач у листопаді-грудні
1997 р. та у лютому 1998 р. поставив ВАТ "YYY" природний газ,
розрахунки за який здійснені у вересні 2000 р. шляхом заліку
зустрічних вимог.
Рішенням відповідача від 01.02.2001 р. до позивача застосовані
фінансові санкції за порушення податкового законодавства. На думку
відповідача, з позивачем у вересні 2000 р. здійснені розрахунки
шляхом взаємозаліку за поставлений газ без сплати податку на
додану вартість, тобто за "нульовою ставкою", що суперечить ч.2
ст.12 Указу Президента України № 857\98 від 07.08.98 р. "Про деякі
зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
.
Наведені обставини суд належним чином перевірив і дійшов
правильного висновку про невідповідність дій відповідача діючому
законодавству.
Суд вірно зазначив, що ставки, механізм справляння податків і
зборів відповідно до ст.1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння
яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. У зв'язку з
цим, Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні"
( 857/98 ) (857/98)
відповідно до ст.4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не підлягав застосуванню відповідачем. Закон
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
передбачає зміни ставки податку (0% чи 20%) в залежності від
способу проведення розрахунків за договорами поставки природного
газу. Окрім того, поставка газу здійснена в період дії "нульової
ставки" податку на додану вартість і до набуття чинності Указу
Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
.
Отже ухвалені у справі судові рішення відповідають обставинам
справи та чинному законодавству, тому не вбачається підстав для
задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Донецьку
залишити без задоволення, а рішення від 06.08.2001 р. та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2001 р. у
справі № Х1 - без змін.