ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2001 Справа N 5/258
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.
розглянувши протест заступника Генерального прокурора України
на постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 9.02.2001 року
у справі № 5/258
за позовом компанії “Скіф” Повне товариство Потапенка
С.В. та Торкін С.І.
до відділу державної служби охорони при
Кіровському районному відділі
Дніпропетровського міського управління УМВС
України у Дніпропетровській області
Про стягнення 20 000 грн.
Представники
сторін: від відділу державної служби охорони при
Кіровському районному відділі
Дніпропетровського міського управління УМВС
України у Дніпропетровській області - Жунь
М.В. (дов. від 26.09.01. № 709);
- прокурор відділу Генеральної прокуратури
України – Кузьменко Ж.М.
В С Т А Н О В И Л А:
Компанія “Скіф” Повне товариство Потапенка С.В. та Торкін С.І.
звернулась до арбітражного суду Дніпропетровської області з
позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди в сумі 20 000 грн. Рішенням від 13.04.2000 року (колегія
суддів: А. Прокопенко, І. Панова, В. Пруднікова) вимоги позивача
задоволені частково в сумі 10 000 грн., а в частині
відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. відмовлено з
підстав недотримання позивачем вимог ст. ст. 33 та 54
Арбітражного процесуального кодексу України.
Постановою голови арбітражного суду Дніпропетровської області
від 29.06.2000 року рішення від 13.04.2000 року було змінено, а
саме: стягнуто з відповідача 9 475 грн. збитків та 473,75 грн. в
рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита. В іншій
частині рішення залишено без змін.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від 9.02.2001 року рішення від
13.04.2000 року та постанова від 29.06.2000 року залишені без
змін.
Заступник Генерального прокурора України, не погоджуючись з
прийнятими судовими актами у справі, просить їх скасувати та в
позові відмовити. В обгрунтування своїх вимог заявник
посилається на невідповідність висновків судових інстанцій
обставинам справи, зокрема, невиконання позивачем вимог з
усунення недоліків, зазначених в акті обстеження, відмова від
його підписання, що, на думку заявника, спричинило неукладення
договору на охорону об’єкта. Крім того, заступник Генерального
прокурора України посилається на неправильне застосування
судовими інстанціями приписів Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, які регулюють правовідносини щодо відшкодування
особі заподіяної шкоди, стверджуючи, що відносини між сторонами
не були деліктними і відповідальність відповідача не могла
грунтуватися на статті 440 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, враховуючи фактичні обставини справи,
правильність застосування судами норм матеріального і
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, а
також межі перегляду справи в касаційній інстанції, знаходить за
необхідне протест заступника Генерального прокурора України
задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину рішення від
13.04.2000 року, постанови від 29.06.2000 року арбітражного суду
Дніпропетровської області та постанови судової колегії по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України від 9.02.2001 року у справі № 5/258, виклавши її в
ped`jv3? цієї постанови, при цьому залишити без змін їх
резолютивну частину.
Такий висновок колегії суддів грунтується на наступному.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з
проханням взяти під охорону приміщення магазину “Ювелірний”.
Після обстеження об’єкту охорони представником відповідача був
складений акт від 4.01.1999 року, згідно з яким позивачу було
запропоновано у термін до 15.01.1999 року вжити низку заходів
щодо заміни системи сигналізації та технічного оснащення
магазину, в тому числі укласти договір на охорону зазначеного
приміщення. Позивач, на виконання цього акту, здійснив необхідну
укріпленість об’єкту охорони та придбав необхідне устаткування
на суму 9 475 грн., а відповідач листом від 20.01.1999 року за
№ 41 звернувся до УДСО при УМВС України у Дніпропетровській
області про надання дозволу про підключення приміщення магазину
під охорону (нагляд) ПЦО і така згода була надана розпорядженням
за № 5\158. В період з 29.01.1999 року до 5.02.1999 року
відповідач здійснював охорону приміщення магазину у нічний час,
проте 6.02.1999 року воно було знято з охорони і договір на його
охорону через відмову відповідача укладений не був.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла до висновку, що в силу ст. ст 4 та 151 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
між сторонами виникли цивільні права
та обов’язки зобов’язального характеру, відповідач фактично
прийняв до виконання заявку позивача на охорону приміщення
магазину і безпідставна відмова відділу державної служби охорони
від укладення договору призвела до завдання позивачу
матеріальних збитків, які мають бути йому відшкодовані.
Порушені в протесті прокурора питання щодо відсутності в
матеріалах справи доказів складання сторонами акту прийому
системи технічних засобів охорони і передачі позивачем пакету
технічної документації, а також здійснення позивачем охорони
приміщення не можуть бути предметом розгляду в касаційній
інстанції в силу ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Протест заступника Генерального прокурора України
задовольнити частково.
2. Змінити мотивувальну частину рішення від 13.04.2000 року,
постанови від 29.06.2000 року арбітражного суду
Дніпропетровської області та постанови судової колегії по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України від 9.02.2001 року, виклавши її в редакції цієї
постанови.
3. Резолютивну частину рішення від 13.04.2000 року, постанови
від 29.06.2000 року арбітражного суду Дніпропетровської області
та постанови судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 9.02.2001 року у
справі № 5/258 залишити без змін.
Головуючий М.Кузьменко
Судді: І.Васищак
В.Палій