ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
14.08.2001 Справа N 17-3-13/6047
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого - судді-доповідача: Гусака М.Б.
Суддів: Чупруна В.Д., Невдащенко Л.П.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у
Біляївському районі Одеської області про перевірку у порядку
нагляду постанови голови арбітражного суду Одеської області від
28.02.2001 р. і рішення арбітражного суду від 31.10.2000 р. у
справі N 17-3-13/6047 за позовом ВАТ "Південатоменергокомплект" до
ДПІ у Біляївському районі Одеської області
про визнання недійсним рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської
області від 18.04.2000 в частині застосування фінансових санкцій р.
N 352/23/19356455 у сумі 14701,06 грн., встановила:
ДПІ у Біляївському районі Одеської області здійснила
перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ
"Південатоменергокомплект" за 1999 рік, про що було складено акт
від 20.04.2000 р.
За результатами перевірки до позивача застосовані фінансові
санкції у сумі 15800,10 грн. - за перевищення ліміту залишку
готівки в касі, про що прийнято рішення N 352/23/19356455 від
18.04.2000 р.
Позивач з рішенням ДПІ в частині застосування фінансових
санкцій у сумі 14701,06 грн. не погоджується, мотивуючи тим, що
рішення в цій частині прийнято з порушенням чинного законодавства
України.
Доводи позивача грунтувалися на тих обставинах, що штрафні
санкції застосовані в порушення вимог п. 6 постанови Правління НБУ
України N 334 від 13.10.97 р. ( z0530-97 ) (z0530-97)
, згідно з яким
підприємство має право зберігати протягом трьох робочих днів понад
встановлений ліміт у касі готівку, отриману в банку для виплати
заробітної плати. Таким чином, на його думку, перевищення ліміту
готівки в касі у підприємства з 09.03.99 р. по 11.03.99 р. мало
місце в межах, визначених Порядком ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління
НБУ від 13.10.97 р. N 334, а тому порушень не допущено.
У решті частини позивач не оскаржував застосування фінансових
санкцій.
Рішенням арбітражного суду від 31.10.2000 р., залишеним у
силі постановою голови арбітражного суду Одеської області від
28.02.2001 р., позовні вимоги задоволені.
У заяві Державної податкової інспекції про перевірку в
порядку нагляду постанови голови арбітражного суду Одеської
області від 28.02.2001 р. і рішення арбітражного суду від
31.10.2000 р. зроблено посилання на помилкове застосування судами
вимог законодавства України. ДПІ, посилаючись на те, що
підприємством, яке має податкову заборгованість, видавалася
заробітна плата як з виручки, так і з одержаних з каси банку
коштів, стверджує, що вона обгрунтовано на підставі Указу
Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
застосувала
до позивача фінансові санкції за перевищення лімітів залишку
готівки в касі 09.03.99 р., 10.03.99 р., 11.03.99 р.
Заявник в обгрунтування правомірності застосування фінансових
санкцій також посилається на п. 7 абз. 4 зазначеного Порядку
( z0530-97 ) (z0530-97)
, яким передбачено, що в разі витрачання підприємством
готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, ці кошти
включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли
були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної
суми із затвердженим лімітом каси.
Колегія суддів, перевіривши доводи заявника (ДПІ) та
проаналізувавши правильність застосування судом при винесенні
рішення та здійсненні нагляду вимог матеріального та
процесуального законодавства на підставі встановлених ним
фактичних обставин, доходить висновку про безпідставність правової
позиції ДПІ.
Із матеріалів справи вбачається, що 09.03.99 р. позивачем з
банку "Україна", що обслуговує підприємство, під звіт для виплати
заробітної плати працівникам було одержано 5940 грн., згідно з
чеком банку N 114680.
Заробітна плата видавалася працівникам 09.03.99 р., 10.03.99
р., 11.03.99 р., тобто протягом трьох робочих днів з дня отримання
грошових коштів в банку.
Як видно з рішення ДПІ від 18.04.2000 р. (прийнятого в
порушення вимог чинного законодавства ще до дати оформлення та
підписання акта перевірки), сума фінансових стягнень стягувалась з
позивача (за перевищення лімітів залишку готівки в касі 09.03.99
р., 10.03.99 р., 11.03.99 р.) на підставі Указу Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" N 436/95 від 12.06.95 р. ( 436/95 ) (436/95)
.
Колегія суддів доходить висновку про безпідставність
застосування до позивача оспорюваних фінансових санкцій на
підставі Указу Президента ( 436/95 ) (436/95)
.
ДПІ при прийнятті оспорюваного рішення порушила не лише
вимоги чинної Конституції України, а саме п. 22 ст. 92
Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка передбачає, що засади
цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та
відповідальність за них визначаються виключно законами України,
але й вимоги спеціального закону, який регулює повноваження ДПС,
зокрема пункту 7 статті 11 ЗУ "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, що передбачає право органів ДПС лише в
установленому законом порядку застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції, передбачені цим
пунктом.
Отже, рішення ДПІ в оспорюваній частині є недійсним, а судові
акти законними.
На підставі наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Рішення суду від 31.10.2000 року та постанову голови
арбітражного суду Одеської області від 28.02.2001 р. залишити без
змін.
2. В задоволенні заяви ДПІ у Біляївському районі Одеської
області відмовити.
Головуючий Гусак М.Б.
Судді: Чупрун В.Д.
Невдащенко Л.П.
"Галицькі контракти - Дебет-Кредит", N 1-2, 14 січня 2002 р.