ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            25.10.2001

     Колегія суддів Вищого господарського суду України  розглянула
касаційне  подання  заступника  Генерального  прокурора України на
рішення Вищого арбітражного суду України від 19.06.2001  у  справі
за  позовом заступника Генерального прокурора України до спільного
українсько-американського  підприємства  "Ірен",  АБ  "Надра"  про
стягнення заборгованості.

     У травні  2001  року заступник Генерального прокурора України
звернувся  до  суду  з  позовом  в  інтересах  держави   в   особі
Міністерства  України  з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту  населення  від  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  до
спільного   українсько-американського   підприємства   "Ірен"   та
акціонерного банку "Надра" про стягнення заборгованості.

     У позові  зазначено,  що  Міністерство   України   з   питань
надзвичайних ситуацій отримало як інвестиції для будівництва житла
для військовослужбовців векселі на суму 125058599  грн.  37  коп.,
емітовані спільним підприємством "Ірен".

     Ці векселі  використовувалися  для  фінансування  будівництва
житла на  підставі  договору  підряду  від  17  червня  1997  року
N 17/197,  укладеного  між  МНС  України та спільним підприємством
"Ірен",  та договору  фінансування  і  відповідального  зберігання
векселів  від  20  серпня  1997  року N 01/97,  укладеного між МНС
України, спільним підприємством "Ірен" та АБ "Надра".

     Спільне підприємство "Ірен"  не  виконало  свої  зобов'язання
щодо обсягів будівництва.

     Враховуючи, що  вексель  -  це  цінний папір,  який засвідчує
безумовне  грошове  зобов'язання   векселедавця   сплатити   після
настання строку платежу визначену суму грошей векселедержателю,  а
також 6 відсотків річних від дня строку платежу, просив стягнути з
спільного   підприємства   "Ірен"  125058599  гривень  37  копійок
заборгованості  за  неоплаченими  векселями  і  20075362  грн.  08
копійок відсотків, а всього - 142213961 гривню 45 копійок.

     Рішенням Вищого  арбітражного суду України від 19 червня 2001
року в позові відмовлено за безпідставністю.

     У касаційному  поданні   заступник   Генерального   прокурора
України  просить  скасувати  рішення  суду  і  задовольнити позов,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

     Вважає, що за статтями 34,  47 частини 2, 53, 70 частини 1 та
78  частини 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості
векселі ( 995_009  ) (995_009)
           векселедержатель   протягом   установлених
термінів  позовної давності,  тобто протягом трьох років з моменту
кінцевого строку платежу - одного року від дня його складання, має
право  пред'явити  вимогу  до  акцептанта  переказного  векселя та
векселедавця простого векселя і за неопротестованим векселем.

     Представник спільного підприємства "Ірен" у судове  засідання
не  з'явився.  Суду  надійшло клопотання СП "Ірен" про відкладення
розгляду справи і витребування додаткових доказів.

     Представник АБ "Надра" в судовому засіданні заявив клопотання
про виключення з числа відповідачів та визнання третьою особою.

     Судом зазначені клопотання відхилені як безпідставні.

     Заслухавши доповідь  судді,  пояснення  представників сторін,
вивчивши матеріали  справи,  суд  дійшов  висновку,  що  касаційне
подання задоволенню не підлягає на таких підставах.

     Відповідно до  статті  34  Уніфікованого закону про переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
         переказний  вексель  строком
по пред'явленні підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен
бути пред'явлений до платежу протягом одного року  від  дати  його
видачі.  За  статтями  77  та  78 цього Закону до простих векселів
застосовані положення статті 70,  а векселедавець простого векселя
визнаний   зобов'язаним  так  само,  як  акцептант  за  переказним
векселем.

     Згідно зі статтею 70 цього Закону ( 995_009 ) (995_009)
         позовні вимоги,
що випливають з переказного векселя проти акцептанта,  погашаються
після закінчення трьох років з дня строку платежу.

     Як встановлено  судом  при  вирішенні   спору,   Міністерство
України  з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах захисту
населення    від    наслідків    Чорнобильської    катастрофи    є
векселедержателем простих векселів,  емітованих у червні 1997 року
українсько-американським підприємством "Ірен", зі  строком  оплати
"за пред'явленням".

     Акціонерний комерційний   банк  "Надра"  не  зобов'язаний  за
векселями.

     Зазначені векселі   до   оплати   не   пред'являлися   і   не
опротестовувалися.

     Враховуючи, що  право вимоги за зазначеними векселями виникло
в день їх видачі, а протягом встановленого законом річного терміну
для пред'явлення векселя до оплати векселедержатель не скористався
правом, наданим йому статтею 34 Уніфікованого закону ( 995_009  ) (995_009)
        ,
і  не  визначив  інший  строк  платежу,  перебіг 3-річного терміну
позовної давності за даними правовідносинами розпочався  від  дати
складання векселів.

     Тому на   момент   звернення   до  суду  позовні  вимоги,  що
випливають з даних векселів, погасилися.

     За таких  обставин  рішення  суду  є   законним,   а   доводи
касаційного   подання   не  беруться  до  уваги  як  такі,  що  не
грунтуються на законі.

     Керуючись статтями   111-5,   111-7,   111-9,   111-11    ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     касаційне подання  заступника  Генерального прокурора України
залишити без  задоволення,  а  рішення  Вищого  арбітражного  суду
України від 19 червня 2001 року - без змін.

Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2