Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ"
ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2001
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого
суддів
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у О-ському районі м.Маріуполя на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
ХХ.ХХ.2001 у справі № 0/0-0
за позовом ДПІ у О-ському районі м.Маріуполя
до ВАТ "ХХХ",
ВАТ "УУУ",
компанії "ААА",
приватного нотаріуса К.
про визнання векселя недійсним за участю представників відповідача
присутні позивача присутні
Рішенням від ХХ.ХХ.2001 арбітражного суду Донецької області у
задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що
позивач не є учасником вексельного обігу щодо спірного векселя та
не має юридичного інтересу до правовідносин за цим векселем,
оскільки вони пов'язані з оподаткуванням та виконанням податковим
органом покладених на нього функцій.
Крім того, вексель не зачіпає інтереси позивача; позивач має
передбачену чинним законодавством перевагу перед іншими
кредиторами щодо черги задоволення вимог; спірний вексель не має
дефектів складання.
Щодо скасування протесту нотаріуса провадження у справі припинено
оскільки спори про неправильне здійснення нотаріальних дій не
підвідомчі арбітражним судам.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду,
здійснюючи перегляд в апеляційному порядку в зв'язку з апеляційною
скаргою позивача, постановою від ХХ.ХХ.2001 рішення у справі
залишила без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі позивач просить рішення та постанову у справі
скасувати, позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги скаржник
обґрунтовує тим, що, за його переконанням, право ДПІ на звернення
до суду з позовом про визнання угоди недійсною встановлено п.11
ст.10 Закону України " Про Державну податкову службу в Україні "
( 509-12 ) (509-12)
, спірний вексель не відповідає вимогам ст.21 Закону
України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
,
постанові Кабінету Міністрів України від 10.09.92 № 528
( 528-92-п ) (528-92-п)
, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" від 15.01.93 № 15-93
( 15-93 ) (15-93)
, постанові Правління НБУ "Про розрахунки між резидентами
по векселях, виражених в іноземній валюті" № 285 від 14.06.99
( v0655500-99 ) (v0655500-99)
; крім того дії нотаріуса спрямовані на
опротестування векселя в іноземній валюті не відповідає Декрету КМ
України від 19.03.93 № 15/93 ( 15-93 ) (15-93)
.
Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подали.
Розглянувши касаційну скаргу та заслухавши пояснення сторін у
відкритому судовому засіданні, колегія суддів встановила наступне.
Позивач наполягає на визнанні переказного векселя № 000000000 від
ХХ.ХХ.98 та скасування протесту цього векселя згідно акта про
протест від ХХ.ХХ.99. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вексель
має дефект форми, зокрема, назва компанії "ААА" та місце платежу
викладені іноземною мовою. Крім того, позивач вважає, що вексельне
не відповідає правилам виготовлення та використання вексельних
бланків, затв. постановою КМУ від 10.09.92 № 528 ( 528-92-п ) (528-92-п)
,
Указу Президента "Про сплату держмита за вексельні бланки" від
02.11.93 № 504/93 ( 504/93 ) (504/93)
, Указу Президента "Про заходи по
підвищенню відповідальності за розрахунки з бюджетом та державними
цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
, Декрету КМУ "Про систему валютного
регулювання та валютного контролю" № 15/93 від 19.02.93 ( 15-93 ) (15-93)
,
постанові правління НБУ від 14.06.99 № 285 "Про розрахунки між
резидентами за векселями, вираженими в іноземній валюті"
( v0655500-99 ) (v0655500-99)
.
Спірний вексель був акцептований МІДІ "ХХХ" на виконання
обов'язків останнього за кредитним договором № 2 від ХХ.ХХ.95,
укладеним з компанією "ААА" (Швейцарія).
Відповідно до ст.1 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право звернення до
арбітражного суду надає юридичним, особам права та законні
інтереси яких порушені. Втім, позивач не є учасником вексельного
обігу за спірним векселем та не має юридичного інтересу до
правовідносин за цим векселем, оскільки вони ніяким чином не
пов'язані з оподаткуванням та виконанням податковим органом
покладених на нього функцій, не зачіпає інтереси позивача і те, що
за спірним векселем компанія "ХХХ" визнана кредитором ВАТ "УУУ"
тому, що позивач також визнаний кредитором по цій справі на всю
суму заявлених до боржника вимог. До того ж, позивач має перед
компанією перевагу в частині черговості задоволення вимог.
Таким чином, у позивача відсутні будь-які правові підстави для
звернення з позовом. Крім того, позов заявлений з перевищенням
повноважень податкового органу, якому п. 11 ст.10 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
надане право
звертатись до суду з вимогами про визнання недійсними угод, але
вексель не є угодою відповідно до положень ч.1 ст.21 Закону
України "Про цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
.
Згідно ст.2 Уніфікованого закону "Про переказні і прості векселі"
( 995_009 ) (995_009)
вексель не має сили тобто є недійсним у випадках
відсутності в документі обов'язкових реквізитів. Спірний вексель
містить всі обов'язкові відомості, передбачені ст.1 Уніфікованого
закону ( 995_009 ) (995_009)
. Аваль на вексель підписаний повноважними
особами та відповідає встановленій формі. Посилання на те, що
дефектом форми є викладення назви та реквізитів компанії не
українською мовою є довільним тлумаченням п.1 ст.1 Уніфікованого
закону ( 995_009 ) (995_009)
, оскільки напис "вексель", включений в самий
текст документа, виражено на тій мові, на якій цей документ
складено.
Доводи про те, що цей вексель видано в порушення Правил
виготовлення та використання вексельних бланків ( 528-92-п ) (528-92-п)
також
безпідставні з огляду на те, що підставою для видачі векселя було
надання МПП "ХХХ" фінансового кредиту, тобто послуг. Суд враховує
і те, що Уніфікований закон ( 995_009 ) (995_009)
не передбачає таких
обмежень по використанню векселів, на які посилається позивач. Що
ж стосується інших нормативних актів, якими позивач обґрунтовує
свої вимоги, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути
застосовані до спірних правовідносин, оскільки не регулюють
вексельні правовідносини між резидентом та нерезидентом.
Щодо вимоги позивача про скасування протесту векселя, вчиненого
нотаріусом, арбітражний суд Донецької області та Донецький
апеляційний суд обгрунтовано дійшли висновку щодо припинення
провадження, оскільки відповідно до гл.39 ЦПК України ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спори про неправильне здійснення
нотаріальних дій арбітражним судам не підвідомчі.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає рішення арбітражного суду Донецької області та
постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі
такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним
обставинам справи, підстави для їх скасування відсутні.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
судова колегія Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду України від
ХХ.ХХ.2001 у справі № 0/0-0 залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.