Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Управління в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ДКЦПФР про перевірку постанови від 06.02.2001 арбітражного суду Автономної Республіки Крим у справі за позовом ТОВ "Об'єднана платіжна система України" до Управління в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ДКЦПФР про визнання недійсною постанови.

Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2000 задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсною постанови N 143-АР Управління по АР Крим та м. Севастополі ДКЦПФР (далі - управління).

Постановою голови арбітражного суду АР Крим від 06.02.2001 рішення арбітражного суду від 24.10.2000 з даної справи залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Управління просить їх скасувати, мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, дана неправильна оцінка документам, що є у справі та мають значення для правильного вирішення спору.

Одночасно заявник просить відновити термін на подання заяви про перевірку постанови в порядку нагляду, оскільки він пропущений з поважних причин.

Розглянувши матеріали справи та доводи сторін, судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України встановила таке.

Управлінням була проведена перевірка договорів ТОВ "Об'єднана платіжна система України", які укладалися та виконувалися протягом 1999 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.08.2000.

На підставі даного акта Управлінням прийнято постанову N 143-АР від 04.09.2000 про накладення та стягнення з позивача штрафу, передбаченого статтею 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) , у сумі 1700 грн. за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу.

При цьому Управління виходило з того, що діяльність позивача, яка пов'язана з обігом векселів при розрахунках між бюджетними установами і торговельними підприємствами, є комісійною діяльністю з цінними паперами і відповідно до статті 27 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) має здійснюватися з дозволу ДКЦПФР.

Статтею 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) передбачено, що професійна діяльність на ринку цінних паперів, зокрема посередницька діяльність з випуску та обігу цінних паперів, здійснюється юридичними і фізичними особами виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), які видаються в порядку, встановленому чинним законодавством України. Такий порядок регламентований рішеннями ДКЦПФР.

Пунктом 56 статті 9 Закону України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльності" (1775-14) визначено види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Професійна діяльність на ринку цінних паперів включена в перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Пунктом 2 статті 24 вказаного Закону встановлено, що до приведення законодавства у відповідність до Закону України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльності" (1775-14) закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить даному Закону.

Таким чином, професійна діяльність на ринку цінних паперів підлягає ліцензуванню, тому арбітражний суд АР Крим неправомірно визнав постанову N 143-АР від 04.09.2000 Управління в АР Крим і м. Севастополі недійсною.

При розгляді справи судова колегія врахувала доводи заявника про причину пропуску терміну на подання заяви, визнавши її поважною.

Керуючись статтями 106 - 108 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:

рішення від 24.10.2000 та постанову від 06.02.2001 арбітражного суду Автономної Республіки Крим скасувати.