ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2001 Справа N 8/36
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді,
суддів;
розглянула протест заступника Генерального прокурора України
А.А.А. на постанову судової колегії Вищого арбітражного суду
України від ХХ.06.2001р. у справі № Х6 за позовом Британської
інвестиційної компанії "ХХХ" до Фонду державного майна України,
3-тя особа ТОВ "YYY" про визнання недійсними рішень, прийнятих
14.03.2001р. зборами учасників товариства.
Протест розглянуто в касаційному порядку, передбаченому п. 8 розд.
II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
.
В засіданні взяли участь ПРЕДСТАВНИКИ:
Генеральної прокуратури України: присутній - прокурор відділу
(посвідчення № Х7);
Британської інвестиційної компанії "ХХХ": присутній (довіреність
від ХХ.03.2001);
ФДМ України: присутній - начальник відділу претензійно-позовної
роботи юридичного управління ФДМУ (довіреність № Х5 від
ХХ.01.2001);
ТОВ "YYY": присутній (довіреність № Х від ХХ.08.2001).
Рішенням Вищого арбітражного суду України від ХХ.04.2001р. (суддя
Г.Г.Г.) визнано недійсними: прийняті 14.03.2001р. позачерговими
зборами учасників спільного підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "ZZZ" рішення про виключення компанії
"XXX" зі складу учасників СП ТОВ "ZZZ", прийняття до складу
учасників цього спільного підприємства ТОВ "YYY", затвердження
нової редакції установчих документів ТОВ "ZZZ", відкликання
(звільнення) керівних органів, посадових осіб СП ТОВ "ZZZ",
обрання керівників товариства; установчі документи ТОВ "ZZZ" та
скасування здійснену 21.03.2001р. розпорядженням № ХХ2 Н-ського
міськвиконкому державну реєстрацію товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ". Позовні вимоги про зобов'язання ФДМ
України виконати рішення зборів учасників товариства від
15.03.2000р. та перерозподілити частки у статутному фонді СП ТОВ
"ZZZ" залишені без розгляду.
Рішення суду мотивовано тим, що правовідносини, що склалися між
сторонами потребували взаємного врегулювання та прийняття ними
рішень, які б відповідали установчим документам товариства, Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, відповідач в
порушення вимог цього Закону України безпідставно та одноособове
вирішив виключити Британську компанію з числа учасників товариства
і прийняв інші рішення, які порушують інтереси позивача.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від ХХ.06.2001р. (Голова ВАСУ
Д.Д.Д., суддя К.К.К.) рішення Вищого арбітражного суду України від
ХХ.04.2001р. залишено без змін з тих же підстав.
В своєму протесті заступник Генерального прокурора України просить
скасувати постанову судової колегії ВАСУ від ХХ.06.2001р. та
рішення ВАСУ від ХХ.04.2001р. в частині визнання недійсними
прийнятих зборами учасників СП "ZZZ" рішень, затвердження нової
редакції установчих документів та скасування державної реєстрації
товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ". Позовну заяву в цій
частині залишити без розгляду. Протест мотивовано тим, що
доповнення до позовної заяви підписано особою, яка не мала права
їх підписувати, Фонд державного майна України не є належним
відповідачем у цій справі, оскільки спірні рішення та дії вчинені
вищим органом управління спільного підприємства "ZZZ".
В засіданні ТОВ НВЦ "YYY" заявило відвід складу суддів, який був
відхилений заступником Голови Вищого господарського суду України
Я.Я.Я. ухвалою від ХХ.08.2001.
ТОВ НВЦ "YYY" заявило клопотання про зупинення провадження у
справі в порядку ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Враховуючи, що
мотиви клопотання не відповідають підставам, які передбачені ст.
79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, воно відхилене.
Заслухавши представника Генеральної прокуратури, який підтримав
протест, представників сторін, перевіривши встановлені судом
докази у справі, колегія суддів дійшла висновку, що протест
Генеральної прокуратури України задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ZZZ" створене у 1994 році
та зареєстроване рішенням виконкому міськради народних депутатів
м. Н-ська № Х4 від ХХ.01.94р.
Серед засновників товариства були: ФДМУ, який діяв в інтересах
підприємства "YYY" (частка у статутному фонді 25 %), підприємство
"QQQ" (частка у статутному фонді 26 %) та позивач у справі -
Британська компанія "XXX" (частка у статутному фонді 49%).
Спільним наказом НАК "Нафтогаз України" та Держнафтогазу від
ХХ.ХХ.98р. діяльність АТ "Укргазпром" припинена, підприємство
"QQQ" приєднане до дочірньої компанії "RRR".
У зв'язку із змінами, що відбулися у складі учасників товариства
15.03.2000р. за ініціативою ФДМУ відбулися збори учасників
товариства "YYY".
Компанія "XXX" згоди на прийняття до складу учасників ДК "RRR" не
дала, у зв'язку з чим частка у статутному фонді, яка належала ДП
"QQQ", залишилася нерозподіленою.
14.03.2001р. ФДМУ було проведено позачергові збори товариства,
якими прийнято рішення про виключення Британської компанії з числа
учасників товариства та прийняття до складу іншого товариства ТОВ
"YYY", затверджено нову редакцію установчих документів.
Перейменування ТОВ "ZZZ", відкликання посадових осіб товариства,
обрання нових керівників і голови товариства.
В протоколі від 14.03.2001р. зазначено, що підставою для
виключення позивача із складу товариства стало систематичне
невиконання та неналежне виконання ним обов'язків учасника
товариства, створення перешкод досягненню цілей товариства
(нез'явлення для участі у загальних зборах товариства 03.03.2001р.
та 14.03.2001р.). Але в матеріалах справи відсутні належні
документи на підтвердження того, що позивачем дійсно було допущені
дії, викладені у протоколі як підстава для його виключення із
складу учасників товариства.
Посилання Генеральної прокуратури України на те, що позовні вимоги
у справі заявлені неналежному відповідачу необґрунтовані і
спростовуються матеріалами справи.
Рішення про виключення позивача з числа учасників СП у формі ТОВ
"ZZZ" приймалось на зборах від 14.03.01 учасниками товариства і,
як вбачається з протоколу зборів, СП "ZZZ" не приймало участь в
цих зборах як учасник і тому не приймало вказаного рішення. Таке
рішення прийнято Фондом державного майна України.
Чинне законодавство України (зокрема, ст.62 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
) встановлює, що керівництво
діяльністю товариства здійснюється його виконавчим органом,
керівник якого діє від імені товариства без довіреності. При
цьому, виконавчий орган не має права приймати рішення, обов'язкові
для учасників товариства.
Таким чином, з урахуванням того, що мова в даному випадку йде про
прийняття рішень, обов'язкових для учасників товариства, то СП
"ZZZ" не може бути відповідачем у даній справі.
Окрім того, слід також звернути увагу на те, що рішення, прийняті
на зборах 14.03.01 стосуються заміни учасників товариства та
перерозподілу статутного фонду. Правовим наслідком таких змін є
необхідність внесення змін та (чи) доповнень до статутних
документів (установчий договір та статут) СП "ZZZ" (що в даному
випадку і було здійснено).
СП "ZZZ" не є уповноваженою особою на внесення змін до вказаних
документів.
З викладеного випливає, що в даному випадку позов був пред'явлений
до належного відповідача і рішення прийняте відносно особи, яка
порушила законні права та інтереси позивача.
Не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування рішення та
постанови суду також посилання прокуратури про відсутність
посилань на конкретні норми Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
в рішенні та постанові, які оскаржуються.
Як в рішенні так і в постанові судом були викладені конкретні
склади правопорушень, допущені Фондом державного майна України при
проведені зборів від 14.03.2001р. та прийняття на цих зборах
рішень і дана відповідна кваліфікація дій відповідача. Висновки
суду відповідають фактичним обставинам справи і законодавству.
Перевірка висновків суду щодо кваліфікації дій відповідача та
положень Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
дозволяє встановити, що застосувались ст. ст. 10, 11, 64 вказаного
закону ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Судом, при прийнятті рішення та постанови були правильно
застосовані диспозиції названих норм та їх тлумачення.
Твердження у протесті Генеральної прокуратури України про те, що
доповнення до позовної заяви від ХХ.03.2001р. підписані
неуповноваженою особою (Щ.Щ.Щ.) не заслуговують на увагу, оскільки
у матеріалах справи є довіреність датована 09.03.2001р., підписана
виконавчим директором Британської компанії "XXX", якою Щ.Щ.Щ. в
числі іншого довірено відкликати та доповнювати позов.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене і керуючись п. 8 розд. II Прикінцевих та
перехідних положень "Закону України "Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ) (2539-14)
, ст. ст.
1119 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Протест Генеральної прокуратури України відхилити.
2. Постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов
Вищого арбітражного суду України від ХХ.06.2001р. у справі № Х6
залишити без змін.