ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2001 Справа N 20-3/247
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьменка М.В.
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Мусон”
на постанову арбітражного суду м. Севастополя
від 27.06.2001 року
у справі № 20-3/247
за позовом відкритого акціонерного товариства “Мусон”
до Державної податкової адміністрації
м. Севастополя
Про визнання недійсним рішення Державної податкової
адміністрації м. Севастополя від 21.11.2000 року
№ 368/26-221/14314707
за участю представників сторін
від позивача: Папоротна Н.Ф.
від відповідача: представник в судове засідання не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 21.05.2001 року
(суддя І. Черткова), залишеним без змін постановою цього суду
від 27.06.2001 року, визнано недійсним акт податкового органу в
частині нарахування збору до Державного іноваційного фонду
України в сумі 7 333 грн. 52 коп. і правомірним донарахування
податковим органом податку на прибуток підприємства за IV
квартал 1998 року в сумі 202 155 грн. 54 коп. та стягнення
фінансових санкцій в розмірі 60 616 грн. 66 коп.
Приймаючи зазначені акти, суд виходив з такого.
Позивач передав до статутного фонду закритого акціонерного
товариства “Мусон-Тур” власні основні фонди вартістю 1 497 367
грн. 24 коп. в обмін на 2 321 394 штук акцій цього товариства
вартістю 1 грн. за одну акцію. Державна податкова адміністрація
м. Севастополя рішенням від 21.11.2000 року за
№ 368/26-221/14314707 обгрунтовано визнала таку операцію
продажею товару, зарахувавши суму виручки, яка перевищувала
балансову вартість цих фондів, до прибутку підприємства.
Що ж до правомірності нарахування суми збору до Державного
інноваційного фонду України, суд дійшов висновку, що позивач
відповідно до Закону України ''Про Державний бюджет України на
1998 рік'' не є суб'єктом його сплати.
Відкрите акціонерне товариство “Мусон” вважає, що суд
неправильно застосував норми матеріального права. В касаційній
скарзі наголошується на тому, що передачу засновником власних
основних фондів як внесок до статутного фонду господарського
товариства в обмін на акції не можна вважати їх продажею, а слід
визнати інвестицією. Крім того, закрите акціонерне товариство
“Мусон-Тур” на момент передачі майна не було зареєстроване в
установленому законом порядку як суб'єкт підприємницької
діяльності, а отже не могло здійснювати операціії
купівлі-продажу. Скаржник також вважає, що посадовими особами
контролюючого органу були порушені вимоги Указу Президента
України від 23.07.1998 року № 817/98 “Про деякі заходи з
дерегулювання підприємницької діяльності” ( 817/98 ) (817/98)
в частині
проведення повторної перевірки фінансово-господарської
діяльності підприєства.
Представник заявника в судовому засіданні уточнив вимоги
касаційної скарги і просить рішення та постанову арбітражного
суду м. Севастополя у справі № 20-3/247 скасувати частково та
прийняти постанову, якою визнати недійсним рішення Державної
податкової адміністрації м. Севастополя від 21.12.2000 року
№ 368/26-221/14314707 в частині нарахування податку на прибуток
підприємства в сумі 202 155 грн. 54 коп. та стягнення фінансових
санкцій в розмірі 60 616 грн. 66 коп. , а рішення та постанову у
справі в частині визнання недійсним рішення податкового органу з
донарахування збору до Державного інноваційного фонду України
залишити без змін.
У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає
доводи касаційної скарги помилковими і просить суд залишити її
aeg задоволення, а судові акти у справі без змін.
Державна податкова адміністрація м. Севастополя обгрунтовує свої
доводи вимогами пункту 1.31. статті 1 Закону України ''Про
оподаткування прибутку підприємств'' (далі скорочено – Закон),
відповідно до якого продаж товарів це будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки
та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають
передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію,
незалежно від строків її надання, а також операції з
безоплатного надання товарів. За змістом підпункту 8.4.3 пункту
8.4 статті 8 цього Закону сума перевищення виручки від продажу
над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1
та нематеріальних активів включається до валових доходів
платника податку.
Колегія суддів, враховуючи фактичні обставини справи, перевірила
правильність застосування арбітражним судом м. Севастополя норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних
судових актів, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції та уточнених вимог касаційної скарги, знаходить за
необхідне задоволинити касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства “Мусон”, скасувавши рішення та постанову у справі в
частині визнання правомірним донарахування податковим органом
податку на прибуток підприємства та застосування фінансових
санкцій з таких підстав.
За змістом підпункту 1.28.2. пункту 1.28. статті 1 Закону
операція з внесення майна до статутного фонду юридичної особи в
обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, є
прямою інвестицією. Відповідно до статті 1 Закону України ''Про
інвестиційну діяльність'' інвестиціями є всі види майнових та
інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти
підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої
створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Статтею 13 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
визначено, що вкладами учасників та засновників
товариства можуть бути, зокрема, будинки, споруди, обладнання та
інші матеріальні цінності і товариство, в силу статті 12 цього
Закону, є власником майна, переданого йому засновниками і
учасниками у власність.
Отже, передачу позивачем основних фондів до статутного фонду
закритого акціонерного товариства ''Мусон-Тур'' в обмін на
корпоративні права, емітовані товариством, слід визнати прямою
інвестицією.
За визначенням пункту 1.8. статті 1 Закону корпоративні права
- право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи
або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання
відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також
активів у разі її ліквідації відповідно до чинного
законодавства. За таких умов, висновок суду, що внесок основних
фондів до статутного фонду іншої юридичної особи в обмін на
корпоративні права, вважається продажем товарів, а корпоративні
права відповідною компенсацією, є помилковим, оскільки
інвестування не належить до операцій продажу товарів (робіт,
послуг), а передбачає саме придбання корпоративних прав в обмін
m` кошти або майно.
У випадку, коли товарно-матеріальні цінності, в тому числі
основні фонди, вносяться до статутного фонду
підприємства-емітента в обмін на корпоративні права, такі
цінності відповідно до підпункту 4.2.5. пункту 4.2 статті 4 та
підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону, не зараховуються
ні до складу валових доходів, ні до складу валових витрат як
підприємства - інвестора так і підприємства - емітента.
Доводи касаційної скарги стосовно того, що закрите акціонерне
товариство “Мусон-Тур” на момент передачі основних фондів не
було зареєстроване в установленому законом порядку як суб'єкт
підприємницької діяльності не можуть бути враховані судовою
колегією з наступного.
Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації,
можуть визнаватися укладеними за умови їх подальшого схвалення
товариством. У випадку не схвалення товариством таких угод,
правові наслідки наступають лише для його засновників.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про Державний бюджет
України на 1998 рік” суб'єкти підприємницької діяльності
незалежно від форм власності сплачують до Державного
інноваційного фонду України збір в розмірі 1 відсотка від обсягу
реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу у
торговельній, посередницькій, постачальницько-збутовій,
банківській та страховій сферах діяльності, зменшеного на суму
податку на додану вартість та акцизного збору.
Податковий орган донарахував цей збір у зв'язку із здійсненням
позивачем операції з передачі основних фондів до статутного
фонду закритого акціонерного товариства ''Мусон-Тур'',
визначивши таку операцію продажем товару. З урахуванням того, що
зазначена операція не є продажем товару, а отже не призводить до
виникнення об'єкту оподаткування, колегія суддів вважає
правомірним визнання судом в цій частині рішення податкового
органу недійсним.
З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Мусон”
задовольнити.
2. Рішення від 21.05.2001 року та постанову від 27.06.2001
року арбітражного суду м. Севастополя у справі № 20-3/247 в
частині правомірності нарахування Державною податковою
адміністрацією м. Севастополя податку на прибуток відкритого
акціонерного товариства “Мусон” в сумі 202 155 грн. 54 коп. та
стягнення фінансових санкцій в розмірі 60 616 грн. 66
коп. скасувати.
3. Стягнути з Державної податкової адміністрації
м. Севастополя (м. Севастополь, вул. Кулакова, 56, рахунок
01040161400045/0 в Управлінні державного казначейства
м. Севастополя) на користь відкритого акціонерного товариства
“Мусон” (м. Севастополь, ул.Вакуленчука, 29, рахунок
260013011382 в СД АКБ “Укрсоцбанк”) в рахунок відшкодування
витрат з сплати державного мита 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та
34 (тридцять чотири) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати
наказ.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій