Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Колективного сільськогосподарського підприємства "Поділля" про перевірку постанови від 02.10.2000 арбітражного суду Вінницької області у справі за позовом Державної податкової адміністрації у Вінницькій області до Колективного сільськогосподарського підприємства "Поділля" та приватного підприємства "Райагроснаб" про визнання недійсним договору N 38 від 21.07.96, укладеного між КСП "Поділля" та ПП "Райагроснаб".

Рішенням арбітражного суду Вінницької області від 11.05.2000 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору N 38 від 21.07.96 на підставі статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) (далі - ЦК), оскільки позивачем не доведено обставин укладання відповідачами договору з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. На підставі пункту 1 статті 83 АПК (1798-12) суд за своєю ініціативою визнав договір N 38 від 21.07.96 недійсним з огляду на вимоги статті 48 ЦК, оскільки згаданий договір не відповідає вимогам статей 4, 23, 26, 29 ЦК.

Постановою арбітражного суду Вінницької області від 02.10.2000 рішення у справі скасовано, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору N 38 від 21.07.96 на підставі статті 49 ЦК (1540-06) задоволені з огляду на те, що ПП "Райагроснаб" мало на меті приховування від оподаткування отриманого доходу. Перевірку рішення у порядку нагляду, за заявою позивача, здійснив заступник голови арбітражного суду

Колективне сільськогосподарське підприємство "Поділля" (далі - КСП "Поділля"), не погоджуючись з судовими рішеннями, просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом у повній мірі не досліджені матеріали справи. Заявник вважає, що рішення та постанова арбітражного суду є необгрунтованими на таких підставах:

- відповідно до вимог статті 49 ЦК (1540-06) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави;

- судом стверджується, що умисел щодо ухилення від сплати податків мало ПП "Райагроснаб", а КСП "Поділля" є добросовісним набувачем товару. За таких обставин КСП "Поділля" згідно з вимогами статті 49 ЦК (1540-06) має передати в доход держави одержаний за угодою сільськогосподарський комплекс "Полісся".

Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України перевірила матеріали справи та доводи сторін і встановила таке.

Між КСП "Поділля" та ПП "Райагроснаб" 21.07.96 був укладений договір N 38, згідно з яким ПП "Райагроснаб" поставляє КСП "Поділля" сільськогосподарський комплекс "Полісся" на загальну суму 225216 грн., а останній приймає товар та розраховується с/г продукцією. Наявні у справі товарно-транспортні накладні N 388 від 23.07.96, N 362 від 18.04.97, N 07528 від 18.09.97 та від 27.07.96 підтверджують той факт, що ПП "Райагроснаб" одержало від КСП "Поділля" 145 тонн цукру на загальну суму 106720 грн. в рахунок оплати за сільськогосподарський комплекс.

Відповідно до статті 49 ЦК (1540-06) недійсними є угоди, укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Необхідною умовою визнання відповідних угод недійсними є наявність в однієї чи в обох сторін спеціальної мети зашкодити інтересам держави і суспільства.

Згідно з приписом статті 33 АПК (1798-12) саме податкові органи мають довести наявність такої мети.

В обгрунтування своїх вимог податкова служба посилається на наявність у контрагентів при укладанні угоди умислу щодо ухилення від оподаткування. Однак представлені позивачем довідки щодо відсутності підприємства з назвою "Райагроснаб" та кодом 04198876 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, яке незареєстроване в Миргородській ОДП, свідчать лише про відсутність юридичної правоздатності у контрагента КСП "Поділля".

З наданих позивачем документів не вбачається, у чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання договору.

Непідтвердження матеріалами справи факту укладання відповідачами договору з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, дає суду підстави вважати безпідставним визнання договору N 38 від 21.07.96 недійсним на підставі статті 49 ЦК (1540-06) .

З огляду на наведене судова колегія відзначає, що постанова арбітражного суду Вінницької області у даній справі підлягає скасуванню як прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтею 48 ЦК (1540-06) , статтями 33, 106 - 108 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого господарського суду України ПОСТАНОВИЛА:

постанову від 02.10.2000 арбітражного суду Вінницької області скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Рішення від 11.05.2000 арбітражного суду Вінницької області залишити без зміни.