Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2001р.
Вищий господарський суд України у складі:
Головуючого судді
суддів
розглянув заяву Х-ської об'єднаної державної податкової інспекції
у Х-ській області (далі - державна податкова інспекція) про
перевірку у порядку нагляду рішення і постанови арбітражного суду
Х-ської області зі справи № 000
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ХХХ",
(далі - ТОВ "ХХХ")
до державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції від
ХХ.ХХ.2000р. №8
Рішенням арбітражного суду Х-ської області від ХХ.ХХ.2001 позовні
вимоги задоволене частково: рішення державної податкової інспекції
від ХХ.ХХ.2000 № 8 визнано недійсним у частині донарахування
податку на додану вартість у сумі 2056 гривень і фінансових
санкцій у сумі 2056 гривень. Рішення суду мотивовано тим, що
позивачем цей податок переплачено і відсутністю недоїмки.
Постановою заступника голови арбітражного суду від ХХ.ХХ.2001
рішення зі справи залишено без зміни з тих же підстав.
У заяві до Вищого господарського суду України державна податкова
інспекція посилалася на неправильне застосування арбітражним судом
норм матеріального права.
У відзиві на заяву ТОВ "ХХХ" пояснило, що вимоги державної
податкової інспекції виконано шляхом подання скоригованої
декларації з податку на додану вартість за березень 2001 року.
Про час і місце розгляду заяви сторони було повідомлено у
встановленому законом порядку. Представники сторін у судове
засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
необхідність задоволення заяви державної податкової інспекції з
таких підстав.
Оспорюване рішення прийнято на підставі акта додаткової перевірки
дотримання ТОВ "ХХХ" вимог податкового законодавства. За
результатами перевірки позивачу донараховане податок на прибуток у
сумі 2760 гривень і податок на додану вартість у сумі 2445 гривень
і застосовано фінансові санкції. Рішенням державної податкової
інспекції від ХХ.ХХ.2001 оспорюване рішення скасовано у частині
нарахування податку на прибуток у сумі 1530 гривень, фінансових
санкції з цього податку у сумі 459 гривень, пені у сумі 522 гривні
і податку на додану вартість у сумі 389 гривень, фінансових
санкцій з цього податку у сумі 389 гривень, пені у сумі 354
гривні.
Арбітражним судом встановлено факт порушення позивачем підпункту
11.3.1 пункту 11.3 статті 11 та пункту 20.4 статті 20 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, у
зв'язку з чим у визнанні недійсним рішення державної податкової
інспекції у частині донарахування податку на прибуток та
застосування відповідних фінансових санкцій відмовлено.
Донарахування податку на додану вартість здійснено державною
податковою інспекцією у зв'язку із завищенням ТОВ "ХХХ" розміру
податкового кредиту та саме: до податкового кредиту включено суму
податку на додану вартість за операцією купівлі - продажу, за якою
товар фактично не було продано, а суму передоплати за цей товар
повернуто позивачеві.
Задовольняючи позовні вимоги у відповідній частині з посиланням на
наявність у позивача переплати з податку на додану вартість,
арбітражним судом неправильно застосовано норми матеріального
права з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Оскільки товар не продано, а передоплату за цей товар повернуто,
ТОВ "ХХХ" безпідставно включило суму податку на додану вартість за
цією операцією до податкового кредиту.
Законодавство України пов'язує застосування фінансових санкцій до
платника податку з виявленням факту порушення законодавства про
податки. Фінансові санкції не застосовуються у разі, коли
підприємство до початку перевірки органом державної податкової
служби самостійно виявило порушення в обчисленні податку, письмово
повідомило про це податковий орган і здійснило відповідні
розрахунки з бюджетом. Проте відповідні докази у матеріалах справи
відсутні.
З огляду на вищенаведене та керуючись п.7 Прикінцевих положень
Закону України " Про внесення змін і доповнень до Арбітражно
процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
, ст. 7 Закону України
" Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і ст.ст. 111-7 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господский суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення від ХХ.ХХ.2001р. і постанову від 14.15.2001
арбітражного суду Х-ської області зі справи № 000 скасувати.
2. У позові відмовити.
3. У разі подання доказів виконання скасованого рішення в частині
розподілу судових витрат видачу поворотного наказу доручити
господарському суду Х-ської області.