Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України у складі:
заступника Голови
судді
розглянула заяву приватного підприємства "ХХХ'' про перевірку
рішення (постанови, ухвали) від ХХ.03.2000 арбітражного суду м.
Києва у справі № 000
за позовом приватного підприємства " ХХХ"
до відкритого акціонерного товариства "УУУ"
про стягнення 16495 грн. в тому числі 10000 грн. вартості
поставлених товарів та 6495 грн. пені
Рішенням арбітражного суду м. Києва від ХХ.08.99 позов задоволено
з тих підстав, що відповідачем не виконані договірні зобов'язання.
Постановою голови арбітражного суду м. Києва від ХХ.03.2000
рішення суду скасовано, в позові відмовлено з тих мотивів, що
висновок суду є помилковим, оскільки договір не мав суттєвих умов
(ціну на товар, суми договору, термінів передачі товарів, їх
якість і таке інше) і застосування до взаємовідносин сторін умов
договору, в тому числі і стягнення санкцій є безпідставним.
Приватне підприємство "ХХХ" з постановою суду не згодне, просить
скасувати її, а рішення залишити без зміни, вважаючи постанову
такою, що була прийнята помилково, не у відповідності з
матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи судова колегія встановила:
Згідно договору № 1 від ХХ.10.98, укладеного сторонами, продавець
- ПП "ХХХ" зобов'язався поставити, а покупець прийняти товар та
сплатити його вартість. В договорі зазначено, що оплата
Здійснюється по факту поставки згідно з накладною.
Як видно із змісту договору, останній не містить істотних умов,
необхідних для договору даного виду (сума договору, ціна на товар,
що підлягав поставці, термінів поставки, якість товару та інше).
В договорі зазначено, що укладається він від імені ВАТ "УУУ" в
особі директора П., а останній договір не підписував.
Договір підписала особа, яка не була уповноважена його
підписувати.
Схвалення договору зі сторони органу управління Універмагу не
було.
При прийнятті рішення суд не прийняв до уваги заперечення
відповідача, вважаючи, що довіреністю від ХХ.10.98 керівник
підприємства схвалив договір підписаний не уповноваженою особою.
В постанові суду підставне зазначено, що такий висновок суду не
грунтується на матеріалах справи, оскільки ні вказана довіреність,
ні накладна від ХХ.10.98 за № 3 на поставку 50 радіаторів на суму
19119 грн. 70 коп. не містять посилань на договір № 1 від
ХХ.10.98.
За таких обставин застосування умов договору до взаємовідносин
сторін в тому числі і стягнення санкцій є безпідставним.
Як видно із матеріалів справи по накладній № 3 отримав відповідач
товар і частково сплатив його вартість, а решта товару знаходиться
на зберіганні, що підтверджується довідкою від ХХ.08.99 № 6.
Позивач не позбавлений права вирішити питання щодо розрахунків за
товар, який знаходиться на відповідальному зберіганні, поза межами
названого договору.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що вимоги
заявника про скасування постанови суду не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 106,108 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судова колегія по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову від ХХ.03.2000 арбітражного суду м. Києва у справі № 000
залишити без зміни.