ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2001 Справа N 2-15/7820-2000
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Новікової Т.О.
суддів Дроботової Т.Б.
Божок В.С.
за участю представників: не з’явилися
розглянувши у відкритому Євпаторійської об’єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції (Євпаторійської
касаційну скаргу ОДПІ)
на постанову від 12.04.2001року
арбітражного суду Автономної Республіки Крим
у справі № 2-15/7820-2000
за позовом Дочірнього підприємства Товариства з
обмеженою відповідальністю “Атом
–транс-сервіс”
до Євпаторійської ОДПІ
Про визнання частково недійсним рішення Євпаторійської ОДПІ
від 24.10.2000р. № 204-23-1/25132263/2329
В С Т А Н О В И В:
Позивачем заявлена до суду вимога про визнання недійсним рішення
Євпаторійської ОДПІ від 24.10.2000 № 204-23-1/25132263/2329 в
частині стягнення пені за порушення строків розрахунків щодо
виконання експортно-імпортних операцій за зовнішньо-економічним
бартерним договором та штрафу за порушення порядку декларування.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є акт
перевірки від 17.10.2000 року, згідно якого позивачем не
дотримані строки поставки імпортної частини товарів за
контрактом № 3-10С від 06.03.2000року з фірмою “Приватний
підприємець Бакаєв Мансур” (Республіка Узбекістан), а також
позивачем не задекларовано прострочену дебіторську
заборгованість за згаданим контрактом.
Позивач вважає неправомірним застосуванням до нього згаданих
санкцій, оскільки, на думку останнього, ним не порушені строки
виконання імпортної частини зовнішньо-економічного контракту.
Арбітражний суд Автономної Республіки Крим рішенням від
20-24.11.2000 (суддя Т.Дадинська) позовні вимоги задоволив,
визнав недійсним рішення Євпаторійської ОДПІ від 24.10.2000р.
№ 204-23-1/25132263/2329 в частині стягнення пені за порушення
строків розрахунку щодо виконання експортно-імпортних операцій
(2496,65 грн.) та штрафу за порушення порядку декларування
валютних цінностей (340 грн.).
Рішення суду мотивоване тим, що згідно вантажно-митних
документів на відвантаження товару, імпортна частина договору
виконана в передбачений законодавством строк та є еквівалентною
за вартістю експортній частині, в той час як матеріалами справи
не доведена вина постачальника у виявленій недостачі вантажу.
Рішенням у справі також визнано неправомірними застосування до
позивача штрафу на підставі Указу Президента України “Про
врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в
іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафних
санкцій за порушення валютного законодавства”, оскільки даний
нормативний акт не набрав чинності.
Перший заступник голови арбітражного суду Автономної Республіки
Крим Шевченко Н.М. за заявою відповідача здійснила перевірку
рішення від 20-24.11.2000р. в порядку нагляду і постановою від
12.04.2001 залишила його без зміни з тих самих підстав.
Євпаторійська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову наглядової інстанції арбітражного
суду Автономної Республіки Крим, в якій просить рішення від
20-24.11.2000р.та постанову від 12.04.01. скасувати, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
арбітражним судом норм матеріального права.
У касаційній скарзі, Євпаторійська ОДПІ вказує на те, що ст. 2
Закону України “Про регулювання товарообмінних операцій в галузі
зовнішньоекономічної діяльності” в основу визначення моменту
ввезення товару на митну територію України покладає дату
оформлення вантажної декларації на імпорт. Згідно останньої
товар поступив на митну територію України не в повному обсязі, а
тому контракт вважається незакритим.
Євпаторійська ОДПІ також вважає правомірним стягнення з позивача
штрафу на підставі Указу Президента України “Про врегулювання
порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті
від нерезидентів і застосування штрафних санкцій за порушення
валютного законодавства”, оскільки Указ опублікований
01.07.99року в газеті “Урядовий кур’єр”, а тому набрав чинності
згідно діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б., перевіривши наявні
матеріали справи та повноту їх встановлення в рішенні від
20-24.11.2000р. та постанові від 12.04.2001 арбітражного суду
Автономної Республіки Крим, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
Згідно п. 1 ст. 2 Закону України “Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”
товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають
ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому
договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерним
договором.
При цьому датою ввезення товарів за бартерним договором на митну
територію України вважається дата їх митного оформлення (дата
оформлення вантажної митної декларації на імпорт).
Статтею 3 цього ж закону передбачено, що порушення суб’єктом
зовнішньоекономічної діяльності України, передбачених частинами
першою-третьою ст. 2 строків ввезення товарів, що імпортуються
за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний
день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних
товарів, що імпортуються за бартерним договором.
Таким чином, відповідно до вимог вказаного Закону, однією з
необхідних умов застосування відповідних санкцій є неввезення на
митну територію України товарів за бартерною угодою.
Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних)
операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” передбачає
підстави для зупинення термінів проведення відповідних операцій
та звільнення від сплати пені за їх порушення. Такою підставою
згідно з названим Законом є прийняття судом, арбітражним судом
чи морською арбітражною комісією при торгово-промисловій палаті
України або іншим уповноваженим арбітражним, в тому числі в
іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка
виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених
бартерним договором.
Під час розгляду спору судом було встановлено, що згідно з
документами про відвантаження (товаро-транспортна накладна № 1
від 29.04.2000року) ПП Бакаєвим М. було відправлено цибулю
ріпчасту у кількості 11050 кг на загальну суму 8840 дол.США, що
є еквівалентною експортованій позивачем кількості товарів за
контрактом 3-ЮС від 6.03.2000р.
Товар за вказаними документами ввезено на митну територію
України в передбачений законом, строк, але актом експертизи від
26.05.2000р. № ВЕ-110 та вантажно-митною декларацією № 6000
2/0/001090 підтверджується його надходження в кількості 9423 кг
(на суму 7538,40 дол.США), тобто ввезення товару на митну
територію України здійснено фактично у кількості меншій на 1627
кг., ніж передбачено бартерним контрактом.
В матеріалах справи відсутні докази прийняття будь –яким, з
зазначених вище, судом позовної заяви у зв’язку з фактом
встановленої недостачі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що арбітражним
судом дана неправильна юридична оцінка обставин справи в частині
застосування Євпаторійською ОДПІ вимог статті 3 Закону України
“Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності”, внаслідок чого помилково
зроблено висновок про неправомірність застосування до позивача
пені у розмірі 2496,65 грн. на підставі рішення Євпаторійської
ОДПІ № 204-23-1/25132263/2329 від 24.10.2000р.
Щодо правомірності застосування Євпаторійською ОДПІ штрафу за
порушення порядку декларування валютних цінностей на підставі
Указу Президента України “Про врегулювання порядку одержання
резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів
і застосуванні штрафних санкцій за порушення валютного
законодавства”, то заперечення скаржника в цій частині не
грунтуються на законодавстві.
Вказаний Указ не може бути взагалі застосований до позивача з
огляду на відсутність в його діях ознак операцій з валютними
цінностями в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України “Про
систему валютного регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
.
На підставі викладеного та керуючись статтею 111-7, пунктом 2
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Євпаторійської ОДПІ задовольнити частково.
Рішення від 20-24.11.2000року та постанову від 12.04.2001року
арбітражного суду Автономної Республіки Крим у справі
№ 2-15/7820-2000 скасувати в частині визнання недійсним рішення
Євпаторійської ОДПІ № 204-23-1/25132263/2329 від 24.10.2000р.
щодо нарахування пені в сумі 2496,65 грн. на підставі Закону
України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності”.
В решті рішення від 20-24.11.2000р. та постанову від
12.04.2001року залишити без змін.
Головуючий Т.Новікова
С у д д і Т.Дроботова
В.Божок