ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.08.2001 Справа N 19/449
Питання корпоративного управління як предмет
судового розгляду
Вищий господарський суд України, розглянувши протест
заступника Генерального прокурора України на постанову від
26.04.2001 арбітражного суду м. Києва у справі N 19/449 за позовом
ЗАТ "У...", "У... страхова компанія", ПП "А..." до Акціонерного
банку "С..." про визнання частково недійсним рішення загальних
зборів АБ "С..." від 07.08.2000 р., встановив:
У вересні 2000 р. ЗАТ "У...", "У... страхова компанія", ПП
"А..." пред'явили в арбітражному суді позов до Акціонерного банку
"С..." про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
від 07.08.2000 р.
Вказали, що є акціонерами АБ "С...".
Рішенням загальних зборів акціонерів зазначеного банку від
07.08.2000 р., крім інших питань, було відсторонено від управління
банком голову правління К., призначено виконуючим обов'язки голови
правління банку К., обрано заступником голови правління банку Є.,
створено комісію для проведення повного аналізу діяльності банку.
Посилаючись на те, що в порушення ст. 43 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
вирішення наведених питань не
було включене до опублікованого у пресі порядку денного загальних
зборів акціонерів банку, акціонери просили задовольнити позов:
визнати рішення загальних зборів акціонерів із зазначених питань
недійсним.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.09.2000 р. позов
було задоволено.
Постановою цього ж суду від 26.04.2000 р. рішення суду
скасоване і провадження у справі припинене з підстав п. 2 ст. 80
АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Здійснив перевірку рішення, виходячи з вимог ст. 92 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, голова суду.
У протесті заступник Генерального прокурора України ставить
питання про скасування постанови суду наглядової інстанції і
залишення рішення суду без змін, посилаючись на те, що суд другої
інстанції неправильно застосував норми матеріального і
процесуального закону, необгрунтовано припинив провадження у
справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників арбітражного
процесу, обговоривши доводи протесту, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що протест підлягає задоволенню з таких
підстав.
Ухвалюючи постанову про скасування рішення суду першої
інстанції і припиняючи провадження у справі, суд наглядової
інстанції виходив з того, що правління банку мало право вносити
зміни до порядку денного зборів акціонерів, а також з наявності
рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.09.2000 р. щодо
вирішення господарського спору з того ж предмета і з тих же
підстав.
Проте з такими висновками суду другої інстанції погодитись не
можна.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 43 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
будь-який з акціонерів має
право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних
зборів не пізніше як за 30 днів до їх скликання. Рішення про
включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим
органом товариства.
Пропозиції акціонерів, які володіють більше як 10 відсотків
голосів, вносяться до порядку денного обов'язково.
Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до
відома всіх акціонерів не пізніше як за 10 днів до проведення
зборів у порядку, передбаченому статутом.
До скликання загальних зборів акціонерами повинна бути надана
можливість ознайомитись із документами, пов'язаними з порядком
денним зборів.
Загальні збори не мають права приймати рішення з питань, не
включених до порядку денного.
Як установлено судом першої інстанції, опублікований порядок
денний загальних зборів акціонерів банку містить пункт 3 - "Інше".
Рішенням правління банку від 27.07.2000 р. цей пункт був
уточнений і акціонери банку були повідомлені, що зазначений пункт
передбачає розгляд питання про дообрання членів правління банку.
Виходячи з вимог наведеної норми закону, суд першої інстанції
прийшов до обгрунтованого висновку, що зміни до порядку денного
зборів акціонерів мають вносити безпосередньо самі акціонери.
Правління ж банку не належить до їх числа.
За таких обставин, коли питання дообрання членів правління
банку ініційоване неуповноваженою особою, воно не могло бути
предметом розгляду загальних зборів акціонерів банку.
Зазначене стосується і рішення зборів щодо відсторонення від
управління банком голови правління банку К., призначення
виконуючим обов'язки голови правління банку К., створення комісії
для проведення повного аналізу діяльності банку, вирішення яких не
відносилось до питання дообрання членів правління банку і не
вносилось в установленому законом порядку до порядку денного
зборів акціонерів банку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд наглядової
інстанції на зазначене уваги не звернув.
Крім того, суд другої інстанції неправильно застосував і
процесуальний закон.
Відповідно до п. 2 ст. 80 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(діяла на
період вирішення спору) арбітражний суд припиняє провадження у
справі, якщо є рішення арбітражного суду або іншого органу, який у
межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Суд наглядової інстанції, припиняючи провадження у справі,
послався на рішення Дарницького районного суду м. Києва від
04.09.2000 р.
Разом з тим заявником у справі, яка була розглянута загальним
судом, є інша особа, справа розглядалась в іншому - окремому
провадженні і рішення суду у цій справі не набрало законної сили
(а.с. 92 - 103).
Крім того, рішення Дарницького районного суду м. Києва від
04.09.2000 р., ухвалою судової колегії в цивільних справах
Київського міського суду від 25.10.2000 р. було скасоване, а
ухвалою Радянського районного суду м. Києва від 24.04.2001 скаргу
заявника залишено без розгляду.
За таких обставин, коли постанову арбітражного суду м. Києва
від 26.04.2001 р. було прийнято з порушенням матеріального і
процесуального права, її визнати законною не можна.
Враховуючи наведене та керуючись п. 8 розділу II Прикінцевих
та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до
арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
, ст. ст.
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Протест заступника Генерального прокурора України
задовольнити. Постанову арбітражного суду м. Києва від 26.04.2001
р. скасувати, а рішення арбітражного суду м. Києва від 26.09.2000
р. залишити без змін.
"Вісник господарського судочинства", N 4, 2001 р.