ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2001                                       Справа N 26/33

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого

господарського суду України

ЗаступникаГолови          Демченка С. Ф. Козир Т.П. ,

розглянувши заяву         державної податкової інспекції у

                          Мінському районі м. Києва

перевірку постанови       від 4.10.2000 року

арбітражного суду         м. Києва

по справі                 № 26/33

за позовом                ДПІ у Мінському районі м. Києва

до                        ПП “Чайка - 4” та   дочірнього

                          підприємства “Енерготехсервіс“,

про   визнання угоди недійсною

                      В С Т А Н О В И Л А:

ДПІ  у  Мінському  районі  м. Києва  звернулась  з  позовом  про

визнання  недійсною ної угоди купівлі - продажу між ПП “Чайка  -

4” та ДП “Енерготехсервіс” від 18 грудня)96 року як такої, що її

укладено  з  метою, суперечною інтересам держави і  суспільства,

посилаючись   на   її  укладення  від  імені   ПП   “Чайка   -4”

невстановленою  особою та несплату податків за  результатами  її

виконання.

Рішенням  арбітражного суду м. Києва від 27.06.2000 року  (суддя

Пінчук  В.І.) і позові відмовлено, а угоду визнано недійсною  за

ст.  48  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
         з тих мотивів, що  її  викладено

неправоздатною юридичною особою, а наявність у сторін угоди  при

її  укладенні  мети, суперечної інтересам держави і суспільства,

не доведено.

Постановою  першого  заступника голови суду Островича  С.Е.  від

4.10.2000  року  рішення суду скасовано, а в позові  відмовлено,

виходячи  з недоведеності мети, суперечної інтересам  держави  і

суспільства,  при  укладенні спірної  угоди,  і  безпідставності

виходу за межі позову при визнанні угоди недійсною за ст. 48  ЦК

України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Не  погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Мінському районі міста

Києва просить її скасувати і задовольнити позов саме на підставі

ст.  49  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        , посилаючись  невідповідність

висновків суду обставинам справи, яка полягає

оди  ПП “Чайка-4” з метою, завідомо суперечною інтересам держави

і  суспільства  -,  силення  від сплати  податків,  оскільки  це

підприємство  зареєстроване по втраченому зспорту, не  звітувало

перед  податковими  органами  і не сплачувало  податки,  а  його

зедставник не з'явився до суду.

Перевіривши  матеріали справи, судова колегія вважає,  що  заява

підлягає зстковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         недійсною  є  угода,

укладена  з  метою,  завідомо  уперечною  інтересам  держави   і

суспільства.

Згідно зі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         недійсною є та угода,  що

не відповідає вимогам акону.

Рахунком  - фактурою № 91 від 16.12.1996 року /а.с.6/, платіжним

юрученням   №  77  від  18.12.1996  року  та  накладною   №   72

підтверджується, що ДП Енерготехсервіс” та ПП “Чайка - 4” уклали

і  виконали угоду купівлі - продажу злектродеталей на суму  2540

грн.

Матеріалами  справи,  зокрема, наданими позивачем  доказами,  не

встановлені   \лотиви  реєстрації  ПП  “Чайка-4”  особами,   які

використали  чужі документи, і не доведена мета на ухилення  від

сплати податків при укладенні спірної угоди.

За  таких  обставин  суд  обгрунтовано  відмовив  в  позові  про

визнання  угоди  иєа--сною як такої, що  її  укладено  з  метою,

завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Правильно з такими висновками погодилась і наглядова інстанція

суду. Дійсно, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від

7.03.2000 року установчі документи ПП “Чайка - 4” визнані

недійсними в зв'язку з реєстрацією підприємства невстановленими

особами за втраченим паспортом.

Разом  з тим, на момент укладення і виконання угоди ПП “Чайка  -

4”  було  зареєстроване державним органом реєстрації як  суб'єкт

підприємницької  діяльності  і  прийняте  на  облік   податковим

органом як платник податків.

Відповідач  не  надав  доказів ліквідації цього  підприємства  у

встановленому  законом  порядку  та  виключення   з   Державного

реєстру.

За таких обставин у суду не було достатніх підстав для виходу за

межі позовних вимог і визнання спірної угоди недійсною за ст. 48

ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

З  огляду на викладене, постанова суду відповідає вимогам закону

та фактичним обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись  ст.ст.  106-108 Арбітражного  процесуального  кодексу

України,  судова  кс  тія по перегляду рішень,  ухвал,  постанов

Вищого арбітражного суду України

                     П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву державної податкової інспекції у Мінському районі м. Києва

залишити без задоволення, а постанову арбітражного суду м. Києва

від 4.10.2000 року - без зміни.