Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву ЗАТ "Нафта-К" до ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" про зобов'язання передати майно.

Ухвалою арбітражного суду Луганської області від 05.03.2001, що винесена головою суду, ЗАТ "Нафта-К" відмовлено у прийнятті позову до ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" з посиланням на те, що стосовно зазначеного підприємства порушено справу про банкрутство, ухвалою від 06.06.2000 об'явлено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскаржуючи ухвалу суду заявник просить її скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи і вимогам чинного законодавства, оскільки передбачений статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мораторій стосується виключно власного майна та коштів ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" і не стосується майна ЗАТ "Нафта-К", розміщеного в резервуарах ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез".

Відмовляючи у прийнятті позову, вказує заявник, суд порушив його конституційні права на судовий захист.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України встановила таке.

Рішенням судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ "Галон", ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", ВАТ "Лисичанськнафтопродукт", 3-тя особа - ЗАТ "Нафта-К", зобов'язане ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" передати для відвантаження Міністерству оборони України 3071928 кг автобензину А-80, 6393545 кг дизпалива.

У мотивувальній частині вказаного рішення суд зазначив, що право власності за договором N Д-84-1022 від 02.12.97 на сировину та вироблені з неї нафтопродукти залишається у замовника ЗАТ "Нафта-К", однак, як вбачається з наведеної резолютивної частини рішення від 13.12.2000, суд не зобов'язував ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез" повернути нафтопродукти ЗАТ "Нафта-К".

Відмовляючи ЗАТ "Нафта-К" у прийнятті позову до ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", арбітражний суд Луганської області послався на порушення судом щодо цього підприємства процедури банкрутства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) арбітражний суд для забезпечення вимог кредиторів до боржника приймає рішення про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, дія якого поширюється на задоволення всіх вимог кредиторів. Після закінчення дії мораторію кредитори мають можливість задовольнити свої вимоги в порядку, визначеному цим Законом.

Посилання суду в ухвалі від 05.03.2001 на те, що вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися в межах ліквідаційної процедури, цілком обґрунтовані, оскільки відповідно до статті 23 Закону (2343-12) після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Пунктом 4 статті 25 Закону (2343-12) передбачена можливість захисту інтересів особи, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси боржника.

У разі застосування судом процедури санації до боржника кредитор має можливість вирішити майнові вимоги відповідно до пункту 6 статті 17 Закону (2343-12) .

Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали арбітражного суду Луганської області від 05.03.2001 судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 106, 108 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу арбітражного суду Луганської області від 05.03.2001 залишити без змін.