ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 13.11.2001                                  Справа N 25/374

             {постанову залишено без зміни постановою

              Судової палати у господарських справах

     Верховного Суду України ( v_374700-02 ) (v_374700-02)
         від 04.03.2002}

     Колегія суддів  Вищого господарського суду України розглянула
касаційну скаргу  державної  податкової  інспекції  у  Печерському
районі  м.  Києва  про  перегляд у касаційному порядку рішення від
27.02.2001 та постанови від 26.06.2001 арбітражного суду м.  Києва
у справі за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна"
до державної податкової інспекції у Печерському  районі  м.  Києва

про   зобов'язання надати висновок про відшкодування ПДВ.

     Рішенням арбітражного  суду  м.  Києва  від  27.02.2001 позов
задоволено та зобов'язано відповідача державну податкову інспекцію
у  Печерському  районі  м.  Києва  протягом  п'яти  днів з моменту
отримання  рішення  у  справі  надати  до  відділення   Державного
казначейства   у   Печерському   районі   м.  Києва  висновок  про
відшкодування позивачу  бюджетної  заборгованості  по  податку  на
додану вартість за жовтень 2000 р.  у сумі 5267004 грн.  та 331821
грн. нарахованих на суму бюджетної заборгованості процентів.

     Постановою арбітражного суду м.  Києва від 26.06.2001 рішення
арбітражного суду м. Києва від 27.02.2001 залишено без змін.

     Не погоджуючись  з судовими рішеннями,  оскаржувач просить їх
скасувати,  посилаючись  на  те,  що   судовими   інстанціями   не
застосовано   постанову  Кабінету  Міністрів  України  "Про  деякі
питання  відшкодування  сум  податку   на   додану   вартість   та
впорядкування розрахунків   з   бюджетом"   від  07.12.99  N  2215
( 2215-99-п ) (2215-99-п)
        ,  якою передбачено порядок проведення  відшкодування
податку на додану вартість.

     Заслухавши доводи   та   заперечення   представників  сторін,
перевіривши  юридичну   оцінку   обставин   справи,   застосування
арбітражним  судом  норм  матеріального  та  процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що  касаційна  скарга державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва підлягає задоволенню.

     Як було  встановлено   арбітражним   судом,   за   наслідками
господарської  діяльності  позивача  у жовтні 2000 р.  різниця між
загальною  сумою  податкових  зобов'язань  та  сумою   податкового
кредиту  має від'ємне значення і відповідно до пункту 8.1 статті 8
Закону України "Про податок на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
підлягає  відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дня подання
розрахунку експортного  відшкодування  за  наслідками  податкового
місяця.  Вищезгадана  різниця  у  розмірі  5267004 грн.  не була у
встановлений строк відшкодована позивачу,  отже,  виникла бюджетна
заборгованість,  на  яку позивачем нараховано проценти,  які також
підлягають відшкодуванню з бюджету.

     Порядок відшкодування коштів  бюджету  визначений  підпунктом
7.7.3 статті  7  Закону  України  "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .

     Частиною п'ятою підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України  "Про
податок  на  додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначено,  що платник
податку має право у будь-який момент  після  виникнення  бюджетної
заборгованості  звернутися  до суду з позовом про стягнення коштів
бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб,  винних
у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

     Оскільки вищенаведеною  нормою Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначено
спосіб, у який платник податку може звернутися до суду за захистом
свого  порушеного  права,  висновок  арбітражного суду про те,  що
правовою підставою даного позову є Порядок  відшкодування  податку
на додану вартість,  затверджений наказом ДПА України та Головного
управління Державного казначейства України від 02.07.97  N  209/72
( z0263-97  ) (z0263-97)
        ,  яким  встановлено  порядок відшкодування бюджетної
заборгованості  податковими  органами   та   органами   державного
казначейства, є помилковим.

     Враховуючи те,   що   в   зв'язку   з  виникненням  бюджетної
заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом,
метою  якого  є  стягнення коштів бюджету,  то позовна вимога щодо
зобов'язання відповідача надати висновок про відшкодування  коштів
бюджету задоволенню не підлягає.

     Керуючись статтями 111-5,  111-7,  111-8,  111-9,  111-11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському
районі м.  Києва від 24.07.2001 задовольнити, рішення арбітражного
суду м.  Києва  від  27.02.2001  та  постанову  арбітражного  суду
м. Києва від 26.06.2001 скасувати.

     В позові відмовити.