Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді
суддів
розглянувши Протест Заступника Генерального прокурора України на
постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
ВАСУ від ХХ.ХХ.2001 року у справі № 000 Арбітражного суду
Донецької області
за позовом Промислово-комерційної фірми "ХХХ"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "УУУ"
про стягнення 414 500грн.
за участю представників:
ПКФ "ХХХ": присутні
ВАТ "УУУ": присутні
ГПУ : присутні
З ХХ вересня 2001р. по ХХ жовтня 2001р. в судовому засіданні
оголошувалась перерва.
встановила:
Промислово-комерційна фірма "ХХХ" звернулася до арбітражного суду
Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства
"УУУ" про стягнення збитків в сумі 41450грн., заподіяних
відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за
договором № 1 від ХХ.ХХ.98р.
До вирішення даного спору по суті заявлених вимог, ХХ.ХХ.99
позивач звернувся до суду з клопотанням про збільшення розміру
позовних вимог до 415 000грн., яке прийнято судом .
Рішенням Арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.99р., яке
залишено без змін постановою першого заступника голови
арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.99р., заявлені
позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з Відкритого
акціонерного товариства "УУУ" на користь Промислово-комерційної
фірми "ХХХ" стягнуто 415000грн. збитків .
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від ХХ червня 2000р. рішення від
ХХ.ХХ.99р. та постанова від ХХ.ХХ.2000р. Арбітражного суду
Донецької області у цій справі скасовані, справа передана на новий
розгляд.
Ухвалою Арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.2000р.
справа прийнята до провадження, а рішенням від ХХ.ХХ.2000р.
заявлені вимоги задоволені. Рішення суду мотивовано тим, що ВАТ
"УУУ" неналежним чином виконав зобов'язання по оплаті
металопродукції, поставленої Промислово-комерційною фірмою "ХХХ"
за умовами укладеного сторонами договору № 1 від ХХ.ХХ.98р.,
внаслідок чого позивач поніс збитки у сумі 414500грн. по сплаті
неустойки, оскільки не отримав від позивача кошти, що позбавило
його можливості своєчасно здійснити попередню оплату продукції,
яку повинні були йому поставити ПП "РРР" і ТОВ "ССС" відповідно до
умов укладених з цими особами договорів.
Прийняте рішення постановою заступника голови Арбітражного суду
Донецької області від ХХ жовтня 2000р. залишено без змін.
Рішення від ХХ.ХХ.2000р. та постанова від ХХ.ХХ.2000р.
Арбітражного суду Донецької області у цій справі постановою
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України залишені без змін.
В протесті від ХХ травня 2001р. заступник Генерального прокурора
України просить рішення від ХХ липня 2000р. Арбітражного суду
Донецької області та постанову від ХХ січня 2001р. судової колегії
по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України у справі № 000 скасувати, а справу направити на новий
розгляд.
Вимоги, викладені в протесті, обгрунтовані тим, що суд,
розглядаючи спір, неповно з'ясував усі обставини справи. Так,
покладаючи на відповідача відповідальність у вигляді відшкодування
збитків, суд виходив з того, що позивач у справі -
Промислово-комерційна фірма "ХХХ" внаслідок неналежного виконання
зобов'язань по оплаті поставленої металопродукції відповідачем -
ВАТ "УУУ" поніс збитки, в зв'язку з сплатою неустойки за
договорами, укладеними з ПП "РРР" і ТОВ "ССС". Однак між збитками,
які зазнав відповідач, та невиконанням комбінатом зобов'язань щодо
оплати поставленої металопродукції, на думку прокурора, відсутній
безпосередній причинний зв'язок і немає вини комбінату.
Колегія суддів, приймаючи до уваги необхідність перегляду
оспорюваної постанови у касаційному порядку, відповідно до п.7
Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України" від 21
червня 2001 року ( 2538-14 ) (2538-14)
, межі перегляду справи в касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним протест
задовольнити з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.82 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в редакції,
чинній на момент розгляду арбітражним судом справи, рішення
повинно прийматись судом за результатами обговорення всіх обставин
справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто обгрунтованості висновків суду,
викладених у рішенні, дійсним обставинам справи, в цей період
також був закріплений ст.38 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
зобов'язувала арбітражний суд не обмежуватись поданими документами
і матеріалами, а витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні
для вирішення спору, у разі недостатності поданих сторонами
документів.
Вимоги зазначених процесуальних норм судом не дотримані, внаслідок
чого ним неповно з'ясовані обставини, що мають значення для
вирішення даного спору.
Так, відповідно до ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, у випадку
невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, він
зобов'язаний відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.
Як вбачається з положень вказаної норми, підставою для настання
відповідальності у вигляді відшкодування збитків є правопорушення,
що включає в себе певні елементи, відсутність хоча б одного з яких
виключає настання відповідальності у вигляді зобов'язання
відшкодувати збитки.
Отже, встановлення наявності всіх елементів складу правопорушення
входить до предмету доказування в цій справі.
Вирішуючи спір, арбітражний суд, не вжив всіх законних заходів для
встановлення таких елементів об'єктивної сторони правопорушення
як: наявність збитків у позивача внаслідок неналежного виконання
зобов'язань відповідачем та безпосереднього причинного зв'язку між
такою протиправною поведінкою та збитками.
Так, арбітражним судом при розгляді справи встановлено, що між
Промислово-комерційною фірмою "ХХХ" та ВАТ "УУУ" ХХ січня 1998
укладено договір на поставку металопродукції № 1, п.1.1. якого
визначено зобов'язання відповідача по оплаті металопродукції.
Неналежне виконання цього зобов'язання встановлено арбітражним
судом Донецької області при розгляді справі № 000 від ХХ.ХХ.99р.
ХХ.ХХ.98р. та ХХ.ХХ.98р. позивач уклав договори на поставку
продукції відповідно: з ТОВ "ССС" - №7 та ПП "РРР" - № 9. Умовами
цих договорів встановлено зобов'язання по попередній 100% оплаті
продукції, яке забезпечено неустойкою.
ТОВ "ССС" та ПП "РРР" пред'явили позивачу рахунки, які оплачені не
були, в зв'язку з чим ними заявлені претензійні вимоги до ПКФ
"ХХХ", які остання визнала та перерахувала ПП "РРР" 99500грн. і
ТОВ "ССС" 315000грн., що підтверджується платіжними вимогами № 8
від ХХ.ХХ.98р. та №1 від ХХ.ХХ.99р., а також листом АКБ "ДДД" № 5
від ХХ.ХХ.2000р.
Оскільки позивач повинен був здійснити попередню оплату в травні
1998р., тобто в той період, коли відповідач повинен був
розрахуватись за отриману продукцію, суд дійшов висновку про те,
що невиконання зобов'язань відповідачем спричинило невиконання
зобов'язань позивачем перед третіми особами. Однак такий висновок
суду не підтверджується зібраними у справі доказами.
Так, пославшись на укладення договорів позивачем з третіми особами
з розрахунку своєчасного отримання грошових коштів за оплату
продукції відповідачем, суд не витребував та не дослідив
відповідні докази, що підтверджують такі доводи позивача.
Крім того, суд не взяв до уваги те, що позивач здійснює
підприємницьку діяльність і міг мати інших боржників, які не
виконали свої зобов'язання, строк виконання яких теж припадав на
той період, коли позивач повинен здійснити попередню оплату
продукції, отже визначення саме такого розміру збитків не
підтверджено відповідними доказами, як і не підтверджено
відповідними доказами наявність безпосереднього причинного зв'язку
між неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором,
укладеним сторонами у справі, та невиконанням зобов'язань
позивачем перед третіми особами, що спричинило йому відповідні
збитки. Також судом не з'ясована можливість здійснення попередньої
оплати продукції за рахунок коштів, які поступали на рахунок
позивача від його господарської діяльності, що можливо б зменшило
розмір штрафних санкцій застосованих до нього або виключило їх
застосування.
Вказані порушення арбітражним судом норм процесуального права
призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим
відсутні підстави вважати, що арбітражним судом дана правильна
юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий
чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків
сторін.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясувати наявність
збитків у позивача внаслідок неналежного виконання зобов'язань
відповідачем та безпосереднього причинного зв'язку між такою
протиправною поведінкою та збитками.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Протест Заступника Генерального прокурора України на постанову
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2001р. задовольнити.
Постанову від ХХ.ХХ.2001р. судової колегії по перегляду рішень,
ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України, постанову від ХХ
жовтня 2000р. та рішення від ХХ.ХХ.2000р. Арбітражного суду
Донецької області у справі № 000 скасувати, справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.