ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.09.2001                                     Справа N А-5/158
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого, судді     Кузьменка М.В.
суддів:                Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши заяву      Надвірнянської   об’єднаної   Державної
                       податкової         інспекції          в
                       Івано-Франківській області
 
Про   перевірку в порядку нагляду постанови арбітражного суду
Івано-Франківськой області від 02.03.2001 року
 
у справі               № А-5/158
за позовом             відкритого    акціонерного   товариства
                       “Нафтохімік Прикарпаття”
До                     Надвірнянської   об’єднаної   Державної
                       податкової         інспекції          в
                       Івано-Франківській області
 
Про   визнання  недійсним  рішення Надвірнянської  об’єднаної
Державної  податкової  інспекції в Івано-Франківській  області
від 05.09.2000 року № 306
 
Представники:  
Позивача       Кузюк І.Ю. (дов. від 03.09.2001 року)
               Яковішак В.В. (дов. від 28.09.2001 року
               № 207),
В?дпов?дача    Іванчук М.В. (дов. від 28.09.2001 року № 208).
 
                     В С Т А Н О В И Л А:
 
Відкрите    акціонерне   товариство   “Нафтохімік   Прикарпаття”
звернулось  до  арбітражного суду Івано-Франківськой  області  з
позовом про визнання недійсним рішення від 5.09.2000 року №  306
Надвірнянської  об’єднаної  Державної  податкової  інспекції   в
Івано-Франківській  області,  на  підставі  якого  до   позивача
застосовані фінансові санкції на загальну суму 45 949,  96  грн.
за   порушення   законодавства   про   оподаткування.   Рішенням
арбітражного суду області від 31.10.2000 року (заступник  голови
Цюх Г.Ц.) позов задоволено і постановою голови арбітражного суду
від 2.03.2001 року рішення залишено без змін.
 
Судові   акти  вмотивовані  тим,  що  застосування  відповідачем
фінансових  санкцій  на  підставі Указу Президента  України  від
24.06.1998  року  №  680/98  “Про  ставки  акцизного  збору   на
нафтопродукти”  є неправомірним, оскільки відповідно  до  Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
         ставки, механізм
справляння   податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),   за
винятком  особливих видів мита, і пільги щодо  оподаткування  не
можуть  встановлюватися або змінюватися іншими законами України,
крім законів про оподаткування.
 
У  заяві  про перевірку в порядку нагляду постанови арбітражного
суду    Івано-Франківськой   області   від    02.03.2001    року
Надвірнянська   об’єднана   Державна   податкова   інспекція   в
Івано-Франківській   області,  не  погоджуючись   з   прийнятими
судовими  актами  у  справі, просить їх скасувати  та  в  позові
відмовити.
 
В  обгрунтування своїх вимог заявник посилається на  неправильне
застосування  арбітражним  судом норм  матеріального  права  при
прийнятті  оспорюваних рішення та постанови у справі.  Так,  при
прийнятті судових актів арбітражний суд застосував Закон України
від  11.07.1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита
на  деякі товари (продукцію)”, яким встановлені ставки акцизного
збору  на  нафтопродукти, тоді як, за твердженням заявника,  при
визначенні  розмірів  акцизного  збору  необхідно  застосовувати
ставки,  встановлені  Указом Президента України  від  24.06.1998
року № 680/98 “Про ставки акцизного збору на нафтопродукти”.
 
Колегія   суддів,  враховуючи  встановлені  фактичні   обставини
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і  процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,
з  урахуванням  меж  перегляду справи  в  касаційній  інстанції,
знаходить  за  необхідне  задовольнити  заяву  про  перевірку  в
порядку  нагляду  постанови арбітражного суду Івано-Франківськой
області  від  02.03.2001  року та скасувати  прийняті  у  справі
рішення та постанову.
 
Такий висновок колегії суддів грунтується на наступному.
 
Позивач здійснював сплату акцизного збору на бензин за ставками,
обчисленими на підставі Закону України від 11.07.1996 року  “Про
ставки   акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі   товари
(продукцію)”,  і розраховував їх відповідно до  статті  2  Указу
Президента  України  від 29.12.1998 року №  1385/98”Про  порядок
реалізації  деяких  підакцизних товарів та обчислення  акцизного
збору”, якою встановлено, що акцизний збір, обчислений в екю,  з
товарів  (продукції),  які вироблені і реалізуються  в  Україні,
розраховується за валютним (обмінним) курсом Національного банку
України,  що  діє  на  перший день місяця, в якому  здійснюється
реалізація товару (продукції), і залишається незмінним  протягом
місяця.
 
Орган   податкової   служби,  застосовуючи  фінансові   санкції,
стосовно  розміру ставок акцизного збору виходив з  вимог  Указу
Президента  України  від 24.06.1998 року №  680/98  “Про  ставки
акцизного  збору на нафтопродукти” і обчислював їх  на  підставі
статті   2  Закону  України  від  11.07.1996  року  “Про  ставки
акцизного  збору  і ввізного мита на деякі товари  (продукцію)”,
згідно  з  якою  акцизний збір, обчислений  в  євро,  з  товарів
(продукції), що вироблені і реалізуються в Україні,  сплачується
у  валюті  України  за валютним (обмінним) курсом  Національного
банку   України,  що  діє  на  перший  день  кварталу,  в  якому
здійснюється   реалізація  товару  (продукції),  і   залишається
незмінним протягом кварталу.
 
Аналіз  законодавства, яке регулює правовідносини у сфері сплати
податків,   свідчить,  що  на  час  виникнення   спору   порядок
нарахування та сплати акцизного збору в Україні на нафтопродукти
регулювався низкою нормативних актів, зокрема, Декретом Кабінету
Міністрів  України  від 26.12.1992 року №  18-92  “Про  акцизний
збір”, Законом України від 11.07.1996 року “Про ставки акцизного
збору  і  ввізного  мита  на деякі товари (продукцію)”,  Указами
Президента  України від 11.05.1998 року N 453/98 “Про  платників
та  порядок  сплати  акцизного збору”  та  від  24.06.1998  року
№  680/98  “Про  ставки  акцизного  збору  на  нафтопродукти”  і
причиною  виникнення спору стала відсутність  у  сторін  єдиного
підходу  до  визначення  розміру ставок  та  порядку  обчислення
акцизного збору на нафтопродукти. З огляду на такі обставини суд
області, вирішуючи спір по суті, виходив з принципу верховенства
закону.  Водночас,  як  випливає з тексту  оспорюваного  рішення
податкового   органу,  платника  податку  було   притягнуто   до
відповідальності за порушення приписів саме закону - акта,  який
має  найбільшу юридичною силу стосовно нормативних  актів  інших
органів держави. Отже, в даному випадку визнання судом недійсним
рішення  податкового органу з підстав невідповідності  закону  є
неправомірним.
 
Витрати   по   сплаті  державного  мита  покласти  на   відкрите
акціонерне товариство “Нафтохімік Прикарпаття”
 
Враховуючи  наведене,  керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9  -
111-11   Господарського   процесуального     кодексу     України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                    П О С Т А Н О В И Л А:                           
 
1.   Заяву   Надвірнянської  об’єднаної   Державної   податкової
інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.
 
2.  Рішення від 31.10.2000 року та постанову від 02.03.2001 року
арбітражного суду Івано-Франківськой області у справі №  А-5/158
скасувати.
 
3.  Стягнути  з  відкритого акціонерного товариства  “Нафтохімік
Прикарпаття”   (78400,   м.  Надвірна,   вул.   Майданська,   5,
Івано-Франківської області, р/р 26000252193001  КБ  “Приватбанк”
м.   Івано-Франківська,  МФО  336677,  код  00152230)  в   доход
Держаного  бюджету  України 170 (сто сімдесят)  грн.  державного
мита.
 
Видати наказ.
 
Головуючий                          М.Кузьменко
 
Судді:                              І.Васищак
 
                                    В.Палій