Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2001 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду розглянувши в порядку,
передбаченому п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону
України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу
України" від 21.06.2001 року № 2539-ІІІ, протест заступника
Генерального прокурора України про перевірку в порядку нагляду
постанови арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2000 та постанови
судової колегії по перегляду рішень ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2001 у справі № 0000
за позовом ТОВ "ХХХ"
до ДП "УУУУ"
про стягнення 113046,15 грн.
За участю: прокурора відділу Генеральної прокуратури України
представників позивача, представників відповідача
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2000 позов
задоволено в частинні стягнення 96500 грн. боргу і 15934,15 грн.
пені та зобов'язано ДП "УУУ" (далі - відповідач), отримати зі
складу ТОВ "ХХХ' (далі - позивач) товар згідно з договором № 3 від
ХХ.ХХ.99 з посиланням на узгодження ціни товару видатковою
накладною від ХХ.ХХ.99. В зустрічному позові про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від ХХ.ХХ.99 відмовлено у
зв'язку з його відповідністю чинному законодавству.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду м. Києва
рішення скасовано - в первісному та зустрічному позовах
відмовлено, договір купівлі-продажу від ХХ.ХХ.99 № 3 визнано
неукладеним з огляду, на відсутність в договорі такої істотної
умови як ціна товару та неприйнятність її визначення позивачем в
односторонньому порядку згідно видаткової накладної від ХХ.ХХ.99 №
0000.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2001 постанову від
ХХ.ХХ.2000р. арбітражного суду м. Києва залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою заступника Голови арбітражного суду
м. Києва від ХХ.ХХ.2000 та постановою судової колегії по перегляду
рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від
ХХ.ХХ.2000р. прокурор просить їх скасувати. В обґрунтування своїх
вимог прокурор посилається на те, що висновки в оскаржуваних
постановах не відповідають вимогам чинного, законодавства, в
зв'язку з чим є безпідставними.
В запереченні на протест Генеральної прокуратури України
відповідач посилається на те, що протест є необгрунтованим та
просить його відхилити, а постанову арбітражного суду м. Києва від
ХХ.ХХ.2000 та постанову судової колегії по перегляду рішень,
ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2001
залишити без змін.
Розглянувши справу, заслухавши прокурора, який підтримав протест,
пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення у постановах,
дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанов
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що протест заступника Генерального прокурора України підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до 4.1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами
для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Висновки, викладені в постановах заступника Голови арбітражного
суду м.Києва та колегії з по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України, щодо визнання договору від
ХХ.ХХ.99 № 3 неукладеним, з підстав не досягнення між сторонами в
договорі такої істотної умови, як ціна є помилковими та такими, що
ґрунтуються на неправильному застосуванні судом норм матеріального
права.
Так, ХХ червня 1999 року між позивачем та відповідачем укладено
договір купівлі-продажу № 3, відповідно до якого відповідач
зобов'язався придбати медичні препарати згідно накладних, які є
невід'ємною частиною договору (п.1.1.). Пунктом 5.1 договору
передбачено, що розрахунки по договору здійснюються шляхом
перерахування грошових коштів покупцем на р/рахунок продавця до
терміну, який визначений в накладній, але не пізніше п'яти
банківських днів з дати поставки. 3гідно з додатком без дати, що є
невід'ємною частиною договору, відповідач зобов'язався до ХХ.ХХ.99
купити, а позивач продати 2500 доз вакцини "ААА" сезону 1999-2000
року за умови, що вартість вакцини не буде перевищувати середньої
вартості вакцини у м. Києві; у разі невиконання цих умов
передбачена відповідальність як продавця так і покупця.
Даючи правову оцінку договору в частині досягнення між сторонами
згоди щодо ціни договору, колегія суддів виходить з наступного:
- згідно п.2.1. та п.2.2. договору - ціна медпрепаратів визначена
у національній валюті та встановлюється у видаткових накладних.
При цьому ціна згідно з додатком до договора не повинна
перевищувати рівня середніх цін на аналогічний товар по місту
Києву. Таким чином, відповідач погодився з визначенням позивачем
ціни в момент відвантаження товару.
- поставка медпрепаратів по договору була здійснена позивачем та
одночасно оформлена видаткова накладна № 0000 від ХХ.ХХ.99 на
відвантаження товару в узгодженій кількості із зазначенням ціни
38,60 грн. за одиницю виміру, а всього на загальну суму 96500 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ціна визначена позивачем у
видатковій накладній відповідала раніше досягнутим домовленостям,
оскільки, як встановлена судом, середня ціна на аналогічний товар
ум. Києві значно перевищувала ціну вказану у накладній.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами
досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору, як ціна
товару.
Крім того, відповідно до п. 2.2 наказу Державного комітету
статистики України № 263 від 27.07.98 ( z0508-98 ) (z0508-98)
накладна на
відпуск товарно-матеріальних цінностей складається лише посадовою
особою постачальника. Тому помилковим є висновок суду, викладений
в оскаржених постановах щодо обов`язковості підписання видаткової
накладної обома сторонами.
Суд наглядової інстанції постановою заступника Голови арбітражного
суду м.Києва від ХХ.ХХ.2000 безпідставно скасував рішення
арбітражного суду м. Києва, від ХХ.ХХ.2000, а судова колегія по
перегляду - рішень, ухвал, постанов ВАС України постановою від
ХХ.ХХ.2001 - залишила вказану постанову від без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Протест заступника Генерального прокурора України від ХХ.ХХ.2001
року задовольнити.
Постанову арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2000 та постанову
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від ХХ.ХХ.2001 у справі № 00/00
скасувати, а рішення арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2000
залишити без змін.