ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
27.06.2001
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду (n0131700-02) від 25.03.2002 )
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про перевірку рішення від 30.11.2000 та постанови від 07.03.2001 арбітражного суду Дніпропетровської області у справі за позовом ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Марганецької ОДПІ про визнання недійсним рішення.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 30.11.2000 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Марганецької ОДПІ від 04.08.2000 N 312-230-00190911/3763/10/23-0 про застосування та стягнення з Комбінату фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування в частині нарахування пені по збору до Державного інноваційного фонду в сумі 108018,64 грн., а в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 07.03.2001 голови арбітражного суду Дніпропетровської області рішення арбітражного суду від 30.11.2000 змінено за рахунок викладення частини першої резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визнати недійсним рішення Марганецької ОДПІ в Дніпропетровській області від 04.08.2000 N 312-230-00190911/3763/10/23-0 про застосування та стягнення з Комбінату фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування в частині нарахування пені по збору до Державного інноваційного фонду в сумі 266767,19 грн.". У решті рішення залишено без змін.
З прийнятими рішенням та постановою арбітражного суду не погоджується Марганецька ОДПІ, вважаючи, що у їх прийнятті не враховано вимог наказу "Про затвердження Інструкції про порядок оформлення та використання дозволів на право здійснення вивезення, ввезення та транзиту товарів, що відповідно до законодавства підлягають або не підлягають експортному контролю" Державної служби експортного контролю України від 03.08.98 N 163 (z0560-98) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.09.98 за N 560/3000, де визначено термін "товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)" - чинна в Україні гармонізована система опису та кодування товарів.
З урахуванням офіційного видання Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 1992 року до групи 87 "Засоби наземного транспорту", крім залізничного або трамвайного складу та їх частин і обладнання залежно від технічної характеристики та призначення, до товарної позиції "Автомобілі вантажні" включаються звичайні вантажівки і фургони та інші машини, а до автомобілів спеціального призначення включається ряд типів автомашин, які випускаються спеціально або пристосовані чи обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати певні нетранспортні функції і метою їх використання не є перевезення вантажу або людей.
На думку Марганецької ОДПІ, у зв'язку з вказаними обставинами автомобілі МАЗ-5334, ЗІЛ-130, БєлАЗ-7522 треба віднести до автомобілів вантажних, а не спеціального призначення, а тому відповідно до статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) Комбінат повинен сплачувати податок як за автомобілі вантажні, а не спеціального призначення. Заявник вважає, що ці обставини не були враховані судом, що є підставою для скасування постанови арбітражного суду та залишення рішення цього суду без змін.
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України, розглянувши матеріали арбітражної справи, заяву про перевірку постанови в порядку нагляду, встановила, що Марганецька ОДПІ здійснила перевірку дотримання Комбінатом вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки було складено акт N 510 від 27.07.2000.
Вказаною перевіркою встановлені порушення чинного законодавства, у зв'язку з чим до підприємства на підставі рішення Марганецької ОДПІ від 04.08.2000 N 312-230-00190911/3763/10/23-0 застосовані фінансові санкції на загальну суму 31061607 грн., з яких: недоїмка та пеня по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів становить 20024,55 грн., пеня за несвоєчасність сплати збору за забруднення природного середовища - 38855,96 грн., пеня по платежу за використання корисних копалин - 133,73 грн., недоїмка та фінансова санкція з комунального податку - 37,40 грн., пеня та фінансова санкція по готельному збору - 5,37 грн., пеня за несвоєчасну сплату збору до Державного інноваційного Фонду - 246742,64 грн. та штрафні санкції за порушення касової дисципліни - 475642 грн.
Судова колегія враховує, що статті 1, 2, 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) встановлюють порядок сплати податку з власників деяких наземних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів.
Платником вказаного податку є підприємства, установи та організації, які мають статус юридичної особи та зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Об'єктом оподаткування є автомобілі вантажні (код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів - 8705), і сума податку залежить від коду за вказаною системою опису та кодування товару.
Згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності окремих видів транспортних засобів (ТН ЗЕД), чинною в Україні гармонізованою системою товарів, до товарної позиції 8705 віднесені автомобілі спеціального призначення, окрім таких, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів. Зазначена позиція не містить повного переліку автомобілів спеціального призначення, до позиції 8705 90 900 віднесені "інші автомобілі спеціального призначення".
Висновки перевіряючих та суду про те, що автомобілі - цистерни МАЗ-5334, ЗІЛ-130, БєлАЗ-7522 є об'єктами оподаткування як автомобілі вантажні по коду 8704, зроблені на підставі листа Державної митної служби України від 11.04.2000 N 11/3-3273, згідно з яким автомобілі-цистерни віднесені до товарної позиції 8704.
Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 08.02.97 N 126/97 (126/97) , із змінами, внесеними Указом Президента України від 23.03.98 N 217/98 (217/98) , яке діяло у перевіряємий період, Державній митній службі не надано право визначення кодів ТН ЗЕД. Не надано таке право і Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 24.08.2000 N 1022/2000 (1022/2000) .
Арбітражний суд, приймаючи постанову врахував, що лист Держмитслужби України від 11.04.2000 N 11/3-3273 (v3273342-00) , де визначені засоби транспорту за кодами 8704, 8705, є лише позицією митниці у зазначеному питанні. Вказаний лист оцінено арбітражним судом з урахуванням Положення та тих обставин, що він не зареєстрований Міністерством юстиції України, а отже, не є актом нормативного характеру, що має застосовуватися при прийнятті рішення.
Судом також взято до уваги, що код ТН може бути встановлений відповідно до компетенції незалежною митною лабораторією, про що повинен бути наданий висновок, але такий висновок як доказ до арбітражного суду не представлено.
Відповідно до статті 33 АПК (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Марганецька ОДПІ не довела, що, сплативши податки з транспортних засобів-цистерн згідно з кодом 8705, Комбінат допустив порушення податкового законодавства.
Також Марганецька ОДПІ не надала суду доказів того, що автомобілі-цистерни належать до товарної позиції 8704.
У зв'язку з вказаними обставинами судова колегія вважає, що арбітражний суд правомірно зробив висновок про те, що Марганецька ОДПІ безпідставно здійснила донарахування податку з власників транспортних засобів та застосувала фінансові санкції в цій частині.
Крім того, судова колегія враховує, що перевіркою, проведеною Марганецькою ОДПІ, встановлено порушення Комбінатом касової дисципліни у зв'язку з використанням виручки, отриманої від реалізації продукції, на заробітну плату, що є нецільовим використанням коштів, отриманих з банку, і це не спростовано Комбінатом під час розгляду справи.
Відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 N 436/95 (436/95) "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" органам державної податкової служби надано право на підставі матеріалів проведених ними перевірок та встановлення порушення вимог вказаного Указу застосовувати штрафні санкції до юридичних осіб.
Арбітражний суд врахував, що згідно зі статтею 106 Конституції України (254к/96-ВР) укази Президента України є обов'язковими для виконання на території України, якщо вони не визнані неконституційними. Комбінат не надав суду доказів про неконституційність Указу Президента України N 436/95 (436/95) від 12.06.95, а тому Марганецька ОДПІ правомірно застосувала фінансові санкції до Комбінату.
Арбітражний суд, приймаючи постанову врахував, що протягом 1999-2000 років у законах України "Про державний бюджет" (378-14, 1458-14) встановлювалися ставки збору до Державного інноваційного фонду у розмірі одного відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.
Щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату збору, внаслідок відсутності правового регулювання строку внесення збору санкції застосовані бути не можуть. Тому судова колегія вважає, що у Марганецької ОДПІ були відсутні підстави для нарахування пені за несвоєчасну сплату збору до Державного інноваційного фонду оскільки на момент завершення перевірки законодавством не було встановлено строків сплати збору.
Судова колегія вважає, що постанова арбітражного суду Дніпропетровської області відповідає вимогам чинного законодавства та доказам, які є в матеріалах справи, а тому заява Марганецької ОДПІ про скасування постанови арбітражного суду Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 96, 106 - 108 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.03.2001 залишити без змін, а заяву Марганецької ОДПІ - без задоволення.