ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2001 Справа N 1/76
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Овечкіна В.Е.,
Суддів Мілевського Й.Р.,
Чернова Є.В.,
за участю представників:
Позивача Булигіна Ю.А.
Відповідача Олексюк О.Б., Годік О.М., Олексійчук О.Л.,
Мельника Д.С.
розглянувши виконавчої дирекції ліквідатора акціонерного
комерційного агропромислового банку
касаційну скаргу “Україна”
(АК АПБ “Україна”)
на рішення від 26.09.2001
господарського Донецької області
суду
у справі № 1/76
за позовом малого приватного підприємства “Транзит”
(далі – МПП “Транзит”)
До АК АПБ “Україна” і Жовтневого відділення
Промінвестбанку України у м. Маріуполі
Про стягнення 17000 дол.США
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.09.2001
(суддя Азарова З.П.) позов задоволено: з АК АПБ “Україна” на
користь позивача стягнуто борг у розмірі 17000 дол.США, який
виник при розрахунках по контракту № PS-30/05/97, укладеному МПП
“Транзит” та інофірмою “BRUNEL SEKURITIES LTD” на поставку
гарбузового насіння; щодо Жовтневого відділення Промінвестбанку
України провадження у справі припинено, оскільки останній не є
юридичною особою і не може бути стороною в арбітражному процесі.
Рішення суду мотивоване тим, що Банк отримав грошові кошти
безпідставно, оскільки перерахування27142,88 дол.США, в які
входить оспорювана сума, підтверджено рішенням арбітражного суду
Донецької області від 30.03.99 у справі № 1/29.
Поданою касаційною скаргою відповідач просить рішення суду від
26.09.2001 у справі № 1/76 скасувати і зупинити провадження до
розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги у
справі № 1/29, які між собою взаємовідсутні. Як на підставу
своїх вимог скаржник стверджує, що на порушення вимог ст. 79, п.
2 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в рішенні суду не знайшли
відображення доводи банку “Україна”, викладені ним у відзиві на
позов, і клопотання про зупинення провадження у справі. Суд не
дав оцінку в прийнятому рішенні і доказам Банку, що свідчить про
неповне з’ясування обставин справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
при прийнятті оскаржуваного рішення та заслухавши присутніх у
засіданні представників сторін дійшла висновку, що воно підлягає
залишенню без змін, а касаційна скарга – без задоволення з
наступних підстав.
Між МПП “Транзит” і іноземною фірмою “BRUNEL SEKURITIES LTD”
було укладено контракт № PS-30/05/97 на поставку гарбузового
насіння урожаю 1996-1998 р.р. За контрактом у період з 01.06.97
по 31.12.97 на рахунок МПП “Транзит” надійшли кошти в сумі
282552,37 дол.США, в т.ч. 11.07.97 – 27412,88 дол.США, 09.10.97
– 27397,88 дол.США
В січні 1998р. Жовтневе відділення Промінвестбанку України у м.
Маріуполь повідомило МПП “Транзит”, що на його рахунок помилково
зараховано 27393,88 дол.США і запропонувало ці кошти
перерахувати банку “Україна”. З метою уникнення штрафних санкцій
позивач повернув банку “Україна” наявні у нього на рахунку 17000
дол.США. Однак, при звірці з інофірмою позивач з’ясував, що сума
27397,88 дол.США йому перерахована правильно за фактично продане
гарбузове насіння, що і послужило підставою для заявленого
позову у цій справі та його задоволення рішенням господарського
суду Донецької області від 26.09.2001.
Разом з тим, приймаючи рішення, господарський суд виходив з
того, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого
органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Зокрема, арбітражним судом Донецької області в 1999-2001 р.р.
вирішувався спір за позовом банку “Україна” до МПП “Транзит” і
Промінвестбанку України про стягнення 10397,88 дол.США (27397,88-
17000 дол.США). Рішенням суду від 17.01.2001 у справі № 1/29 у
позові відмовлено за недоведеністю позовних вимог. Досліджуючи
доводи банку “Україна”, в т.ч. і матеріали довідки Національного
банку України від 20-21.12.2000 за результатами перевірки
банківських операцій щодо спірної суми, суд встановив:
07.07.97 по міжнародній системі електронних платежів з банку
Banco Popylar Espanol S.A. до АК АПБ “Україна” надійшло
електронне повідомлення МТ100 про зарахування 27412,88 дол.США з
датою валютування 09.07.97. Згідно з цим повідомленням платником
виступав Productos Tocdamos Romahi S1, кінцевим одержувачем
коштів - МПП “Транзит”, деталі платежу – інвойс № 1 від 14.06.97
за контрактом № PS-30/05/97. Реально кошти за цим повідомленням
на кореспондентський рахунок АК АПБ “Україна” у банку Bank of
New York не надходили, оскільки до настання дати валютування
банк Banco Popylar Espanol надіслав повідомлення про анулювання
платежу. Між тим, у день отримання електронного повідомлення
МТ100 07.07.97 ГОУ АК АПБ “Україна” перерахувало свої кошти на
кореспондентський рахунок Донецької дирекції для зарахування їх
на рахунок МПП “Транзит” у день валютування 09.07.97 Зазначені
кошти були повернені ГОУ АК АПБ “Україна” 28.08.97 у зв’язку з
відсутністю отримувача. Після повернення коштів Донецькою
дирекцією 01.09.97 АК АПБ “Україна” помилково перерахував
27397,88 дол.США до банку Banco Popylar Espanol через банк Bank
of New York. У подальшому на неодноразові звернення АК АПБ
“Україна” до банку Banco Popylar Espanol та банку Bank of New
York щодо повернення помилково перерахованих коштів йому було
повідомлено, що кошти в сумі 27397,88 дол.США перераховані
банком Banco Popylar Espanol через банк Bank of New York до
промінвестбанку України з датою валютування 08.10.97.
Арбітражний суд встановив, що згідно з кредитним повідомленням
Жовтневого відділення Промінвестбанку України від 08.10.97 № 3
про зарахування 27397,88 дол.США згадана сума валютних коштів
надійшла від іноземного платника Productos Tocdamos Romahi S1
через банк Banco Popylar Espanol та банк Bank of New York на
рахунок отримувача МПП “Транзит” з деталями платежу інвойс № 1
від 14.06.97 за контрактом № PS-30/05/97. За таких обставин суд
дійшов висновку, що позивач не довів належними засобами
доказування факт зарахування помилково.
Рішення арбітражного суду у справі № 1/29 набрало законної сили
і має преюдиційне значення для справи № 1/76, оскільки спірні
питання між тими ж сторонами є взаємопов’язані.
Посилання скаржника на порушення арбітражним судом при прийнятті
рішенні у справі № 1/76 вимог ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(незупинення провадження до вирішення касаційної скарги у справі
№ 1/29), а також вимог ст. 84 п. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не є
правовою підставою для його скасування, оскільки порушення або
неправильне застосування норм процесуального права може бути
підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо
це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Окрім
того, касаційна скарга АК АПБ “Україна” на момент прийняття
рішення від 26.09.2001 не була прийнята до провадження Вищим
господарським судом України. Не прийнята скарга до провадження і
на даний час.
Згідно п. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення. Наведені факти свідчать про повноту
з’ясованих фактичних обставин справи і їх юридична оцінка
господарським судом Донецької області відповідає вимогам
матеріального і процесуального права, а тому підстав для
задоволення касаційної скарги Вищий господарський суд України не
вбачає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 111-5,111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2001 у
справі № 1/76 залишити без зміни, а касаційну скаргу
акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” – без
задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Й.Мілевський
Є.Чернов