ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2001 Справа N 21/269
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Черногуза Ф.Ф.
Невдашенко Л.П. Перепічая B.C.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Товариства з обмеженою
касаційну скаргу відповідальністю “Агрофірма “Колос“
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.11.2000
у справі № 21/269
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ф?рми “Люкс ЛТД“
до Товариства з обмеженою
відповідальніс-тю“Агрофірма “Колос“
Про вилучення неповернутої сільгосппродукції на суму 49586
грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ “Агрофірми Колос“ Ткаченко В.В.
Фірми “Люкс ЛТД“ Мартинов В.Р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 02.11.2001 залишено без змін рішення арбітражного суду
Дніпропетровської області від 21.06.01, яким ухвалено вилучити у
Агрофірми “Колос” 90 тонн кукурудзи, переданої на зберігання
фірмою “Люкс ЛТД” за договором схову від 01.10.2000р.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 415 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
особа, що передала майно на зберігання, вправі в
будь-який час вимагати повернення майна, а особа, на зберіганні
якої знаходиться майно, зобов'язана повернути його по першій
вимозі особи, яка здала це майно на зберігання, незалежно від
строку зберігання.
Позивачем, зазначає суд, надані належні докази того, що
відповідачем агрофірмою “Колос“- охоронцем, за договором схову
100 тонн кукурудзи, повернуто на вимогу фірми “Люкс ЛТД” лише 9
тонн 880 кг.
Твердження відповідача про те, що насіння кукурудзи було
передано за договором № 45 від 27.07.2000 в рахунок оплати за
виконані роботи, судом до уваги не прийнято, оскільки зазначений
договір регулює інші правові відносини між сторонами.
Оскаржуючи постанову Дніпропетровського апеляційного суду, ТОВ
агрофірма “Колос” просить її скасувати, у задоволенні позову
відмовити, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні
докази передачі на зберігання насіння кукурудзи.
Накладна за № 1 від 16.10.00, вказує скаржник, не може служити
доказом передачі кукурудзи на зберігання, оскільки має недоліки
в оформленні, і сам договір схову також оформлений з порушенням
ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши учасників судового процесу, обговоривши доводи
касаційної скарги та перевіривши юридичну оцінку встановлених
судом фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ агрофірма “Колос” та фірмою “Люкс ЛТД” 16.10.2000 укладено
договір схову за яким агрофірма “Колос” прийняла на себе
обов'язки охоронця 100 тонн насіння кукурудзи, переданої їй на
зберігання фірмою “Люкс ЛТД”.
Обумовлена кількість кукурудзи передана охоронцю за накладною
№ 1 від 16.10.2000 в якій зазначено, що кукурудза передається
агрофірмі “Колос” згідно договору схову від 16.10.2000.
Накладна скріплена печатками фірми “Люкс ЛТД” та агрофірми
“Колос” та підписами посадових осіб.
У зв'язку з неповерненням охоронцем у повному об'ємі переданої
на схов кукурудзи фірмою “Люкс ЛТД” 10.04.2000 заявлено
претензію, яка залишена агрофірмою “Колос” без відповіді і
задоволення.
Колегія суддів вважає, що господарським судом та апеляційною
інстанцією надана правильна юридична оцінка обставинам справи та
обгрунтовано зроблено висновок про задоволення позову фірми
“Люкс ЛТД” оскільки відповідно до статті 415 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
особа, що здала майно на схов, вправі в
будь-який час зажадати його від охоронця.
Заперечення скаржника і посилання його на те, що майно на схов
повинно було бути прийнято агрофірмою “Колос” за дорученням, а
не за накладною є неспроможними і обгрунтовано не прийняті судом
до уваги.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “агрофірми “Колос” залишити без задоволення
постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 02.11.01 у
справі № 21/269 без змін.