Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
 
                  Вищий арбітражний суд України
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
судова колегія  по  перегляду  рішень,  ухвал,   постанов   Вищого
арбітражного суду України :
 
у складі:
заступника Голови
судді
 
розглянувши заяву державної податкової інспекції у В-ському районі
м.Києва про перевірку постанови від ХХ березня 2000р. арбітражного
суду м. Києвi у справі № 000
 
за позовом ТОВ"ХХХ"
 
до державної  податкової  інспекції  у  В-ському  районі м.  Києва
В-ського РУГУ МВС України в м.Києві  прокуратури  В-ського  району
м.Києва
 
про відшкодування шкоди,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
Рішенням арбітражного суду м.  Києва від ХХ грудня 1999 року позов
задоволено,  на користь ТОВ "ХХХ" стягнено з ДПІ у В-ському районі
м.  Києва  7572  грн.  10  коп.  вартості  неповернених  товарно -
матеріальних цінностей,  70237 грн. 52 коп. - вартості товарів, що
не підлягають реалізації,  з прокуратури В-ького району м. Києва -
19559 грн.  38 коп. вартості товарів, що не підлягають реалізації,
виходячи  з  того,  що  відповідачі  заподіяли  підприємству шкоду
неправомірним вилученням товарів.
 
Постановою першого заступника голови суду від ХХ березня 2000 року
рішення   суду   змінене,   шкода   повністю   стягнена  з  ДПІ  у
Ватутінському районі м. Києва з мотивів наявності вини лише в діях
цього органу.
 
Не погоджуючись  з постановою суду,  ДПІ у В-ському районі м.Києва
просить її скасувати,  посилаючись на ті обставини, що кримінальну
справу  відносно  директора  ТОВ  "ХХХ"  було  порушено прокурором
В-ського району м. Києва.
 
Всі документи залучені до матеріалів кримінальної справи.
 
Попереднє слідство провадилося слідчими В-ського РУГУ МВС  України
в м. Києві та прокуратури.
 
Перебувала кримінальна справа і в провадженні суду.
 
Вилучені товарне  -  матеріальні цінності були повернені директору
ТОВ "ХХХ" після його звільнення з-під варти в повному обсязі.
 
Судова колегія вважає можливим  поновити  ДПІ  у  В-ському  районі
м.Києва  термін  звернення  з заявою про перевірку судових рішень,
оскільки його пропущено з поважних причин.
 
Перевіривши матеріали справи,  судова колегія вважає,  що заява не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до  ст.440  ЦК  України ( 1540-06 ) (1540-06)
          шкода,   заподіяна
майну або особі громадянина, а також шкода, заподіяна організації,
підлягає  відшкодуванню  особою,  яка  заподіяла  шкоду  у повному
обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
 
Той, хто заподіяв шкоду,  звільняється від її відшкодування,  якщо
доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
 
Як вбачається-з  протоколу  огляду та вилучення від ХХ травня 1997
року товари у позивача вилучені службовими особами ДПІ у  В-ському
районі  м.Києва  до  проведення перевірки і порушення кримінальної
справи.
 
До прокуратури або В-ського РУ ГУ МВС України в м. Києві товари не
передавались і не визнавалися речовими доказами у справі.
 
На відповідальне  зберігання  вилучені  товари передавалися різним
торгівельним  підприємствам  неодноразово  протягом   попереднього
слідства  також службовими особами податкової міліції ДПІ В-ського
району. м. Києва.
 
Одночасно з вилученням товарів були вилучені  і  сертифікати  (300
шт), де зазначено їх термін зберігання.
 
Відповідно до  листа  податкової міліції В-ського району м.  Києва
від ХХ травня 1997 року №  2  ці  сертифікати  до  прокуратури  не
передавалися; до матеріалів кримінальної справи не приєднувалися.
 
Твердження заявника  про  повернення  вилученого  товару в повному
обсязі  директору  ТОВ  "ХХХ"  спростовується  актом  приймання  -
передачі від ХХ травня 1999 року.
 
Непридатність повернених товарів до реалізації та споживання через
неналежні умови зберігання та сплив термінів реалізації,  а  також
вартість    цього   майна   підтверджені   висновками   аудиторів,
санітарно-епідеміологічної   служби   та    експертів    Київської
торгівельно - промислової палати.
 
Враховуючи, що у даному випадку при вилученні майна орган дізнання
податкової міліції В-ського району м.  Києва діяв  з  перевищенням
повноважень,  наданих  йому  законом,  і  майнова  шкода  позивачу
заподіяна  саме  внаслідок  цих  дій,  суд   обгрунтовано   поклав
відповідальність  на  заявника  і  відмовив  у  позові  до органів
прокуратури.
 
З огляду  на  викладене,   постанова   суду   відповідає   чинному
законодавству і фактичним обставинам справи,  отже, підстав для її
зміни немає.
 
Керуючись ст.ст.  106-108  Арбітражного   процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія по перегляду рішень,  ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України, -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
3aяву державної податкової інспекції у В-ському  районі  м.  Києва
залишити  без  задоволення а постанову арбітражного суду м.  Києва
від ХХ березня 2000 року - без зміни.