ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          Іменем України

 13.11.2001                                         Справа N 25/64

             {постанову залишено без змін постановою

              Судової палати у господарських справах

      Верховного Суду України ( v5_64700-02 ) (v5_64700-02)
         від 11.03.2002}

     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Усенко Є.А., Жаботиної Г.В.,

     у відкритому  судовому  засіданні  за  участю   представників
сторін розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Печерському районі м.  Києва від 24.07.2001  N  9138/9/10-016  про
перегляд у касаційному порядку рішення арбітражного суду м.  Києва
від  16.01.2001  та  постанови  арбітражного  суду  м.  Києва  від
25.06.2001   N   04-1/11-4-25/64  у  справі  N  25/64  за  позовом
Підприємства  з  іноземними  інвестиціями  "Серна"  до   Державної
податкової   інспекції   у   Печерському   районі   м.  Києва  

про   зобов'язання надати висновок про відшкодування ПДВ.

     Рішенням арбітражного  суду м.  Києва від 16.01.2001 у справі
N 25/64 позов задоволено та зобов'язано відповідача протягом п'яти
днів  з  моменту  отримання  рішення у справі надати до відділення
Державного казначейства у Печерському районі м. Києва висновок про
відшкодування  позивачу  272276  грн.  бюджетної заборгованості по
податку на додану вартість за серпень 2000 року та  21809,45  грн.
процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

     Постановою арбітражного   суду   м.   Києва   від  25.06.2001
N 04-1/11-2-25/64  рішення  арбітражного   суду   м.   Києва   від
16.01.2001 залишено без змін.

     Не погоджуючись з судовими  рішеннями,  скаржник  просить  їх
скасувати   посилаючись   на   те,   що  судовими  інстанціями  не
застосовано  постанову  Кабінету  Міністрів  України  "Про   деякі
питання   відшкодування   сум   податку   на  додану  вартість  та
впорядкування розрахунків   з  бюджетом"  від  07.12.1999  N  2215
( 2215-99-п ) (2215-99-п)
        ,  якою передбачено порядок проведення  відшкодування
податку на  додану вартість та порушено п.7.7.3 ст.  7 Закону "Про
податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,  якою  не  визначено
обов'язку    відшкодування   з   Державного   бюджету   процентів,
нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

     Заслухавши доводи  та   заперечення   представників   сторін,
перевіривши   юридичну   оцінку   обставин   справи,  застосування
арбітражним судом  норм  матеріального  та  процесуального  права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга Державної податкової інспекції  у  Печерському
районі м. Києва підлягає задоволенню.

     Як було   встановлено   арбітражним   судом,   за  наслідками
господарської діяльності позивача у серпні 2000 року  різниця  між
загальною   сумою  податкових  зобов'язань  та  сумою  податкового
кредиту має від'ємне значення і відповідно до п.8.1 ст.  8  Закону
України "Про  податок  на  додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         підлягає
відшкодуванню  протягом  30  календарних  днів   з   дня   подання
розрахунку  експортного  відшкодування  за  наслідками податкового
місяця.  Вищезгадана різниця у  розмірі  272276  грн.  не  була  у
встановлений  строк  відшкодована позивачу,  отже виникла бюджетна
заборгованість,  на яку позивачем нараховано проценти,  які  також
підлягають відшкодуванню з бюджету.

     Примусовий порядок  відшкодування коштів бюджету визначений у
п.п.7.7.3 ст.  7 Закону України "Про податок на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .

     У частині  5  п.п.7.7.3 ст.  7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначено,  що платник податку  має
право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з  позовом  про  стягнення  коштів  бюджету  та
притягнення   до   відповідальності   посадових   осіб,  винних  у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

     Оскільки вищенаведена  норма  Закону  ( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
           має
імперативний  характер,  то  відхилення від неї недопустимо,  отже
застосування арбітражним судом "Порядку відшкодування  податку  на
додану  вартість",  який  затверджено наказом Державної податкової
адміністрації   України   та   Головного   управління   Державного
казначейства України  від 02.07.1997 N 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
         та який
передбачає   добровільний    порядок    відшкодування    бюджетної
заборгованості   податковими   органами   та  органами  державного
казначейства є помилковим.

     Враховуючи те,  що  в   зв'язку   з   виникненням   бюджетної
заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом,
метою якого є стягнення коштів бюджету,  то  позовна  вимога  щодо
зобов'язання  відповідача надати висновок про відшкодування коштів
бюджету задоволенню не підлягає.

     Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,   111-8,   111-9,   111-11
Господарського процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м.  Києва від 24.07.2001 задовольнити, рішення арбітражного
суду м.  Києва  від  16.01.2001  та  постанову  арбітражного  суду
м. Києва від 25.06.2001 N 04-1/11-4-25/64 скасувати.

     В позові відмовити.